вчора ми знову поїхали за Київ, щоб погуляти десь подалі від людей і звичних місць, а заодно зробити Даньові з Любчиком слінгофотосесію. цього разу далеко не заїжджали - всього лиш до спорткомплексу «Чайка». і я, і Даньо були там востаннє 10 років тому, на зустрічі з папою Іваном Павлом ІІ. відтоді вільного простору там помітно поменшало. цілий ( Read more... )

• варто було пороздавати половину улюблених довагітних речей і накупити шмаття на розмір-два більшого, як я знову почала худнути... хоч забирай тепер всі роздані речі назад, бо нові вже просто злітають (особливо джінси, ага) :)
• терпіти не можу ура-патріотичних пісень! особливо у виконанні всяких там бучинських-бужинських, могілєвскіх-вініцкіх і прочія ( Read more... )

не розумію я цього прикола. мене френдять тільки тому, щоби я зафрендила навзаєм, щоби досягти заповітної цифри в тисячу "друзів". якшо не френджу - відфренджують відразу. зафренджую - милостиво залишають у своїх "друзях" і забувають назавжди про моє існування. для чого френдити тисячу і більше людей? шоби потім їх не читати? і тішити своє ( Read more... )

на компі незліченні гектари музики, а послухати нема чого. це так як з шафою, набитою одягом...

"Вона" і "Пані" - то вже історія...

стаття в "ДТ" розповідає про філософію життя чайлдфрі та про тиск, який чинить на них суспільство:
"У цьому тиску беруть участь дуже багато людей - від батьків, які набридають запитаннями про майбутніх онуків, до лікарів, котрі за найменшої нагоди вважають за свій обов’язок почитати молодим жінкам міні-лекцію про необхідність народжувати. А також ( Read more... )

нашого президента шойно і таке враження було, що повернулася на 4 роки назад на наш майдан. з якоїсь старої шухляди, старого архіву він витяг на світ Божий свої тодішні промови, щоб скласти спіч для грузинів. особливу "ностальгію" викликали слова: слава кожному з вас!... 

У суботу зрання поїхали в паспортний стіл, який у Тернополі знаходиться у старому-престарому приміщенні в глухому районі, я просто дивуюся, як той будинок ще не завалився, бо виглядає, що це от-от станеться. Всередині - напівморок. Старі обшарпані стільці, давно не миті плафони світильників, вікна... Комп'ютери хтозна-якого покоління. Приємно було ( Read more... )

гм, прочитала в кореспонденті, що в 2029 році в землю може врізатися астероїд, американці вовсю трудяцця, шоб цього не сталося... якщо пронесе й астероїд таки пролетить повз, тоді в 2036 році зіткнення неминуче... було враження, що читаю черговий сценарій фільму-катастрофи... американці своїми фільмами вічно накаркують біду на землю!

 а в Тернополі є газетка "20 хвилин". Подруга нині вислала посиланнячко на сайтик їхнього інформбюро. я вмираю!

http://20minut.ua/news/124620

ось один із матеріалів. Але там що не відкриєш, то все жесть!..