.rz: УРСР як постійний член Ради безпеки ООН.
Історично достовірно [link], що Союз Радянських Соціалістичних Республік створювався на платформі маніфесту ЦК РСДРП "Війна та Російська соціал-демократія" В.І. Ульянова (партійне псевдо Ніколай Лєнін) від 1 листопада 1914-го року та більш ранньому, ймовірно написаному у співавторстві з ним же тексті поплічника Ульянова - доктринальної роботи 1913-го року Йосипа Джугашвілі (кличка "Коба Сталін") "Марксизм та національне питання" (майбутнього наркома національностей в уряді В. Ульянова та наступного вождя більшовиків). Не дивлячись на популярні нині російські конспірологічні теорії, обидва червоні вожді були солідарні у питанні майбутнього облаштування "держави робітників та селян". Союз радянських соціалістичних республік будувався Лєніним та Сталіним як "сполучені штати Європи", конфедерація національних держав які шляхом блискавичного вирішення національного питання у тодішній "тюрмі народів" (Європі) знімають проблему міжетнічної напруженості, перейшовши одразу до класового соціалістичного будівництва.
Саме з цією програмою, етнічно різношерста всеєвропейська ватага соціал-демократів (комінтерн-соцінтерн), українські націонал-комуністи та кавказькі революціонери-прагматики утворили чотири державні утворення: 1. Російську соціалістичну федеративну радянську республіку; 2. Українську соціалістичну радянську республіку; 3. Федеративний союз соціалістичних радянських республік Закавказзя; та 4. Соціалістичну радянську республіку Бєлорусь (у минулому Литовсько-Білоруську радянську соціалістичну республіку).
Вже ці чотири держави, у 1922 році об'єднались у своєрідний "European Union v. 0.1_Beta" - конфедеративний Союз радянських соціалістичних республік (СРСР), в процесі функціювання якого всі чотири об'єднання делегували і повертали собі певні суверенні повноваження.
У 1925-му році дію договору було розповсюджено на новоутворені Туркменську та Узбецьку радянські соціалістичні республіки.
У 1929-му на Таджицьку РСР. 1936-го зі складу РСФСР також вийшли Казахська та Киргизька радянські соціалістичні республіки.
Цього ж 1936-го року Закавказька Федерація вийшла зі складу засновників СРСР розділившись на Грузинську, Азербайджанську та Вірменську соціалістичні республіки, що окремо приєднались до договору.
1940-го у склад СРСР шляхом чергового виділення частин РСФСР та приєднання територій під контролем маріонеткового фінського комуністичного уряду до засновницького договору приєдналась Карело-Фінська радянська соціалістична республіка.
1944-го до договору про утворення СРСР долучилась також міжнародно визнана Тувинська Народна Республіка.
Між цими двома подіями, 1939-го розпаливши Другу світову війну разом з союзною націонал-соціалістичною Німеччиною, СРСР за три роки вимушено змінив сторону, приєднавшись до коаліції Об'єднаних Націй (United Nations) на фоні черги військових поразок від екс-союзника у німецько-радянському конфлікті, що спалахнув між двома найбільшими диктаторськими ліворадикальними режимами Європи. Зголосившись на роль сухопутного тарану англо-американського союзу на вторинному для союзників східноєвропейському театрі військових дій, знаходячись на військовому, економічному і навіть горілчаному утриманні держав-патронів [link], 1945-го року СРСР як в ролі союзу, так і в ролі окремих вцілілих держав-засновниць (УРСР та БРСР) взяв участь у розширенні Організації об'єднаних націй антигітлеровської коаліції, шляхом прийому у її склад як переможених держав екс-прогітлеровської Вісі, так і нейтральних й новостворених держав, таким чином утворивши сучасну Організацію Об'єднаних Націй (ООН).
1950-1953-х роках, в зв'язку з конфліктом навколо національно-визвольного руху корейського народу, у Організації об'єднаних націй виник і поглибився розкол, що далі переріс у "Холодну Війну" між радянсько-китайским блоком "держав народної демократії" з одного боку, й країнами "західної ліберальної демократії" з іншого.
12 червня 1990 року, російські етносепаратисти на чолі Б.Н. Єльциним припинили участь РРФСР у складі СРСР оголосивши про утворення самопроголошеної Російської Федерації. Таким чином Радянський союз програв у "Холодній війні", що було остаточно закріплено 8 грудня 1991-го року, коли президент Української РСР Леонід Макарович Кравчук, голова державної ради БРСР С. Шушкевич та лідер російських сепаратистів Б. Єльцин розірвали договір про утворення СРСР.
31 березня 1992 року, шляхом підписання "федеративного договору", остаточно припинено існування Російської радянської федеративної соціалістичної республіки та утворено нове конфедеративне утворення на базі самопроголошеної Російської Федерації, у склад якої відмовилась входити екс-частина Горської автономної радянської соціалістичної республіки РСФРР- чеченська республіка Ічкерія зі столицею у майбутньому місті Джохар.
14 травня 1995 після гострої політичної кризи Білоруська РСР втратила легітимний уряд перетворившись на failed state з декількома урядами у вигнанні [link] й утворила самопроголошену державу "Союз Росії та Білорусі" на чолі з "білоруським Юдою" Олександром Лукашенко, таким чином перервавши ланцюг правонаступництва з Литовсько-Білоруською радянської соціалістичної республікою (БРСР) як співзасновницею СРСР.
24 лютого 2022 року, самопроголошена юридично конфедеративна "Російська Федерація" (за пособництва режиму Лукашенко) остаточно втратила міжнародно-правову легітимність вчинивши неспровоковану, підлу й віроломну повномасштабну агресію проти України [link], так і не вирішивши перед цим питання ланцюгу легітимності з іншими екс-частинами РСФРР, в тім числі виділеними у окремі держави шляхом національно-територіального розмежування 1925-1926 років, включно з Киргизькою та Казахськими РСР нині відомими як секулярні республіки суверенні держави Казахстан та Киргизстан.
Таким чином, на сьогоднішній день Українська радянська соціалістична республіка є єдиним вцілілим засновником СРСР що брав участь у антигітлерівсьій коаліції 1939-1945 років.
Й відповідно має повне право зайняти місце СРСР у Раді безпеки Об'єднаних націй в коаліції проти нової Осі (РФ, КНДР, Іран та утворення Лукашенко), після виключення останніх з організації, статуту якої вони більше не відповідають.
