Канадський історик і письменник М.Царинник, батько якого був членом ОУН(м) і працював в Харкові в окупаційній газеті, зараз засуджує бандерівців за співпрацю з німцями та за участь у Голокості. Наприклад, він вважає що митрополіт Шептицкий не зробив всього, що міг зробити, щоб припинити убивство євреїв. . Є у нього відомі статті і по Я.Стецько, і по І.Климіву.
Мене цікавить, як він ставиться до свого батька? Чи вважає він його учасником знищення харківських євреїв? Чи вважає він, що його батько, працюючи в окупаційній прессі, доклав всіх зусиль, щоб врятувати харківських євреїв?
Я вважаю, що важко оцінювати політичну діяльність окремих провідних політиків чи організацій, по-перше з нашою ментальністю, а по-друге через стільки років. Це ми, використовуючи інтернет (чи навіть, дивлячись телевізор) можемо оцінити, хто 60 років тому був добрий, а був поганий, хто діяв правильно, а хто ні. Тому я намагаюся уникати подібних дискусій з огляду на те, що зараз ми не можемо об'єктивно оцінити діяльність тих чи інших політичних організацій, а їхні лідери, в свою чергу, на той час не володіли об'єктивним і повним набором необхідного (передусім, інформації) для доленосних політичних рішень.
Андрію, я нікого не засуджую. Навіть Царинника молодшого. Але я хочу щоб ті хто читає його статті про "тваринний антисемітизм бандерівців" сприймали ці статті через кут тій інформації, яку я розмістила в пості.
Міхновський працював в Харкові адвокатом. От що про це пише "Южньій Край"
<джерело> «Южный край» 15 июня 1906 г., № 8813
<заголовок>Иск за находку
<текст>В газетах печатаются объявления о потерях вещей, о сбежавших животных и т.п., причем доставившему обещается вознаграждение. Обязательна ли уплата вознаграждения доставившему потерянную вещь? Вопрос, имеющий практическое значение для лиц, доверяющих подобным объявлениям и возбужденный в суде по следующему поводу: в газете «Южный край» от 13 июня с.г. было помещено объявление о потере золотого портсигара с обязательством уплатить доставившему 200 руб. Некто Минин того же 13 числа доставил по указанному адресу утерянный портсигар объявителю, который оказался Моисеем Германом. Герман портсигар взял, но от уплаты вознаграждения отказался. Поэтому присяжный поверенный Н. И. Михновский, по доверенности Минина, предъявил у мирового судьи 6 участка гор. Харькова иск к Моисею Герману об уплате вознаграждения в объявленном размере. Дело назначено на 20 июня с.г.
Да, я знаю что он здесь работал адвокатом. Предыдущий пост я адресовал удивленному andy_babubudu, на его "не підозрював, що таке в Харкові могло бути". :) Мне приятно, что у нас в Харькове была создана первая на Надднепрянщине украинская партия в 1900 году. Т.н. "Революционная украинская партия". И на Университетской 16 (УИПА) оглашалась декларация про "Самостійницьку Україну" тоже в 1900 году если не ошибаюсь. Приятно, что еще в 1 половине 19-го века Харьков и университет Каразина играли одну из первых скрипок в поддержании украинской литературы на Левобережье и в общем. В общем приятно! Если в общем. :)
Я теж, коли потрапив то Харкова, перше що побачив - це дошку на честь Міхновського. А тут нема чому дивуватися: переважна більшість ідеологів укр. націоналізму - або зі Сходу, або з Півдня.
Reply
Канадський історик і письменник М.Царинник, батько якого був членом ОУН(м) і працював в Харкові в окупаційній газеті, зараз засуджує бандерівців за співпрацю з німцями та за участь у Голокості.
Наприклад, він вважає що митрополіт Шептицкий не зробив всього, що міг зробити, щоб припинити убивство євреїв. . Є у нього відомі статті і по Я.Стецько, і по І.Климіву.
Мене цікавить, як він ставиться до свого батька? Чи вважає він його учасником знищення харківських євреїв? Чи вважає він, що його батько, працюючи в окупаційній прессі, доклав всіх зусиль, щоб врятувати харківських євреїв?
Reply
Reply
Reply
Reply
Живучі більшу частину свідомого життя в Харкові, до деякого часу не знав про таке. Доки не натрапив на дошку з Міхновським на одному з ВУЗів міста. :)
Reply
Живучі більшу частину свідомого життя в Харкові, до деякого часу не знав про таке. Доки не натрапив на дошку з Міхновським на одному з ВУЗів міста. :)
Reply
<джерело> «Южный край» 15 июня 1906 г., № 8813
<заголовок>Иск за находку
<текст>В газетах печатаются объявления о потерях вещей, о сбежавших животных и т.п., причем доставившему обещается вознаграждение. Обязательна ли уплата вознаграждения доставившему потерянную вещь? Вопрос, имеющий практическое значение для лиц, доверяющих подобным объявлениям и возбужденный в суде по следующему поводу: в газете «Южный край» от 13 июня с.г. было помещено объявление о потере золотого портсигара с обязательством уплатить доставившему 200 руб. Некто Минин того же 13 числа доставил по указанному адресу утерянный портсигар объявителю, который оказался Моисеем Германом. Герман портсигар взял, но от уплаты вознаграждения отказался. Поэтому присяжный поверенный Н. И. Михновский, по доверенности Минина, предъявил у мирового судьи 6 участка гор. Харькова иск к Моисею Герману об уплате вознаграждения в объявленном размере. Дело назначено на 20 июня с.г.
<джерело> «Южный край» 21 ( ... )
Reply
В общем приятно! Если в общем. :)
Reply
Reply
Reply
мне пиши что угодно а людей своим троллингом тупым не трожь.
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment