не можу відмовити собі в задоволені опублікувати вірш Богдана Ільницького з присвятою мені улюбленому, ну плюс ще один для купи:

***

Роману СтадникуНавеснувалися, старий, навеслувалися ( Read more... )

Ну шо, я вже закінчив ще одну роботу (ну майже закінчив, баги як завжди присутні, бо куди без них ( Read more... )

Я вже не той, я вже тобі не любий, тільки тінь ( Read more... )

Користуючись тим, що в мене з'явилися рукописи Ільницького, я хочу (з дозволу автора) трохи поділитися його доробком. Отже поезія Богдана Ільницького:

Всі носяться, а світ собі стоїть ( Read more... )