Sep 26, 2014 19:03
Дивне недобре відчуття страху, моторошно на душі і ось я стою на порозі чужої квартири, яка стала мені теплою, стою з валізою біля ніг і не в змозі жити сьогоднішнім днем.
Я зненавиділа подорожі потягом, гидким, брудним та із запахами відчаю. Холодним потягом буду їхати і сьогодні, в обійми батьків та щасливого пса.
Спати на поличці, обійнявши сумку і сумувати, намагаючись силоміць покинути цю реальність.
Я покинута без спокою душа, покинута собою ж, своїм власним невдоволенням та неспокоєм, своїми дорослими думками, що зайняті зарплатнею, професійними амбіціями, житлом і моїм вірним бажанням все на світі встигнути.
Осінь ковтає мене, а відтак і ця ніч.