Аркуш 55
В дитинстві кожен
Шукає свою скриньку з скарбами.
А не знайшовши її згодом.
Вже дорослим,
Переховує її чи прагне переховати.
У більш звичні для себе місця,
Більш досяжні.
Але надійні сховки! Не душі і серця!
І менш обтяжні
В щоденнім побуті,
В турботах дня.
І над місцем сховку майорить наш стяг!
Бо ніхто скарб не ховає у місцях,
Що легко забути і важко знайти!
Невидимість, а не забуття -
Основа гри!
Щоб щось додати - ти звідкись втяв!
Світ пізнаємо в нору і з нори!
Котиться каміння з гори
Чи зорі падають з неба,
Тоне все чи горить.
Нам видається, що так має бути, що так треба!
Але ж воно ні, все не так!
І вчергове в чоло наука від грабель!
Хіба знає про серцевину деревини щось тартак?
Чи здогадується хоча би?