Промова 18 червня (Шарль де Голль)
Сьогодні у Франції вихідний день на честь Свята перемоги 1945-го (Fête de la victoire de 1945). Це державне свято, французи вшановують пам”ять своїх мертвих і прославляють живих героїв. Війна з фашистами висвітлюється як боротьба за свободу і демократію.
Був у цій боротьбі один надзвичайний день - 18 червня 1940 року. У цей день генерал де Голль вперше виступив з Лондона по радіо Бі-Бі-Сі. Промова 18 червня увійшла в історію Франції як текст, що поклав початок французького Опору і є його символом.
Тоді легітимний коаліційний уряд - уряд національної зради маршала Петена - припинив опір гітлерівцям, а потім і вступив з нацистською Німеччиною у «рівноправний» союз. Всупереч цьому де Голль закликав французів до боротьби, за що воєнний трибунал Петена заочно засудив генерала до розстрілу. Та він не зважав на це - перебуваючи у повній залежності від волі британського прем’єра Черчилля та його міністрів, де Голль буквально не на життя, а на смерть бився, відстоював перед Черчиллем (а потім і перед Рузвельтом) суверенні права майбутньої вільної Франції.
Українського перекладу знаменитої Промови 18 червня в інтернеті я не знайшов, отже, пропоную власний її переклад з французької:
Промова 18 червня
Шарль де Голль
18 червня 1940
Керівники, що протягом багатьох років стояли на чолі французької армії, - сформували уряд.
Цей уряд, виправдовуючись поразкою наших армій, вступив у контакт з ворогом, з метою зупинити бойові дії.
Так, ворожі сили - механічні, наземні і повітряні сили супротивника - нас буквально затопили. Нескінченна кількість всіх цих танків і літаків, а також німецька тактика змушують нас відступити.
Але - останнє слово - хіба воно вже сказано? Надія - хіба вона повинна вже зникнути? Ця поразка - вона вже остаточна?
НІ!
Вірте мені, я знаю, що говорю. Нічого ще не втрачено для Франції! Ті ж самі засоби, що призвели до поразки, - вони ж і принесуть нам перемогу. Тому що Франція не самотня! Вона не самотня! Їй-бо, не самотня! За нею - величезна Імперія. Франція може об”єднатися з Британською імперією, яка тримає море і продовжує боротьбу. Франція може використати всю могутність промисловості Сполучених Штатів.
Ця війна не обмежиться нашою багатостраждальною країною. Бій за Францію не є вирішальним, оскільки ця війна - світова.
Усі помилки, усі затримки, всі страждання - вони не завадять тому, що в один прекрасний день світ знайде засоби розчавити ворога. Тому що від цього залежить, - бути йому чи не бути.
Я, генерал де Голль, що зараз знаходжусь у Лондоні, я закликаю всіх французьких офіцерів і солдатів. Всіх, хто вже у Британії, і тих, хто ще прибуде сюди, зі зброєю або без неї. Я закликаю інженерів і робітників - тих, хто вже у Британії, і тих, хто ще прибуде сюди - я закликаю всіх вас зв”язатися зі мною.
Що б не сталося, полум'я французького Опору не повинно згаснути - і не згасне.
Завтра, як і сьогодні, я буду говорити з вами тут, на Радіо з Лондона.
***********
Appel du 18 juin французькою мовою
Був у цій боротьбі один надзвичайний день - 18 червня 1940 року. У цей день генерал де Голль вперше виступив з Лондона по радіо Бі-Бі-Сі. Промова 18 червня увійшла в історію Франції як текст, що поклав початок французького Опору і є його символом.
Тоді легітимний коаліційний уряд - уряд національної зради маршала Петена - припинив опір гітлерівцям, а потім і вступив з нацистською Німеччиною у «рівноправний» союз. Всупереч цьому де Голль закликав французів до боротьби, за що воєнний трибунал Петена заочно засудив генерала до розстрілу. Та він не зважав на це - перебуваючи у повній залежності від волі британського прем’єра Черчилля та його міністрів, де Голль буквально не на життя, а на смерть бився, відстоював перед Черчиллем (а потім і перед Рузвельтом) суверенні права майбутньої вільної Франції.
Українського перекладу знаменитої Промови 18 червня в інтернеті я не знайшов, отже, пропоную власний її переклад з французької:
Промова 18 червня
Шарль де Голль
18 червня 1940
Керівники, що протягом багатьох років стояли на чолі французької армії, - сформували уряд.
Цей уряд, виправдовуючись поразкою наших армій, вступив у контакт з ворогом, з метою зупинити бойові дії.
Так, ворожі сили - механічні, наземні і повітряні сили супротивника - нас буквально затопили. Нескінченна кількість всіх цих танків і літаків, а також німецька тактика змушують нас відступити.
Але - останнє слово - хіба воно вже сказано? Надія - хіба вона повинна вже зникнути? Ця поразка - вона вже остаточна?
НІ!
Вірте мені, я знаю, що говорю. Нічого ще не втрачено для Франції! Ті ж самі засоби, що призвели до поразки, - вони ж і принесуть нам перемогу. Тому що Франція не самотня! Вона не самотня! Їй-бо, не самотня! За нею - величезна Імперія. Франція може об”єднатися з Британською імперією, яка тримає море і продовжує боротьбу. Франція може використати всю могутність промисловості Сполучених Штатів.
Ця війна не обмежиться нашою багатостраждальною країною. Бій за Францію не є вирішальним, оскільки ця війна - світова.
Усі помилки, усі затримки, всі страждання - вони не завадять тому, що в один прекрасний день світ знайде засоби розчавити ворога. Тому що від цього залежить, - бути йому чи не бути.
Я, генерал де Голль, що зараз знаходжусь у Лондоні, я закликаю всіх французьких офіцерів і солдатів. Всіх, хто вже у Британії, і тих, хто ще прибуде сюди, зі зброєю або без неї. Я закликаю інженерів і робітників - тих, хто вже у Британії, і тих, хто ще прибуде сюди - я закликаю всіх вас зв”язатися зі мною.
Що б не сталося, полум'я французького Опору не повинно згаснути - і не згасне.
Завтра, як і сьогодні, я буду говорити з вами тут, на Радіо з Лондона.
***********
Appel du 18 juin французькою мовою