Харків, 1942 рік Редакція газети «Нова Україна».

Aug 07, 2013 02:43




Сидять: зліва - Аркадій Любченко, Софія Царинник (Щадківська),
Петро Сагайдачний, Всеволод Царинник (головний
редактор). Стоять: третій - Віктор Царинник, член ОУН (м),
п’ятий - Олекса Варавва (О. Кобець).
Уже в середині листопада 1941 року близько Сумської вулиці, де була Міська управа, діяли друкарня і редакція „Нова Україна". Організатором і ентузіястом її був П. А. Сагайдачний, галичанин, колишній побратим полковника А. Мельника з Корпусу Київських Січових Стрільців, ветеран УВО і ОУН П. Сагайдачний був відповідальним редактором. Головним редактором був Всеволод (Царинник (колишній редактор журналу ,,Пу-гy", живе у Німеччині); членами редакції були: дружина В.Царинника, Софія Щадківська, і брат Всеволода, Віктор
Царинник (помер у Філядельфії); письменники: О. Варавва, Анатоль Гак (Антипенко), Павленко (псевдо проф. Ю. Г. Бойка) та інші.
Це був мізковий штаб української еліти, а „Нова Україна" була сонцем і трибуною української самостійницької ідеї.
Недарма на весні 1942 року совєтський бомбардувальник збомбив двічі подвір'я редакції, але невдало: тематика писань „Нової України" дратувала совєтських комісарів біля фронтової лінії. У летючках, скинених з бомбовика, писалося: „Оце вам, парки, варавви, гуки і всякі павуки".
Зерна української самостійницької Ідеї, засіяні серед українців Харкова і всієї Слобожанщини „Новою Україною", зробили злам і переворот у національній свідомості та політичній думці.
Працівники адміністрації, друкарні і редакції безнастанно перебували в облозі крайнього холоду, редакції 1,5 тонни кукурудзи, зерна і бочку олії, цей наш самаритянський подарунок був одним із черги порятунком від голодової смерти для працівників газети. Всі були
пухлі від голоду, але віддано стояли до останку на стійці служіння ідеї та народові.
http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1981/Svoboda-1981-167.pdf


У Філядельфії (США), куди переїхав з батьками, Марко Царинник закінчив середню освіту й вищу школу.
Два автора в "Соціалістичній Харківщині"
В.Царинник


Ф.Минайленко


Харьков

Previous post Next post
Up