на дорозі люди сонця шукали (с)

Oct 02, 2013 10:25

дивлячись на наші вересневі фотографії, самій не віриться, що вересень був такий холодний, аж змусив мене власноруч дістати й зібрати обігрівач. на наших знимках сонце, і коли через багато років я передивлятимуся їх, буду відчувати це тепло. а ще розказувати тим, хто дивитиметься зі мною, - того року був дуже холодний вересень, я навіть сама зібрала обігрівач, хоч зазвичай його збирає чоловік, та й вмикаємо його хіба на день-два у жовтні. а хтось буде слухати мене і думати, що я перебільшую - бо ж на фотографіях стільки сонця.




у день, коли я купувала ці листівки в крамниці "Свічада" на Подолі, я лишилася на вулиці сама, без телефона, в той час як Даньо з малими і з моїм телефоном пішов до Дніпра. він казав, що вони підуть по Іллінській, але в шопо-гарячці я пропустила його слова повз вуха. та знайшлася добра душа, яка дала потелефонувати зі свого мобільника :)




у той холодний вересень Коханий дарував мені білі гладіолуси і попелясто-рожеві хризантеми



правда добре, що хоч іноді я не лінуюся брати з собою на прогулянки фотоапарат?












босоніжки востаннє я вдягала майже в середині серпня, а в балетках ще вдалося походити у вересні



кажуть, цього року дуже вродили яблука, груші, горіхи і сливки.












ви напевно помітили, що багато наших фото робляться в одному місці. ми його називаємо Горбик ) це невеличкий пагорб, котрий відділяє парк "Покинь Грусть" і приватний сектор, там вечорами дуже багато сонця.






нарешті можна роздивитися, скільки в Терезки зубів (зараз вже, правда, більше)






Терезка доросла до віку, коли хоче штовхати возика, а не їхати в ньому



невже колись вони виростуть і дійсно підуть від нас по своїй дорозі?










трошки мене



хризантеми, про які я писала вище



ще впіймали трошки сонця, вигулюючи слінг-шарф Гірасол Романтік, який приїжджав до нас у гості з Одеси








ця знимка мені особливо подобається, на ній я така, якою відчуваю себе



цього місяця була чудова прогулянка Подолом з моєю закадичною подругою, яка подарувала мені отаку штуку.


це Чайний Чоловік ))) на коробці написано: просто наповніть його маленькі силіконові штанці чаєм, занурте його в окріп і насолоджуйтеся напоєм у компанії Чайного Чоловіка. оскільки вдень я часто п"ю чай сама, то компаньйон такий мені дуже не зайвий. до речі, чай виходить чудовий, особливо, якщо по-садистськи накрити горня з цим мужчіною кришкою або тарілочкою.

а ще, а ще я зробила собі фантастичний подарунок - замовила шампунь і маску


в жіночки, яка робить їх сама, підбираючи компоненти за індивідуальними особливостями. в мене останні півтора місяці так випадало волосся, що його стало напевно вже на половину менше :( й от приїхав цей чудо комплект, ще плюс пробник бальзаму. й після першого ж використання я була вражена. мало того, що волосся випадає в рази менше, то воно ще й таке приємне на дотик, яким не було давно-давно-давно.

мої знимки, ми, Тереза, жмб, сімейний альбом, подарунки, слінг, Любчик, осінь, друзі, діти

Previous post Next post
Up