(no subject)

[oeri]

Останні кілька днів віддаються мені суцільним теплом, якось окреслюються на тлі зимово-березневого періоду роздратування. Відчуття, що все так, і все буде так, і все так повинно бути, тільки різких рухів уникаєш, аби не переполохати те, що так довго звикало до твоїх рук.
І причин для такого умиротворення наче немає, хіба може щось глибинно-егоїстичне, коли, підштовхнутий неочікуваними хвилями публічності, раптом думаєш, що ти - сам для себе. А у телефоні тим часом змінна непрочитаних смс та пропущених викликів, і сам себе розпланував на кілька тижнів поспіль, день-у-день, обов'язково виділивши три вечори для спостережень.

А ще квітень - перший з моїх пост-рокових місяців. =)