Навіщо виходять заміж?
Пробую перерахувати відомі мені причини:
1) "по любві" - це коли дівчина так закохалася, що життя без свого судженого не уявляє; здебільшого цей мотив трапляється в ранньому возрасті;
2) "по зальоту" - це коли дівчина непередбачувано завагітніла, а робить аборт або страшно, або пізно, або не хочеться, трапляється теж переважно в ранньому возрасті;
3) щоб мати сім"ю і дітей - бо це, мовляв, вищий смисл жіночого існування - мати чоловіка і нарожати йому дітей;
4) із користі - коли дівчинонька ганяється за товстими гаманцями, чоловік у цьому випадку розглядається нею як неізбєжний додаток до цього самого гаманця;
5) щоб не бути на старості самотньою - домінує цей мотив у середнього і старшого покоління, це коли починає тривожить страх, що нІкому буде перед смертю подати склянку води;
6) щоб не засидіться в старих дєвах - бо знакомі й сусіди будуть обсуждать, мовляв, нікому не потрібний товар;
7) на зло або на завість - не важно даже, кому: колишньому коханому, батькам чи подружкам, тут главне, щоб комусь насолить;
8) із цікавості - щоб попробувать, що воно таке, та й узагалі в житті тре побільше всього перепробувать;
9) із жалості - бо суджений так любив, що як було його не пожаліть (правда, наслідки таких жалощів частно бувають дуже сумні);
10) різні комбінації вищеперерахованих мотивів...
Може, я щось пропустила...
Я ж завжди в таких випадках ставила перед собою питання: "Чи стане мені краще житися, коли я совіршу цей рішитільний шаг?". Збоку, може, це видається мотивом номер 4, але насправді це комбінація з 1, 3 і 4. І ось, коли я нарешті можу відповісти на цей вопрос утвірдітільно, мене чомусь гложе страх. При чому страх необ"яснімий. Необ"яснімий означає, що непонятно, чого страшно. Робочих версії дві:
1) з непривички (бо це взагалі перший в моїй жизні утвірдітільний адвєт на вищезазначене питання);
2) з привички (бо привикла, що ніхто не мелькає кожного дня перед очима).
Звідси випливає, що заміж тре виходить у ранній юності, щоб потім не корчить із себе Гамлета, якого мучить питання "Бути чи не бути?"
1) "по любві" - це коли дівчина так закохалася, що життя без свого судженого не уявляє; здебільшого цей мотив трапляється в ранньому возрасті;
2) "по зальоту" - це коли дівчина непередбачувано завагітніла, а робить аборт або страшно, або пізно, або не хочеться, трапляється теж переважно в ранньому возрасті;
3) щоб мати сім"ю і дітей - бо це, мовляв, вищий смисл жіночого існування - мати чоловіка і нарожати йому дітей;
4) із користі - коли дівчинонька ганяється за товстими гаманцями, чоловік у цьому випадку розглядається нею як неізбєжний додаток до цього самого гаманця;
5) щоб не бути на старості самотньою - домінує цей мотив у середнього і старшого покоління, це коли починає тривожить страх, що нІкому буде перед смертю подати склянку води;
6) щоб не засидіться в старих дєвах - бо знакомі й сусіди будуть обсуждать, мовляв, нікому не потрібний товар;
7) на зло або на завість - не важно даже, кому: колишньому коханому, батькам чи подружкам, тут главне, щоб комусь насолить;
8) із цікавості - щоб попробувать, що воно таке, та й узагалі в житті тре побільше всього перепробувать;
9) із жалості - бо суджений так любив, що як було його не пожаліть (правда, наслідки таких жалощів частно бувають дуже сумні);
10) різні комбінації вищеперерахованих мотивів...
Може, я щось пропустила...
Я ж завжди в таких випадках ставила перед собою питання: "Чи стане мені краще житися, коли я совіршу цей рішитільний шаг?". Збоку, може, це видається мотивом номер 4, але насправді це комбінація з 1, 3 і 4. І ось, коли я нарешті можу відповісти на цей вопрос утвірдітільно, мене чомусь гложе страх. При чому страх необ"яснімий. Необ"яснімий означає, що непонятно, чого страшно. Робочих версії дві:
1) з непривички (бо це взагалі перший в моїй жизні утвірдітільний адвєт на вищезазначене питання);
2) з привички (бо привикла, що ніхто не мелькає кожного дня перед очима).
Звідси випливає, що заміж тре виходить у ранній юності, щоб потім не корчить із себе Гамлета, якого мучить питання "Бути чи не бути?"