(no subject)

Sep 19, 2013 22:34

Повітря тремтить від глибоких звуків, як церква від промов священника і шелестів рукавів тих, хто хреститься за ним. Хрестяться поспіхом, різкими рухами розрізаючи простір на чверті. Один, два, три, чотири... І господи помилуй, в ім'я отця, сина і святого духу. Ворожі один до одного бездум(ш)но відточують майтерність (від)хрещення.
Сьогодні здалось, що місто затамувало подих. Єдино в глибині лівого вуха щось тихо звинчало. Тонко.
Буду на вихідних одна. Тихо мовчати. Так само як місто до мене. Жодної відповіді телефоном, відкладаю зустрічі, залишаю світло вимкненим.
Previous post Next post
Up