Це найвідоміша пісня цього французького шансоньє. Досить складний для перекладу виявився текст...
З часом...
З часом, воно все проходить.
Забуваєш обличчя, забувається голос,
Коли серце більше не б'ється - не варто ще далі шукати,
Залиш все як є, і так добре
З часом...
З часом, воно все проходить.
Та, яку ти обожнював, шукав під дощем,
Угадував - по відведеному погляду,
Поміж слів, між рядків і під ґримом фальшивої клятви -
Вона йде провести десь ніч...
З часом усе це зникає
З часом...
З часом, воно все проходить.
Навіть найкращий спогад - ось, маєш одну з цих пик
В універмазі "Риюсь" у відділі смерті в суботу
Увечері, коли ніжність пішла десь сама
З часом...
З часом, воно все проходить.
Та, що їй довірявся за абищо, за так,
Віддавав і пусте, і скарби,
Задля неї і душу продав би за безцінь,
Плазував перед нею, як пес...
З часом, воно вже нормально
З часом...
З часом, воно все проходить.
Забуваєш жагу, і забуваєш голоси
Що тихенько звучали до тебе словами простих людей:
"Не затримуйся пізно, а головне - не застудись"
З часом...
З часом, воно все проходить.
І відчуваєш себе старою шкапою,
І замерзаєш у випадковому ліжку,
І почуваєшся самотнім, мабуть, але спокійним,
І розумієш - втрачені роки тебе обдурили,
Тоді вже дійсно -
З часом... не любиш більше
Avec le temps...
Avec le temps, va, tout s'en va
On oublie le visage et l'on oublie la voix
Le coeur, quand зa bat plus, c'est pas la peine d'aller
Chercher plus loin, faut laisser faire et c'est très bien
Avec le temps...
Avec le temps, va, tout s'en va
L'autre qu'on adorait, qu'on cherchait sous la pluie
L'autre qu'on devinait au détour d'un regard
Entre les mots, entre les lignes et sous le fard
D'un serment maquillé qui s'en va faire sa nuit
Avec le temps tout s'évanouit
Avec le temps...
Avec le temps, va, tout s'en va
Même les plus chouettes souvenirs ça t'as une de ces gueules
A la Galerie "J'farfouille" dans les rayons de la mort
Le samedi soir quand la tendresse s'en va tout seule
Avec le temps...
Avec le temps, va, tout s'en va
L'autre а qui l'on croyait pour un rhume, pour un rien
L'autre а qui l'on donnait du vent et des bijoux
Pour qui l'on eût vendu son âme pour quelques sous
Devant quoi l'on se traînait comme traînent les chiens
Avec le temps, va, tout va bien
Avec le temps...
Avec le temps, va, tout s'en va
On oublie les passions et l'on oublie les voix
Qui vous disaient tout bas les mots des pauvres gens
Ne rentre pas trop tard, surtout ne prends pas froid
Avec le temps...
Avec le temps, va, tout s'en va
Et l'on se sent blanchi comme un cheval fourbu
Et l'on se sent glacé dans un lit de hasard
Et l'on se sent tout seul peut-être mais peinard
Et l'on se sent floué par les années perdues
Alors vraiment
Avec le temps... on n'aime plus.
Click to view