Риб"ячий стрес
oksana_kalyta: і ще в мене вчора був стрес
Юлия: шо воно таке
Юлия: шо за стрес
oksana_kalyta: ой, не питай
Юлия: шо за стрес?
oksana_kalyta: вчора я прополола водорості в акваріумі, бо багацько наросло
oksana_kalyta: наполола третину відра
Макарец Юлия: ???
oksana_kalyta: понесла те відро на базар, продавцю риб, мінять
Юлия: на шо?
oksana_kalyta: поміняв він мені мої водорості на 9 мальків даніо: синіх, жовтих, два чорних і рожевий
Юлия: ну, а чого ж стрес? ти шо, рибок в електричці забула?
oksana_kalyta: хуже
oksana_kalyta: так от
oksana_kalyta: дали мені тих даніо у кульочок, я з тим кульочком в гості до сестри, причепила їх у сестриному акваріумі, а сама там кілька годин пробула
oksana_kalyta: потім поклала їх у внутрішню кишеньку, коло серця, і помандрувала з ними додому, мріючи, як я їх випущу в акваріум і як там їм буде добре...
oksana_kalyta: тут починається саме страшне...
Юлия: вони здохли від нестачі кисню?
oksana_kalyta: нє, хуже
oksana_kalyta: не встигла я їх випустить, як одного даніо (найменшого) одна із моїх цихлід перекусила пополам, як ото акула перекусює у фільмах жахів людину
oksana_kalyta: хряп - і всьо
oksana_kalyta: і всі інші накинулися й почали шматувати
oksana_kalyta: я їх давай ганять шо єсть мочі і кричать на них, щоб решту даніо спасти
oksana_kalyta: я хотіла голови їм відкручувать, але цим горю не поможеш, як ти розумієш
oksana_kalyta: ти ж мене, сподіваюся, розумієш?
Юлия: канєшно!
oksana_kalyta: так от: сидю я біля акваріума і боюся відійти за баночкою, все сачком цихлід ганяю, щоб манюнюньок не поїли; а баночка нужна, як не важко догадацця, щоб у ню манюсьок-даніо переловить і таким чином обезопасить їх від тлєтворних нападєній цихлід
oksana_kalyta: сиділа я так із сачком у руці десь біля півгодини… потім таки відважилася, у два стрибки опинилася на кухні, схопила чашку (бо баночки не було під руками) і у два скачки вернулася до акваріума
oksana_kalyta: там поки що всі 8 (бо дев"ятого вже з"їдено) манюсьок було на місці
oksana_kalyta: ти там?
Юлия: ага
Юлия: мені цікаво, хто вижив
Юлия: чи прийшла найстарша риба і всіх розігнала?
oksana_kalyta: всі вижили, але це я забігаю наперед
oksana_kalyta: тобто всі, крім дев"ятої
Юлия: а шо, голову пришити не вдалося?
oksana_kalyta: нє, воно було розшматоване, з"їдене і проковтнуте
oksana_kalyta: я їх давай ловить, а вони, манюськи бісові, такі шустрі, що попробуй їх злови
oksana_kalyta: ти ощущаєш мій стрес у ту хвилину? ловлю я їх і ощущаю, що мене цихліди ось-ось випередять... я чи вони? життя чи смерть? ось яке питання стояло....
Юлия: я заінтригована
oksana_kalyta: так от, ще хвилин через 15 я їх усіх переловила, в чашку, якщо ти не забула… а в чашці їм тісно
oksana_kalyta: я в кладовку за трилітровою банкою побігла, щоб забезпечити їм максимальний комфорт
Юлия: за пательнею треба було бігти
oksana_kalyta: поки я бігала, одне з чашки вистрибнуло, я його бігом у банку, потім усіх туди ж
Юлия: максимально комфортно і тепло
oksana_kalyta: але в банці риба довго не протягне - кисню забракне
Юлия: ти робила їм штучне дихання?
oksana_kalyta: то ти не ощущаєш всю глибину мого стресу?
oksana_kalyta: нє, не робила
Юлия: тоді не ощущаю))
oksana_kalyta: но корму їм дала, самого смачного, і подробила дрібненько
Юлия: посели їх в ванній
oksana_kalyta: у мене до цих пір пульс прискорений...
Юлия: перестань махати сачком - мо, нормалізується)))
oksana_kalyta: не смішно
oksana_kalyta: бо це не все
Юлия: ??
oksana_kalyta: як я сказала, в банці рибам довго не протянуть, яка б ця банка гарна не була - треба мінять їм часто воду
oksana_kalyta: а воду я міняю за допомогою шланга
oksana_kalyta: так от
oksana_kalyta: бідняток засмогктувало у шланг, і я не встигала їх спасать
oksana_kalyta: але добре, що у відро, а не в раковину...
oksana_kalyta: словом, сьогодні я відвезла манюсьок сестрі
oksana_kalyta: везла знову в кульочку, знову біля серця
oksana_kalyta: і плакала отакенними сльозами
oksana_kalyta: думаю забрати їх, коли підростуть
oksana_kalyta: тепер все
oksana_kalyta: чекаю сочуствія
Юлия: СОЧУВСТВУЮ))
Юлия: Я ВЖЕ УЯВЛЯЮ ТЕБЕ ВСЮ НІЧ БОДРСТВУЮЩУЮ НАД БАНКОЮ З РИБКАМИ
Юлия: В ОДНІЙ РУЦІ ШЛАНГ, В ІНШІЙ САЧОК
oksana_kalyta: тепер розумієш, чому стрес?
Юлия: КАРТИНА, ГІДНА ПЕНЗЛЯ НАЙКРАЩИХ МАЙСТРІВ))
Юлия: НУ ДА)))
Юлия: ДИВИ, У ТЕБЕ РИБАЛКА НА ДОМУ
Юлия: ЛЮДИ АЖ КУДИ ЇЗДЯТЬ, А ВТЕБЕ ВСЕ НА ДОМУ
Юлия: ТРЕБА ТІЛЬКИ ТАКИЙ СТІЛЬЧИК РОЗКЛАДНИЙ
oksana_kalyta: :D
oksana_kalyta: шутніца
Юлия: А ТИ РУСАЛОЧКА. аРІЕЛЬ. І ПОВНИЙ АКВАРІУМ ФЛІПЕРІВ))
oksana_kalyta: а ти мене так і не пожаліла
Юлия: Я ТЕБЕ ДУЖЕ ЖАЛІЮ)) А ОСОБЛИВО ТВОЇХ РИБОК)) ДИВУЮСЯ, ЯК У НИХ СЕРЦЕ НЕ СТАЛО, ПОКИ МАНДРУВАЛИ ШЛАНГОМ З БАНКИИ В ВІДРО І НАЗАД))
Юлия: назвемо це рибною одісеєю капітана Калити
Юлия: шо воно таке
Юлия: шо за стрес
oksana_kalyta: ой, не питай
Юлия: шо за стрес?
oksana_kalyta: вчора я прополола водорості в акваріумі, бо багацько наросло
oksana_kalyta: наполола третину відра
Макарец Юлия: ???
oksana_kalyta: понесла те відро на базар, продавцю риб, мінять
Юлия: на шо?
oksana_kalyta: поміняв він мені мої водорості на 9 мальків даніо: синіх, жовтих, два чорних і рожевий
Юлия: ну, а чого ж стрес? ти шо, рибок в електричці забула?
oksana_kalyta: хуже
oksana_kalyta: так от
oksana_kalyta: дали мені тих даніо у кульочок, я з тим кульочком в гості до сестри, причепила їх у сестриному акваріумі, а сама там кілька годин пробула
oksana_kalyta: потім поклала їх у внутрішню кишеньку, коло серця, і помандрувала з ними додому, мріючи, як я їх випущу в акваріум і як там їм буде добре...
oksana_kalyta: тут починається саме страшне...
Юлия: вони здохли від нестачі кисню?
oksana_kalyta: нє, хуже
oksana_kalyta: не встигла я їх випустить, як одного даніо (найменшого) одна із моїх цихлід перекусила пополам, як ото акула перекусює у фільмах жахів людину
oksana_kalyta: хряп - і всьо
oksana_kalyta: і всі інші накинулися й почали шматувати
oksana_kalyta: я їх давай ганять шо єсть мочі і кричать на них, щоб решту даніо спасти
oksana_kalyta: я хотіла голови їм відкручувать, але цим горю не поможеш, як ти розумієш
oksana_kalyta: ти ж мене, сподіваюся, розумієш?
Юлия: канєшно!
oksana_kalyta: так от: сидю я біля акваріума і боюся відійти за баночкою, все сачком цихлід ганяю, щоб манюнюньок не поїли; а баночка нужна, як не важко догадацця, щоб у ню манюсьок-даніо переловить і таким чином обезопасить їх від тлєтворних нападєній цихлід
oksana_kalyta: сиділа я так із сачком у руці десь біля півгодини… потім таки відважилася, у два стрибки опинилася на кухні, схопила чашку (бо баночки не було під руками) і у два скачки вернулася до акваріума
oksana_kalyta: там поки що всі 8 (бо дев"ятого вже з"їдено) манюсьок було на місці
oksana_kalyta: ти там?
Юлия: ага
Юлия: мені цікаво, хто вижив
Юлия: чи прийшла найстарша риба і всіх розігнала?
oksana_kalyta: всі вижили, але це я забігаю наперед
oksana_kalyta: тобто всі, крім дев"ятої
Юлия: а шо, голову пришити не вдалося?
oksana_kalyta: нє, воно було розшматоване, з"їдене і проковтнуте
oksana_kalyta: я їх давай ловить, а вони, манюськи бісові, такі шустрі, що попробуй їх злови
oksana_kalyta: ти ощущаєш мій стрес у ту хвилину? ловлю я їх і ощущаю, що мене цихліди ось-ось випередять... я чи вони? життя чи смерть? ось яке питання стояло....
Юлия: я заінтригована
oksana_kalyta: так от, ще хвилин через 15 я їх усіх переловила, в чашку, якщо ти не забула… а в чашці їм тісно
oksana_kalyta: я в кладовку за трилітровою банкою побігла, щоб забезпечити їм максимальний комфорт
Юлия: за пательнею треба було бігти
oksana_kalyta: поки я бігала, одне з чашки вистрибнуло, я його бігом у банку, потім усіх туди ж
Юлия: максимально комфортно і тепло
oksana_kalyta: але в банці риба довго не протягне - кисню забракне
Юлия: ти робила їм штучне дихання?
oksana_kalyta: то ти не ощущаєш всю глибину мого стресу?
oksana_kalyta: нє, не робила
Юлия: тоді не ощущаю))
oksana_kalyta: но корму їм дала, самого смачного, і подробила дрібненько
Юлия: посели їх в ванній
oksana_kalyta: у мене до цих пір пульс прискорений...
Юлия: перестань махати сачком - мо, нормалізується)))
oksana_kalyta: не смішно
oksana_kalyta: бо це не все
Юлия: ??
oksana_kalyta: як я сказала, в банці рибам довго не протянуть, яка б ця банка гарна не була - треба мінять їм часто воду
oksana_kalyta: а воду я міняю за допомогою шланга
oksana_kalyta: так от
oksana_kalyta: бідняток засмогктувало у шланг, і я не встигала їх спасать
oksana_kalyta: але добре, що у відро, а не в раковину...
oksana_kalyta: словом, сьогодні я відвезла манюсьок сестрі
oksana_kalyta: везла знову в кульочку, знову біля серця
oksana_kalyta: і плакала отакенними сльозами
oksana_kalyta: думаю забрати їх, коли підростуть
oksana_kalyta: тепер все
oksana_kalyta: чекаю сочуствія
Юлия: СОЧУВСТВУЮ))
Юлия: Я ВЖЕ УЯВЛЯЮ ТЕБЕ ВСЮ НІЧ БОДРСТВУЮЩУЮ НАД БАНКОЮ З РИБКАМИ
Юлия: В ОДНІЙ РУЦІ ШЛАНГ, В ІНШІЙ САЧОК
oksana_kalyta: тепер розумієш, чому стрес?
Юлия: КАРТИНА, ГІДНА ПЕНЗЛЯ НАЙКРАЩИХ МАЙСТРІВ))
Юлия: НУ ДА)))
Юлия: ДИВИ, У ТЕБЕ РИБАЛКА НА ДОМУ
Юлия: ЛЮДИ АЖ КУДИ ЇЗДЯТЬ, А ВТЕБЕ ВСЕ НА ДОМУ
Юлия: ТРЕБА ТІЛЬКИ ТАКИЙ СТІЛЬЧИК РОЗКЛАДНИЙ
oksana_kalyta: :D
oksana_kalyta: шутніца
Юлия: А ТИ РУСАЛОЧКА. аРІЕЛЬ. І ПОВНИЙ АКВАРІУМ ФЛІПЕРІВ))
oksana_kalyta: а ти мене так і не пожаліла
Юлия: Я ТЕБЕ ДУЖЕ ЖАЛІЮ)) А ОСОБЛИВО ТВОЇХ РИБОК)) ДИВУЮСЯ, ЯК У НИХ СЕРЦЕ НЕ СТАЛО, ПОКИ МАНДРУВАЛИ ШЛАНГОМ З БАНКИИ В ВІДРО І НАЗАД))
Юлия: назвемо це рибною одісеєю капітана Калити