Tram on the High Castle
Дивно мати поруч із центром популярного туристичного міста (наприклад, Львова) район, популярний в тих самих туристів і водночас майже спальний - настільки тихий та незадіяний в міському житті та торгівлі, що диву даєшся, де всі туристи?
А такий район у Львові, як не парадоксально, існує.
Високий Замок.
Верхівка міського пагорбу Львова надає містянам та гостям найкращий вигляд на місто. Звідси видно набагато більше, ніж з верхівки Ратуші, а доступ безкоштовний та необмежений.
На самому вершечку пагорба розташувався копець Люблінської унії, насипаний 1896 року до 300-річчя утворення греко-католицької церкви. Насипаний якраз на місці головної вежі того самого Високого Замку Львова, відсутності якого дивуються деякі наївні туристи.
Нагорі насипу розташувався організований оглядовий майданчик та флагшток. Потік туристів нагору зменшується хіба вночі; та й львів’яни теж не проти час від часу зайнятися альпінізмом і помилуватися містом.
І тим не менш, район навколо - найтихіший в центрі міста. Торгівля навколо пагорба розвинена вкрай слабко (одне-однісіньке кафе і пара яток із кавою у підніжжя копця, та й все, досить з вас). Я не говорю про традиційне для Низького Замку перетворення вуличок району на суцільний гендель, але бачити затишшя безпосередньо навколо гори (де люди вже не живуть) - це дивно. Почасти цю ситуацію я можу пояснити тим, що до верхівки гори добираються далеко не стільки людей, скільки б хотіли: попит на туристичні послуги навколо гори штучно стриманий складністю підкорення тої гори.
Схоже, у людей в міськраді подібне пояснення цього; або ж вони просто хотіли зробити Високий Замок “відкритим для усіх”, як все місто.
Коротше, десь пару років тому в мережі з’явився проект канатної дороги від центру міста на ВЗ.
Проект, звісно, цікавий, але виникає кілька питань. Початкову станцію пропонується розмістити навпроти школи №8 - і я б не сказав, що там аж так багато місця.
Опори канатки вимагатимуть викосити для свого спорудження дерева навколо, і лишати на пейзажі Високого Замку рядок проплішин під колонами канатки - якось недобре. Також опори можуть попсувати пейзаж самі по собі.
Автори проекту канатки, звісно, подбали про те, щоб зосередити торгівлю на станціях канатки, але їхнє розташування дивує - наприклад, верхня станція має бути впритул до решток мурів замку. Ну й питання інклюзивного підйому на оглядовий майданчик канатка не вирішує, для цього потрібен буде окремий підйомник. Все це, хоч і не є однозначними об’єктивними причинами критикувати проект, але про альтернативи змушує задуматися - особливо враховуючи той факт, що міськрада не поспішає реалізовувати проект за свої кошти.
Тим паче, що сто років тому для вирішення аналогічної задачі був зреалізований інший транспортний проект, позбавлений багатьох недоліків канатної дороги...
Трамвай на Високий Замок. Можлива альтернатива канатній дорозі.
Канатка буде помітною на схилі пагорбу Високого Замку, але чи багато з вас помічають на вулицях міста - просто милуючись пейзажем здалеку - трамвайні рейки?
Коли 1909 року міська влада вперше оголосила про бажання збудувати на Високий Замок трамвай, вперше в історії міста було запропоновано спорудити замість трамвайної лінії тролейбусну (така комунікація з’явиться в місті аж 1956 року за совітів).
Ухил пагорбу доволі крутий, однак трамвай - хоч це й доволі несподівано - найбезпечніший транспорт на крутогірних схилах. Нехай вас не вводить в оману той факт, що коефіцієнт тертя гуми по асфальту/брукові більший за тертя сталі по сталі.
Безпеку на схилі визначає не тертя об цей схил в процесі руху, а можливість повністю загальмувати. Як я вже писав у статті про відновлення схожої лінії, Володимирським узвозом у Києві, трамвай, як правило, має чотири системи гальмування: дисково-колодкову, стоянкову (блокування осей), електродинамічну (генерація електроенергії з обертання коліс) та магніторейкову (електромагніти на візках вагону, що “приліплюються” до рейок з силою в кілька тон). У разі справності цих систем, особливо двох останніх - специфічних для трамваю відносно автобуса, наприклад, вагон може перетворитися на снаряд зі смертниками лишень у разі недбалості водія - що й сталося 10 січня 1972 року на вулиці Городоцькій, про що львів’яни могли чути.
Вагон же з несправними гальмами випускати на лінію заборонено, завжди, навіть якщо ваше місто пласке як стіл; втім, аварія через таке нехлюйство теж сталася, 2 липня 1996 року в Кам’янському.
Тому відроджена лінія трамваю на Високий Замок вимагатиме точного дотримання правил роботи трамвайників; а, з іншого боку, яка професія не вимагає ретельності?
Та й справді крутих місць на лінії небагато. Прогуляймося її колишньою трасою.
Лінія продовжувала колії вулицею Руською, повз теперішню 8-му львівську школу та Губернаторські Вали.
Нині це місце перекопане, і кут поверхонь Підвальної та Руської дозволяє якому-небудь спорт-карові лишити тут бампер. Звісно, Руську треба буде трохи понизити, аби тут зараз проїхав трамвай, але це порівняно просто.
Далі - поворот на вулицю Винниченка. Трамвай оперізував будівлю “8-ї шулє” з трьох боків до початку 1970-х.
Угору від Порохової вежі, трамвай починав вирішальний підйом вулицею Лисенка.
На стінах будинків досі, 45 років по закриттю трамваю лишилися фірмові кронштейни контактної мережі компанії “Сіменс-Гальске”, що спорудила в місті електричний трамвай.
Трамвай повертав в бік вершини пагорбу у найпершому можливому місці, на Гуцульську вулицю. З тих пір вулиця стала односторонньою - і відновити нею трамвай можна було б, лише розігнавши паркунців у смузі справа на фото - або розвернуввши трамвай через сусідню вулицю Миклухо-Маклая.
До речі, як ви могли спостерегти на моїх, хоч і недостатньо "зумних" фото, траса трамваю досі не є аж настільки крутою. Ухил Гуцульською, скажімо, менший за ухил “вирішального” підйому 2-ки на перегоні Котика - Пасічна - а останній, до речі, діючий.
[Наприкінці вулиці над вами починає нависати те, що переслідує мене всією Україною.]
Дніпро:
Миколаїв:
Франик:
І багато інших міст.
Типова совдепівська телевежа, проекту 3803-КМ, розташована в десятках міст колишнього совка - але лишень у Львові увігнута конструкція візуально продовжує схили пагорба, й совдепівська типова залізяка ідеально вписалася у скайлайн міста Лева, ставши його домінантою.
Львів’яни, звісно, звикли, але цю ситуацію можна порівняти хіба із панелькою, що ідеально пасувала б до пейзажу Венеції. Плюс один туристичний об’єкт на Високому Замкові.
Тим часом трамвай мусить повернути із Гуцульської на вулицю Кривоноса. І цей поворот - найкрутіше місце на усій трасі трамваю; повертаючи його сюди, рівень перехрестя доведеться штучно понизити, згладивши ухил.
Початок вулиці Кривоноса, навпаки, одне з найпласкіших місць траси. Тут дуже просто розташувати зупинку, наприклад, на перетині із вулицею Княжою - яка веде нас до найближчих сходів на пагорб та Копець.
Остання ж частина вулиці Кривоноса крута, та не крутіша за ту саму Городоцьку, трамвай якою ходить і нині. Десь з цього місця і було зроблене вищенаведене історичне фото трамваю.
За нею вулиця переходить в Опришківську, а для відвідувачів Високого Замку на своїх чотирьох є паркувальний майданчик.
Кінцева історичного трамваю була приблизно тут; у разі відновлення трамвай міг би пройти далі, перетнувши парковку. Буквально поруч, справа знаходиться урвище, в якому сховався серпантин Опришківської вулиці.
Він приводить нас на Підзамче - за часів Польші тут всерйоз збиралися прокладати трамвай на продовження “туристичної” гілки. Було б мальовничо. Та я не уявляю, як трамвай вписався б у закрутні Опришківського “узвозу”.
З іншого ж боку нас зустрічає копець Унії Люблінської. Нам нагору, але трамвай тут вже не впорається.
Попереду ж, за парковкою починається парк-серпантин. Теоретично, його площі (між пагорбом та копцем) вистачає на розворот трамваю, але кромка парку над урвищем навряд чи витримає рейки - надто ризиковано. Тому, для безпеки руху, варто було б піти на унікальний для мене крок.
Зробити, як було раніше - зробити кінцеву трамваю тупиковою.
Зазвичай я знаходжу місце під кільце навіть там, де інші опускають руки в пошуках, однак тут розміщення розворотного кола завширшки понад 32 метри тут є занадто ризикованим. Кромку пагорба для цього довелося б забетоновувати на десятки метрів униз для прокладання колії безпосередньо нею, і все одно, динамічні навантаження на брівку прірви - або й просто трамвай, водій якого заснув, як заснув водій тієї злощасної шістки на Городоцькій...
Будувати трамвайну лінію, яка б фізично допускала найжахливішу з можливих катастроф у Львові - після чого громадськість вимагатиме закрити її назавжди, навіть якщо вагон полетить з Високого Замку без пасажирів - було б недалекоглядно.
Тому тупик не є аж таким вимушеним - він є банально безпечнішим.
Звісно ж, такий трамвай не зможе привезти пасажирів на оглядовий майданчик. Для цього, як і в проекті канатки, потрібен буде фінальний підйом у вигляді похилого ліфта - і тут криється головний плюс трамваю.
Станції канатки, опори канатів та, ймовірно, оригінальний підйомник на копець були б помітними з центру міста і псували б міський краєвид; трамвай, у свою чергу, помітним не буде - і підйомник від його кінцевої буде розташований з боку Підзамче та вулиці Хмельницького, повністю сховавшись за пагорбом Високого замку з точки зору спостерігача в центрі міста.
Скайлайн Підзамче не настільки естетично цінний, правда?
[Ще трохи про Високий Замок]
Все, що лишилося від Високого Замку після 1648 року.
Спасибі козацькому полковнику Максиму Кривоносу і його артилеристам, давайте назвемо оту вулицю внизу на його честь.
Львівська телевежа... просто причаровує. Пейзажі не відстають.
Історична лінія була одноколійною, нині ж рух по Кривоноса достатньо інтенсивний, щоб завадити реверсивному рухові. Тому нова лінія мала б бути двоколійною на всій довжині. Для руху лінією можна було б відбудувати за оригінальними кресленнями кілька вагонів “Сянок” (встановивши сучасні двигуни та гальма, але хто там розбиратиметься). Із їхнім виглядом можна ознайомитись, відвідавши “Фестівську” лавку сувенірів біля Чорнокнижника - екстер’єр відновлений приблизно, але зрозуміло.
Із вагонами-репліками історичних трамвай на Високий Замок сам по собі може стати приміткою міста. До того ж, він дозволяє проводити історичні екскурсії містом з борту трамвая, починаючи їх не з площі Ринок або Руської - трамвай на Високсий Замок міг би відправлятися і, скажімо, від вокзалу...
Дніпро. Маршрут 1Е - приблизно перероблений під відкритий “Нівель” вагон КТМ-2 возить гостей міста від вокзалу до центру.
Для перевезення маломобільних пасажирів (саме заради них увесь сир-бор із канаткою) у задні двері такого можна встановити спеціальну підйомну платформу, або ж спорудити спеціальний, неісторичний низькопідлоговий вагон.
Ось така вийшла альтернативка. Цікаво почути вашу розумну думку щодо цього. До зустрічі.