це сито у просторі розсотані вітром поріхи прозорі відкриті рани колись загоювані муркотінням теплом і довірою маленького хатнього звіра тепер виють протяги тягнуть у вир клапті музики яку можливо ув іншому вимірі міста почують по радіо друзі
http://www.youtube.com/watch?v=YlUKcNNmywk