Вже вечір заступився перед вікон, й остання паморозь розсипала лелітками по вже майже перепочилій за зиму землі. Повітря було чисте, та не тріскуче, а собачий гомін котився понад хатами до чорної старої ріллі на полях. То був березень. Я сиділа за столом перед заскнілою електричною лампою і думала за непросту долю нашої багатостраждальної землі, за ( Read more... )