я:
ВБОЛІВАЙ ЗА НАШУ ЛЮБОВ
ВБОЛІВАЙ ЗА ТЕ ЩОБИ ХТОСЬ ІЗ НАС ЗАБИВ У НАШІ ВОРОТА ГОЛ
ВДЯГНИ І ГОРДО НОСИ НАШІ КОЛЬОРИ НЕ ЗНАЮ НЕХАЙ БУДЕ БІЛИЙ
І ЯК ДО ПОМИРАЮЧОГО ДО МЕНЕ ВЕСЬ ЧАС ГОВОРИ ДАЙ МЕНІ СИЛИ
МЕНЕ ВІД СЕБЕ ВІД МЕНЕ ВІД СУДДІВ ВІД НАТОВПУ ЗАХИЩАЙ БОДАЙ М'ЯЗАМИ
ПАСУЙ МЕНІ НАВІТЬ КОЛИ Я СПЛЮ ЧИ ШНУРІВКИ ЗАВ'ЯЗУЮ
ЗРОБИ ЩОСЬ АБИ ЦЕЙ КЛЯТИЙ М'ЯЧ НЕ БИВ ( Read more... )

Тобі перекрили кисень

воду сонце і газ

місто на тебе тисне

наче шкільний протигаз

твоє осяйне безсоння

у сотні тисяч рентген

затьмарює синю повню

й сліпий від морозу день

і наче посуд з полиці

на голову падає сніг

це все тобі просто сниться

ти просто на сніг приліг

Йду викидати сміття. Від сміттярок назустріч вирулюють двоє бомжів. Один дивиться на мій пакет ( Read more... )

пальці сухотних дерев нанизують білі світи наче кільця осінього диму
попіл їхніх зелених нігтів що дряпали небо розчісуючі птахів
жевріє на дні ватри

трісла басова струна обгорнеться змією довкола серця
ляжуть круг ватри згаслі жарини
як пачка підстреленої балерини
з останньої біломорини висіються спори підземних паркінгів
облущаться золотим пігментом ( Read more... )

там де ти перехиляєш перегортаєш останнього кухля
за останньою  краплею крапкою починається текст
прямо пропорційно до кількості випитого
прямо перпендикулярно до скрученого листочка у твоєму волоссі
паралельно до смуги окремих смертей на твоєму шляху до цього осіннього затишку
твоя напнута павутинка як вивернута пуповина тягне тебе геть
коли ти злетиш ( Read more... )

він говорив мені відганяючи комарів

просто у вухо темряви горлом натхненно сурмив

він говорив мені: знаєш, мала, давай

ми з тобою просто одружимось

просто зараз кинемо цьому світу гудбай

і я ходитиму на світанні на ринок

по фрукти і коноплю

шаткуватиму свіжі салати щоранку

я справді тебе люблю

тобі буде добре зі мною

ти будеш наче ( Read more... )

минуле минає

ми маємо дзен у кишенях

ми пам’ятаємо

більше повітря в легенях

ми надуваємо губи

коли нам говорять про час

де ми

усього лише звук

але й той -

дисонанс

час
                 це майбутнє

ніколи не ( Read more... )

Наприкінці жовтня та на початку квітня
Біле прання обривається з неба
І повисає на всіх деревах
Інієм снігом вишневим цвітом
Ночі наповнюються примарами
Білих фосфоричних дерев
Ночі наповнюються шепотінням
В якому губляться коти й безпритульні діти