Емігрант побачив світ. Частина Четверта. Бухарест
До Бухареста ми їхали дуже довго. Замість 3-4 годин - усі 6. Усе тому, що румуни люблять відпочивати, а у неділю повертаються домів. Тому у заторах ми стояли як дорогою від Пелеша до Брана, так і від Брана до Бухареста. За початковим планом ми мали після Брана завезти екскурсовода до Брашова, а уже звідти їхати до столиці, утім, враховуючи дорожню ситуацію, вирішили залишити його собі =)
Ми із коханим уже розпланували, як ми приїдемо о 21-22 до Бухареста, і як погуляємо центром, та щойно автобус зменшив швидкість руху до двох метрів на хвилину, зрозуміли, що вийде якийсь нєсрост у часі =)) Кишка затору дуже красиво світилася мертів на н-цать уперед і просвітлення жодного не було. Навіть місцеві мешканці стояли вздовж дороги і дивилися із подивом на все, що відбувалося. Десь о півночі ми приїхали до готелю. Хотілося купатися і спати. Тому ми вийшли буквально хвилин на 20, аби знайти хоч якийсь магазин хоч із якоюсь їжею і, повернувшись, впали спати. Сірьожа просив обов'язково згадати, що нічний кіоск знайшов саме він!)
Після ночівлі у чистому ліжечку, перевдягання та душу, ранок був приємним і райдужним =) Ми поснідали і вирушили на екскурсію Бухарестом.
Це, до речі, наш готель.
А це - совкова будівля навпроти нього. Але прикольна)) У Донецьку бачила подібну.
До речі, з екскурсії Бухарестом я, окрім своїх вражень, нічогісінько не пам'ятаю, тому намагатимусь написати звіт за допомогою інтернету =)
Почну, звісно, з видів ранкового Бухаресту. Люди їдуть на роботу, а ми - гуляти.
Це - Палац Кантакузіно. ВІн розташований на одній з найстаріших магістралей Бухареста - Каля Вікторія. Його звели у 1900 році. Його господарем був Григор Кантакузіно. У 1899-му Кантакузіно вважався найбагатішим румуном. Тож, перебуваючи на посаді прем'єр-міністра, він захотів мати найрозкішнішу резиденцію в Бухаресті. Сьогодні в цій будівлі розташовано музей румунського композитора і скрипаля Джордже Енеску. У палаці - три виставкових зали, де виставлені документи і різні речі, що належали Енеску (включаючи колекцію музики Баха, подаровану королевою Румунії Єлізаветою).
Це - центральна площа міста. Справа знаходиться одна з найбільших цікавинок Бухареста - Румунський Атенеум.
Це, власне, він. На фото нижче. Будівництво Антенеума завершили у 1888 році, фінансування здійснювалося майже повністю за рахунок громадськості. «Дайте пенні на будівництво Антенеума» - одна з найбільш успішних кампаній зі збору грошей, що колись організовувались у Румунії. Вона врятувала проект, коли у спонсорів вичерпалися фонди. Завдяки особливостям архітектури Антенеум схожий на грецький храм. Всередині, кажуть, він дуже красиво вбраний.
Атенеум всесвітньо відомий своєю незвичайною акустикою, він є найпрестижнішим концертним залом у Бухаресті. Тут розташована Румунська філармонія імені Джорджа Енеску. Перед будівлею розбитий невеликий парк із статуєю румунського поета Міхая Емінеску. Внутрішній купол будівлі розписаний фресками, що зображають ключові моменти румунської історії. Атенеум визнали символом румунської культури, тож у 2007 році він був включений в список Європейської культурної спадщини.
Там я побачила якусь об'яву, сфотографувала, аби потім перекласти, але так і не зробила того.
Тут, до речі, дуже багато люду, і тут постійно прибирають. Постійно метуть, чистять і взагалі =)
Це - Центральна університетська бібліотека Бухреста. Дуже красива будівля. Принаймні, у моєму власному рейтингу - третя у рейтингу пам'яток Румунії =)
Це, до речі, Кароль Перший. Той самий, про якого я розповідала у минулій частині. Ця статуя виконана з усіма анатомічними нюансами, тому особливо схвильовані фотографували королівського коня із інших, більш оригінальних ракурсів. Я, на жаль, не страждаю тягою до тонкощів влаштування організму тварин, тому позбавлю цих подробиць і вас =)
Ця фотографія - спеціально для Гречнікової. Щоб вона не думала, що я ці картинки з інтернету понабирала ;)) ха-ха
Навпроти Бібілотеки - Королівський палац. Він був резиденцією королів аж до 1947 року. Його відбудували за наказом короля Кароля Другого. Цей замок був побудований в період з 1927 року по 1937 рік. Королівська резиденція знаменита тим, що в ній була укладена якась дуже важлива угода, в результаті якої нацистський режим було повалено і останні були змушені покинути Румунію. Наразі в палаці розташований музей мистецтв. При цьому в ньому виставлені роботи виключно румунських майстрів.
На іншому боці площі Революції пам'ятник, який я назвала "Проштрикнутим мозком".Насправді ж це, якщо я не помиляюсь, пам'ятник революціонерам.
У них там, до речі, ведеться посиленна політична боротьба, тож усе місто заклеєне такими наліпками.
Що це за будівля я точно не скажу. Але якщо вірити Вікіпедії румунською мовою, це - Центральний клуб армії. Побудовано цю будівлю у 1911 році, хоча землі на його будівництво були виділені ще у 1898-му. Необхідні кошти були зібрані з пожертв і внесків співробітників (80%), державних субсидій і погашення кредитів
Це, наскільки я розумію, головний офіс румунської поліції. Хоча я можу помилятися =)
А от що це за будівля - я не знаю. І як його знайти в інтернеті - також)) Але думаю, вам приємно буде просто подивитися ;)
Нарешті ми доїхали до будівлі номер один серед цікавинок Бухареста. Це - будинок парламента. Побудований за наказом Чаушеску. Гордість міста-друга за своїми розмірами - після Пентагону - будівля в світі. Екскурсовод казав, що румуни хотіли його знести, цей чудовий будинок, але вирішили, що то дуже дорого і нащо нам і неподобства. І лишили =) Щоб ви зрозуміли масштаб, я вам наведу інформацію щодо розмірів палацу з Вікіпедії. Почали будувати його у 1984-му. Розміри складають 270 на 240 м. Висота - 86 м. Підземна частина палацу йде в глибину на 92 м. У палаці 1100 кімнат, 12 поверхів. На будівництво було витрачено близько мільйона кубометрів мармуру в основному з Рушкіци, 3500 тонн кришталю (480 люстр, 1409 стельових світильників і дзеркал), 700 тис. тонн сталі і бронзи для дверей, вікон, люстр і капітелей. Було також використано 900 тис. м ³ дерева для паркету і настінних панелей (ліщина, дуб, вишня, в'яз, клен), 200 тис. м ² вовняних килимів різних розмірів. До палацу навіть були привезені верстати, щоб робити деякі великі килими прямо на місці. Тобто ви розумієте, да?)
Навпроти - крута площа з фонтанами. Гарно сфотографувати її я не змогла, тому лише частина площі.
Ну, і щоб звіт вам сподобався ще більше - я на тлі палацу =)) Фоткав Сірьожа.
А наприкінці звіту я хотіла б послати промені добра і любові хлопчику із крутим фотоапаратом, якого ми попросили сфотографувати нас. Я спеціально не редагувала це фото, аби ви змогли оцінити майстерність. Відчули руку майстра? =)))
Далі ми поїхали назустріч Болгарії. Ці фото уже перед самим кордоном. Дунай - дуже красивий!
І от, після чотирьох частин звіту, я нарешті зможу розповісти вам про наш відпочинок у Болгарі! =)))) Тому у 5-ій частині дивіться про чарівне болгарське місто Поморіє, де ми провели чудові відпустку!)
Дякую за увагу! До зустрічі.