Sep 19, 2013 22:34
Повітря тремтить від глибоких звуків, як церква від промов священника і шелестів рукавів тих, хто хреститься за ним. Хрестяться поспіхом, різкими рухами розрізаючи простір на чверті. Один, два, три, чотири... І господи помилуй, в ім'я отця, сина і святого духу. Ворожі один до одного бездум(ш)но відточують майтерність (від)хрещення.
Сьогодні здалось, що місто затамувало подих. Єдино в глибині лівого вуха щось тихо звинчало. Тонко.
Буду на вихідних одна. Тихо мовчати. Так само як місто до мене. Жодної відповіді телефоном, відкладаю зустрічі, залишаю світло вимкненим.