Збираємося на річку із Ярославом. Я на Ярослава дивлюся з недовірою:
- Ярчику, піди покакай. Бо я ж тебе знаю. Ось поїдемо на річку, а ти там усерешся! І що ми будемо робити? Ну скажи, що ж ми будемо робити?
- Ну... - зітхає Ярчик, - Я поплачу, поплачу... І підемо гуляти далі!

Сидимо у машині, надворі лупить дощ.
- Чуєте, як дощик капає? - питаю я срулів.
- Чуєте, як Северин какає? - моєї інтонацією вторить "гуморист" :)

Вкладаю Ярослава спати. Традиційно - казочка "про жуків". Я вирішую зоригінальнічать, тож розповідаю не про бабку чи жука-сонечка, а про "американську вонючку", або, по-нашому, бздюху. Але раптом Ярослав починає вставляти коментарі ( Read more... )

У Ярослава складний вредний харкатєль. Кожен справляється з ним як може. Я користуюся методом "один...два...три". Це коли він не слухається, то строгим голосом кажу "один". Якщо далі вередує чи робить шкоду, то "два". Після трьох я виставляю його за двері. Зазвичай після "один" Ярослав підходить до мене і каже: "Ні, не один!" - і починає слухатися ( Read more... )

Ярослав освоїв порівняння.
- Ярчик, ми їдемо у супермаркет. Це такий великий магазин.
- Гівикий (великий) як ... КАПУСТА!!!
- Як капуста?
- Як капуста, як будинок!

Мене ця капуста довго дивувала: шозанах? А тут випадково здогадалася:
"..біля Тиси, біля Хуста
О-ОТАКА-А росте капуста!"
Дитя все на вус мотало!

Розмовляємо з Ярчиком про вік.
- Тобі, Ярчику, один рочок. Скоро буде два!
- А мамі?
- 25!
- А тату?
- 32!
- Ярчику, а хто старший: мама чи тато?
- БАБА!

Йдемо гуляти ( Read more... )

- Мама! Ма! Жуки!!!
- Де?
- Вон там!
- І що?
- УБИЙ!!!!

- Ярчик, яка це буква?
- Ми!
- А ця?
- А!
- А ось ця?
- Ми!
- А наступна?
- А!
- А все разом?..
- БАБА!

Коли ярославчик бачив різні пляшки і папірці, розкидані на вулиці, він показував на них і називав: "ба" (банки), "сьць" (сміття). Я щоразу казала: "Так, Ярчику, це свині накидали сміття на вулиці". \
Тепер Ярослав, коли бачить на вулиці пляшку чи сміття, просто каже: "Хррру-хрруу!" - Свині.