Yesterday

[numo]

ВЧОРА

опинитися поруч з тобою - наче стати опівночі під ліхтарем,
влитися у мерехтливе коло комах і травневого листя,
перейнятися їхнім бездумним ритмом, розпустити як вовну свій трем,
помахом крил розпустити за подувом вітру в повітрі думки -
                                                        трудовий колектив обійстя -
нехай застеляють столи під вишнями, накривають до шлюбної ночі постелі                       стрихами
доки палі вгрузають у води грунтові, доки поміж садових тіней
                                              вуркотить і бавиться невидиме лихо
і в халепу конячих грив
морок вплітає і вплутує пелюстки, напівмертвих хрущів,
наших поглядів перехресні вогні й від ватри іскри,
і я за тобою стелюся розсипаним приском
стелюся наче дим, за яким на октаву ще пахне смаленим.
Стати в колі світла твого віч на віч,
по комашиних трупиках переступаючи ближче до серця,
                                                 до болю згаяного,
до марноти невисміяної, до хоті невимріяної,
                                                      незгризеної - до кров’яниці на пучках
я більше не можу думати -
крильця терпнуть мені, в осерді повні тоне симфонічний оркестр,
і ти - не ліхтар, а торшер, і я знаю як це працює,
                        і я вимикаю світло
і я поводжусь як сучка