(no subject)
вам дивно з одеси бігти до києва? з міста, де час такий заповільнений, що повітря поперек горла стає мармеладкою. бігти туди, де немає місця притулитися, немає солі в подиху, де конче необхідно бути без вад. мені останнім роком хочеться бігти з одеси. нехай і до києва. бо вдома тепер залишилися лише 19 лютого, 2 травня, ківалов, ківан, коломойський, хто там ще на «к»?
а я забула, як то воно ходити весною по дерибасівській і бути спокійною. там у травні липи цвітуть. ви знает як вони шелестять під самий ранок? тонкою музикою збираються краплі вологого солоного повітря. і падають з важкого листя, розбиваючись скельцями по бруківці. Так зойкає лише закохана дівчина вночі - точно і повно, аж місто здригається. І медом тягне, і хочеться не спати.
Сподіваюсь, залишаться сили на усвідомлення навченого.
а я забула, як то воно ходити весною по дерибасівській і бути спокійною. там у травні липи цвітуть. ви знает як вони шелестять під самий ранок? тонкою музикою збираються краплі вологого солоного повітря. і падають з важкого листя, розбиваючись скельцями по бруківці. Так зойкає лише закохана дівчина вночі - точно і повно, аж місто здригається. І медом тягне, і хочеться не спати.
Сподіваюсь, залишаться сили на усвідомлення навченого.