Наприкінці 1970-х років у Львові розпочалося будівництво кардинально нової транспортної системи. У Європі її б назвали “штадтбаном”, ЛРТ абощо, однак у Львові вона споруджувалася на базі трамваю - і стала його “правонаступницею”. До кінця 1980-х встигли спорудити лиш наземну швидкісну лінію в бік “Наукової”, далі Країну рад спіткала криза і полярний лис.
Однак швидкісна трамвайна лінія залишилась, за кілька років підніматиметься питання про її реконструкцію. І тут постає кілька запитань, на які я сьогодні спробую дати відповідь.
Лінія “трійки” була своєрідним “Трамваєм на Сихів-1980”. У радянські роки її спорідили за жорсткими будівельними нормами, по суті, наново прорубавши для неї сучасну вулицю Княгині Ольги (тут і далі назви сучасні). Лінія - повністю виділена на десятиметровій смузі газону (привіт сихівській плиточці), а на одному з двох завантажених перехресть (зверніть увагу, на одному з двох) - на розі вул. Володимира Великого - спорудили естакаду.
Трамваї у буквальному розумінні “перелітають” перехрестя на висоті десяти метрів:
Перила, до речі, не мають вигляду дуже надійних. Опори для дротів трамваю сперті не на прольоти естакади, а безпосередньо на опори - так надійніше.
За цією естакадою знаходиться кінцева третього маршруту, зупинка “Аквапарк”. Колії на самій зупинці ніяк не відокремлені від пішоходів - і це дивно, адже швидкісному трамваєві радше б пасувало щось на кшталт такого:
Або такого:
На цьому лінія і скінчується. До речі, кільце ніяк не відділене від автомобільного руху:
Хоч трійка і зв'язує серце району - ЦУМ - із центром (універмаг якраз навпроти естакади), але до краю не доходить. Якщо порівнювати із Сиховом, то це лінія, яка скінчується навпроти кінотеатру Довженка: вже непогано, але можна і краще, до Санти.
Те, що лінія мала йти далі, є секретом Полішинеля навіть в умовах радянських грифів “таємно”. Львів'яни в курсі, а для решти моїх підписників - пояснення. За кільканадцять метрів від розворотного кільця починається ще одна естакада:
Нині вона використовується у якості парковки для вантажівок.
Її стан - гарна ілюстрація того, НАСКІЛЬКИ різко скінчилися гроші.
Радянських рублів якраз вистачило, щоб спорудити прольоти над проїжджою частиною вулиці Наукової - а далі фініш.
Обидва фото зняті з однієї точки, на око не вистачає двох груп опор і трьох прольотів. Усе це доблесно закинули на початку 90-х.
Про добудову шляхопроводу і продовження трамвайної лінії (а також автодороги) далі, до вулиці Трускавецької, села Сокільники і львівського автовокзалу почали згадувати у офіційних колах перед Євро-2012. Та віз і нині там - і стоятиме там доти, доки лінія не вичерпає свій ресурс і не постане питання про її реконструкцію. ІМХО, звісно, але все йде до цього: проекти реконструкцій вулиць Шевченка, Бандери і Вітовського вже готуються, Замарстинівську почнуть перекопувати за кілька тижнів, і “трійка” виявиться єдиною нереконструйованою лінією в місті. Її реконструкція дозволила б збільшити швидкість руху трамваїв, зробити зупинки якомога більш зручними для пасажирів і провести необхідні роботи на старих конструкціях естакад.
СТОП. Отут у мене і з'явився задум цього допису.
Річ у тім, що зупинки трамваю розміщені не на перетинах вулиць, де це було б зручніше, а всередині кварталів - і все це через естакади. Схема наводиться.
Трамвай не має зупинки навпроти ЦУМу, не має зручних пересадок на автобуси/тролейбуси на вулицях Володимира Великого і Науковій - усе це було принесено у жертву швидкості. Також за неї довелося заплатити коштами на обслуговування і реконструкцію естакад - а це недешево, до речі. Ні, теоретично, зупинки можна було б розташувати і безпосередньо на естакадах, бладнавши їх ліфтами для маломобільних груп людей, сходами і рештою. Але це все лишень зробить і без того недешеві естакади ще дорожчими. І тут постає логічне запитання: чи можна домогтися високої швидкості без естакад?
Я недарма порівняв трамвай на ЦУМ із трамваєм на Сихів - нова лінія відповідає на це питання ствердно.
Пасажири нової лінії могли помітити одну дивну річ. Трамвай на Сихові майже не стоїть на світлофорах. Там застосовані так звані “розумні світлофори” - проста система із реле "за три копійки" і пари дротів, яка вмикає зелене світло трамваю, коли той під'їздить до перехресть. Ефект той самий, але естакада не потрібна.
Однак найбільш вражає не це, а перехрестя Червоної Калини - Угорської.
Трамваї, що летять 50-60-80 кілометрів на годину (ввечері на Електронах навіть таке буває) на Сихівському мосту, не завжди скидають швидкість на цьому розі вулиць. Спочатку я думав, там стоїть такий самий “розумний” світлофор.
А насправді перехрестя нерегульоване:
Конфігурація перехрестя - трохи розмітки і знаків, це навіть простіше за реле - змушує автомобілі пропускати трамваї. На це не витрачається електроенергія. Тут немає естакад або тунелів. “Спритність рук автодорівців і ніякого шахрайства” =)
Тому збереження естакади на Володимира Великого і добудова такої ж над Науковою, я вважаю, повинні бути дискутивним питанням, які потребують ретельних обчислень і аналізу витрат-вигод. Самому ЛЕТу було б набагато простіше здихатися естакад і обслуговувати рух колією в рівні землі (хоча я вже чую голос з боку “канав”: “ви не розбираєтеся, дайош естакади на кожному перехресті...”).
Хоча вважати мене абсолютним ворогом естакад і подібних шляхопроводів неправильно. Я не урбаніст - якщо естакада із сходовими маршами виявиться ефективнішою, її доведеться зберегти. Більше того; таку ж дискусію слід розгорнути щодо іншого перехрестя, на якому зараз естакади немає.
Ріг вулиць Княгині Ольги - Сахарова - Горбачевського. Фото робилося в неділю вдень, тож машин небагато - на перший погляд, нічого особливого.
Але це перехрестя має не один перетин дороги і колій, як зазвичай. І навіть не два, як кільце.
Тут їх три. І кожне перехрестя має свій цикл руху.
Іноді складаються ідіотська ситуація: вагон проїжджає перший перетин з боку ЦУМу і стоїть ще секунд сорок перед “основним” потоком.
Поставити “розумні” світлофори на цьому перехресті доволі важко. Ні, насправді перекрити рух для авто в стилі “Кортеж Президента” під трамвай нескладно - тільки от затори на кілометр навкруги ніхто не зрозуміє.
Кумедно, що побудувати естакаду на цьому місці у своєму блозі
пропонував львівський дизайнер Олександр Шутюк років зо шість тому. За підсумками моделювання може виявитися, що естакада відчутно ефективніша за “жорстокий” адаптивний світлофор. Тому - і я не стверджую, що там обов'язкова естакада - тому це перехрестя також вимагає обрахунків і аналізу.
Кумедно, що естакада (саме на якій, до речі, потрібно буде розташувати зупинку “Горбачевського”) не створить незручностей її користувачам. Більшу частину потоку зупинки створюють студенти Львівського Політехнічного університету, що живуть у гуртожитках нагорі, на пагорбі - естакада зменшить кількість сходинок для пасажирів, а не навпаки.
По суті, зміна топологічного рішення на цих трьох перехрестях означатиме повну перебудову усієї лінії. Замість сухого виконання містобудівних норм - швидка і зручна для пасажирів лінія рейкового транспорту.
Нові зупинки у зручніших місцях (навпроти Ашану, ЦУМу та ін) зможуть привабити тих пасажирів, які нині користуються 45 маршруткою абощо (як там 4А, до речі? =) ). Львівський трамвай отримає нову лінію, яка приносить “золоті яйця”. Сихівський трамвай 2.0.
Хоча для повного винищення маршруток-дублерів по “трійці” потрібне дещо більше. Але про це - у наступних дописах. До зустрічі.