Похід Карпатами Частина 4
Настав 4 день походу. Продовження пригод. Прокинувся я від ящірки, яка відпочивала в мене на обличчі, від чого я добряче перелякався, але при цьому нікого не розбудивши. А ящірка безслідно зникла і через якийсь час так само перелякавши подругу. На небі з'явились легенькі хмарки.
Також початок дня був не найкращий: я розплавив свої нові берци при сушці біля вогню, тай одна із участниць групи себе почала дуже погано почувати і прийшлось брати її рюкзак на себе і тягти по черзі, тому фотографій немає.
Сьогодні ми маємо піднятись на Піп Іван Чорногірський із обсерваторією Білий слон, та пройти через чорногірський хребет до ночівлі на озері Несамовите.
00. Місце табору та вигля в далечині Попа.
01. Якийсь час ми йшли до початку підйому і вже у підніжжя був густий гарний ліс через який почали йти, зустрічаючи багатьох туристів, підніматись було нормально не гаряче. Ми піднялись на гору Васкуль на фото вид із неї на Піп Іван. Піднімаючись, ліс по троху скінчувався і починались густі зарості чагарників із стежкою поміж них. Вже ближче до вершини почалось каміння на початку не велике, а вже вище почались велетенські брили, приходилось перескакувати із однієї на одну, а вони при цьому навіть хитались, цікаве занняття, я вам скажу, особливо із важким рюкзаком і при нахилі поверхні самої гори.
02.Нарешті ми піднялись на вершину. З неї простягався прекрасний пейзаж, зовсім інший ніж з мармаросів. В цьому напрямку ми підемо зараз.
03.На самій горі біля обсерваторії доволі багато людей, роблять екскурсії та дають кататись на конях.
При підйомі ми зробили велику помилку, не набрали води на місці ночівлі, бо потім води не було де набрати. Тільки десь біля Попа було маленьке джерело ми там набрали води, якось її профільтрувавши всякими добрими і недобрими способами, але вода мала жахливий присмак, тому багато пити не ризикували. Була жахлива спрага, тільки кілька в томаті, та сильний вітер облегшував її.
04. Види які нас чекають.
05. А от звідси ми прийшли. Зліва починається сильний схил через який піднімались.
06. Деякий час відпочивали милувались видами.
07. Та і не тільки ми.
08. У середині стан занепаду, деякі кімнати засипані обвалившоюся стелею, але є доволі непогані в яких люди навіть збирались ночувати, примітка: тут також багато хто ночує в зимовім поході.
09. Обсерваторія сама дуже схожа на якусь фортецю, побудована із кам'яних брил, тяжко уявити як люди це будували в ті часи. Зараз вона у занедбаному стані. Ніби йде відновлення спільно із Польщею, дах перекрили, але ще роботи їм багато.
10. Йдемо далі, спускаємся легеньким схилом.
11.
12. Трохи фотографуємося.
13.Неосяжні краєвиди
14. На небі хмари почали згущуватись.
15. А ми йдемо далі.
16. Квіт рододендрону, або червоної рути.
15. Прекрасні пейзажі. Весь час дув вітер, а виходячи на грібнь хребта дуже сильний.
Якщо будете йти в кросівках то вважайте, тут є багато камнців які часто врізаються у м'яку підошву, або не дають добре поставити ногу, вона постіно скочується, попадає між каміннями, що може грозити вивихненям.
16. По дорозі на схилі знайшли довгоочікувану воду, набирати було тяжко, бо прйшлося спускатися по траві під кутом 60 градусів аж на 100-200 метрів, зустрічався колючий дріт,згадка про війни. Напившись вдосталь прямуємо далі.
17.
18.
19.
20. Прийти до Несамовитого не встигли, тому вирішено було зупинитись біля озера Бренескул, найвисокогірнішого в Україні.
День був тяжким та з пригодами, і ми знову подолали його, подолавши спрагу і втому, розпач та невпевненість.
Гори перед усіма живими істотами та людьми ставлять іспити які треба долати, аби протриматись та вижити, і коли ти пройшов усі іспити, то ти відчуваєш свою силу та кріпниш духом, бажаю кожному пройти ці іспити та відчути свою силу та волю.
Нічне небо зустріло нас ще більш зоряним ніж минулі рази.
Очікуйте, продовження та остання частина незабаром.
