Як жили люди в давнину

[niko2pilgrim]

Ех, жили ж люди! Як яскраво жили люди, коли світ був молодий, йох, аж дух захоплює! Як красіво любились, як гречно воювали, з якою наснагою ненавиділи, ооо! А головне, що мені подобається, серед них отако, як зараз тралєбуси, ходили боги! Хто в людській подобі, хто в звірячий, а хто й в такій чудернацькій, що й по сю пору ні в сказкє сказать... І боги ж були не такі нудні, як щас! Хто кожен рік з муляки виникав, хто палаючими стрілами стріляв, а хто й вопще розпинав себе на древі заради меду поезії - нормально?! І оце не знаю, чи прілічно зараз - як вони любилися, а?! Одне з дівою як лебідь, інше як спірітус санктус (шо воно таке - чи світло, чи вітро - хто зна!), залицялися оленями, а то (думайте собі шо хочете) злигалися з розчленованим трупом, отак! І все це було не таке трохи стидне, трохи смІшне і з невисловленого примусу подружнього обов'язку, а з такою жагою й наснагою, що зрозуміло - не якась тут млява хіть, а життя створюється, причім самі коханці не знають, що з того вийде - повна непередбачуванісь. Ну, ви розумієте - не мишонка-не лягушка, а новий вид дракона може народитись, або якийсь хераклій всіх часів і народів, або, не бай Боже, канєшно, сам Творець в людській подобі. Та шо там - світи народжували, отак кохались!
І шо інтєрєсно, є такі псєвдонаукові вєрсії, що то вони все тіки для того робили, шоб нам, таким нудним нащадкам красівих предків, дать чи то метафори, чи то прямі інструкції щодо створення героїв, чудовиськ і нових світів - живи пристрасно, люби чудіщ нестримно, перестрибуй страхи, бийся з драконами - і будеш як бог!