Miðgarðr
Аркуш 34
Ми не віримо, що відображення в дзеркалі
Живе!
Бо воно надто схоже на нас!
Закоцюблими пальцями сірником черкаємо,
А іскри немає! Що за час?!
Замість скрипки - контрабас!
Минуле не зберегли!
І майбутнє не назбирали прозапас!
Поверни!
Поверни мої легіони, Красс!
Життя -
Ніким ще до кінця не дограна гра.
Кожен новий пласт
Створює контраст
З попереднім.
Ні гарячий ти, ні холодний, летеплий…
Щось сіро-середнє…
Твоє місце в комірчині,
Де безперешкодно і безпосередньо
Крізь прозорість самоти
Звичним чином
Сили надприродні спілкуватимуться з тобою.
Що ж? Перевернемо по чарчині
Перед таким двобоєм:
Сам на сам!
Що лічити? Минає доба за добою.
М’ясо - людям, кістки - псам…