Северину завтра буде рік і 9.
Я все чекаю на якийсь прорив, а його все нема й нема. Певно, я надто "розбалувана" Ярославом. З Северином все інакше. Але я від нього пруся. Напевно, він вирішив "зависнути" у дитинстві, аби я проперлася від нього сповна. І хоч ніжки стають уже не такими пухленькими, він витягується, дорослішає, але наші обнімашки і
(
Read more... )