Об'єкт Лощина

Aug 01, 2014 21:55

Пост про те як ми спустилися в Лощину.
1. Лощина - це покинутий військовий вузол зв'язку, що розташований під землею на глибині орієнтовно 35 метрів (згідно приборів глибина коливається -15 (-35) -42 метри). Згідно більш практичних поглядів - це головний комунікаційний центр Прикарпатського військового округу із Генштабом в Москві.




2. Поза всіляким сумнівом будівля грандіозна, тут все велике - починаючи від товщини стін та площі будівництва і закінчуючи кількістю металу та різної техніки винесеної звідси львів’янами.


3. Знаходиться у схилі неподалік стадіону «СКА». Являє собою систему 6 коридорів (Ш-подібної форми на плані) з 54 кімнатами, одним ліфтом, двома сходовими клітками, 2 гермо камерами із системою дезактивації, 2 дизель-генераторами по 6 циліндрів, системою вентиляції, опалювальною системою. Має 7 входів на нижньому рівні, та ліфт від рівня вулиці Золотої з сходовою кліткою (на сім підземних рівнів - поверхів), позаду стадіону «Торпедо».


4. На сьогоднішній день відомо безліч версій допитливих львів’ян про час початку існування «Лощини».
Існують розповіді, що її побудували в 1930-1940 роках. Що це був заглиблений командний пункт колишнього Прикарпатсткого військового округу. Що у 80-ті його перестали тримати в бойовій готовності, а у 87-му почали виносити апаратуру та все цінне. Проте вірогідність факту будівництва бомбосховища в ті часи, є дуже малою. Тому я більше схиляюсь до поширеної думки, що це об'єкт 50-тих - 60-тих років, сталінсько-хрущьовської епохи. Дитя гонки озброєнь, що стратегічно близько розташоване від генерального штабу, і мало б забезпечити захист від ядерної атаки. Тим паче, доказом цього твердження мабуть можна вважати кімнати для душу одразу після входів, що повинні були б слугувати для очищення людей від радіаційної пилюки після вибуху. Та й початок літопису Західного оперативного командування починається з 3-го травня 1946 року.


5. Дуже довгий час «Лощина» була для львів’ян своєрідним пам’ятником гласності та демілітаризації у незалежній Україні. До розвалу союзу підтримувався в робочому стані, стояли вартові.Після розвалу, паркани повалили, охорону зняли, входи в підземелля зверху завалили, видать на швидку руку, бо пролізти можна. Як наслідок майже цілком і повністю розграбований «металошукачами». Дроти повіддирали з коренями, порозбивали дизельгенератори . Колись кажуть в кабінетах телефони навіть ще були з гербами і меблі.
Зараз навіть тяжко собі уявити - як грандіозний військовий комплекс стратегічного значення у 1991 році просто відкривають, забираючи охорону і залишивши частину документації та повний комплект обладнання.
Звичайно першим ділом всі бажаючі намагаються за рахунок "Лощини" хоч якось повернути собі відібране в них державою, потім вона стала найдешевшою громадською вбиральнею та місцем таємних зустрічей. Цінувалась вона місцевими жителями і за безкоштовне світло (перші кілька років), і за безкоштовну цілодобову воду. Під час відключень водогону тут можна було спостерігати маленькі групки бабусь з ліхтариками, що бігли туди як по святу воду.
Будемо сподіватись, що військові не закинули б просто так такий об'єкт, і відбулось це тільки тому, що "Лощина" перестала відповідати їх стратегічним вимогам, а отже є підстави вважати, що існує ще один, актуальний на даний час бункер.


6.Генераторна.


7. Вентиляційна.


8.


9.


10.

11. Зараз Лощина втратила свою актуальність, а сьогодні там все розбите і розкрадене, навіть бетонні плити підлоги у більшості коридорів розбиті - очевидно в пошуках мідних кабелів. Деякі ентузіасти навіть бралися  зробити карту в грі контра-страйк за плануванням "Лощини", початок був досить успішним, чи дійшло це до завершення незнаю, але скріншоти з карти можна знайти в інтернеті.


12. Декілька тунелей затоплені, тому пробиратись тільки так.


13. Ліфт.


14. Затоплений тунель.


15.


16. Щілина в дверях.


17.


18. Те що світиться це розбризканий люмінофор з палички хімсвітла.


19. Починаємо закруглюватись.


20. Мої колеги Ярик і Сільвестр.


21. Дякую за увагу. Трохи тексту було взято у юзера http://kusokmolberta.livejournal.com/3274.html .


Previous post Next post
Up