Дайте нормальну схему УЗ!
Залізничний триптих. Частина перша: про погане.
Українським вокзалам пощастило з їхньою архітектурою.
Від імперських часів лишилося небагато, та й те перебудоване - війни там, все таке; але ж подивитися є на що.
Совіти теж вміли будувати пасажирські термінали залізниці, особливо після Другої Світової, коли війна понищила старі.
Та й вокзали, збудовані за часів незалежності, теж не просто пластикові МАФи…
Коротше, є чим потішити око. Головне, милуватися вокзалом ззовні, бо всередині ваш погляд може впасти на оце…
Або на оце…
Інтернет видає ще кілька варіантів:
Я не такий вже й досвідчений у галузі дизайну, але геометричну красу вловлюю на ура.
І тут нею й не пахне.
Click to viewНу, серйозно, хто малював таку схему мережі УЗ?
Трирічна дитина з фломастером і картою України, що просто «з’єднала крапки»?
Найголовніше, що «Укрзалізниця» не соромиться вішати отаке в холах найгарніших вокзалів країни, хоч скористатися схемою неможливо: картографічної підоснови немає, в кращому випадку замість неї - стара та архаїчна схема поділу УЗ на філії, яка не скаже пасажирові нічого (а чим може допомогти пасажирові, скажімо, станція Черкаси ОДЕСЬКОЇ залізниці? Показати, що відносно авторів такого поділу ти ще маєш клепку в голові?).
Зорієнтуватися неможливо, тому ситуацію не псує навіть те, що оці «дитячі» схеми висять на висоті десь так 3-5 метрів.
Пасажир літнього віку може, стоячи перед схемою із задраною головою, втратити свідомість? Та чхати!
Задравши голову на ходу, пасажир може зашпортатися і впасти? Та чхати!
Як відомо, театр починається з вішаків.
Транспортна система ж починається зі своєї схеми; і якщо самою схемою оператор мережі показує, що йому чхати на своїх клієнтів, то в інших царинах роботи це теж мало відрізнятиметься.
Ось приблизно з такими думками я певний проміжок часу тому задумався над тим, щоб зобразити адекватну схему мережі залізниць України і відправити її залізничникам, щоб вони бодай трошки зрозуміли, як слід працювати з пасажирами.
Насправді, побудувати транспортну схему в загальних рисах не так складно. Це не стандартна дизайнерська робота, де треба вигадувати щось складне і витончене; в побудові схеми все навпаки, треба винайти, як її спростити…
Приклад, який може вибісити декотрих моїх підписників, але все ж еталон схемобудування. Кільцева лінія метрополітену Москви.
Ось її реальна траса:
А ось схема.
Москва з повітря нагадує гігантську 30-кілометрову мішень (для атомного бомбардування?), метро повторює цю структуру, відому як радіально-кільцева містобудівна схема. Але, так як поїздок по дугах кілець значно менше, кільцева лінія метро тільки одна (брешу, саме зараз вони копають другу - але до її повного пуску ще далеко).
Тим не менш, лінію на схемах неуникно зображують ідеальним колом.
Свого часу, на останньому конкурсі проектів, агенство «РІА Новості» спробувало намалювати схему з восьмикутною Кільцевою - і, очікувано, не пройшло, схема була вкрита каловими масами.
Люди люблять простоту, причому саме геометричну, щоб не ламати собі очі, мозок і здоровий глузд.
Можна, звісно, сказати, що залізниця складніша і більша за систему метро, і зобразити для неї схему набагато важче. Тільки от з цим впоралася вже не одна країна.
Можна сказати знов, мовляв, Швейцарія і Нідерланди - маленькі, та їх залізницю легше «осхемити». Але це буде якоюсь недалекою відмазкою:
Для України мова, радше, йтиме про схему ліній як таких, аніж пасажирських потягів - їх десятки, і немало з них ходять одними і тими ж лініями. Перша цікава властивість УЗ.
Для досягнення такої простоти потрібно зрозуміти, яку геометричну структуру являє собою схема українських залізниць.
Для того, щоб зрозуміти це, я сидів над картою залізниць України місяцями та жартую, жартую - лишень сліпий не помітить, що схема УЗ напрочуд легко вишиковується в просту геометричну структуру як мінімум в центрі країни.
Магістральні залізниці оточують шматки країни «ромбами», при чому сторони ромбів продовжують одне одного.
Геометри називають це «Табір римлян», для обивателів - «прямокутна сітка». Зробити на основі цього естетично-привабливу схему вже простіше простого - аж цікаво, чому цього ніхто не помітив раніше?
Візьмемо сітку з прямих ліній з кутами плюс та мінус 30 градусів від горизонталі (принаймні, коли робитимемо начисто - візьмемо) та підпишемо точки перетину відповідно до карти.
Основні лінії, як виходить зі схеми «Табір римлян», проходять в двох напрямках паралельно одне одному.
Для України це - з північного заходу на південний схід, «з Берестя в Ростов-на-Дону» - назвемо їх лініями БР; та з північного сходу на південний захід, «з Харкова в Одесу» - аналогічно, лінії ХО. Дана термінологія знадобиться нам на майбутнє.
Перетини ліній БР та ХО припадають, як на зло, не на великі міста, обласні центри абощо - а на дрібні містечка, які частіше з’являються в новинах через події на залізниці, аніж через своє власне життя. Козятин, Жмеринка, Помічна - хто знає про них з чогось, окрім розкладів потягів? Друга цікава властивість УЗ.
З винятків хіба Київ, Харків, Львів та Дніпро - друге та третє міста, наче компенсуючи інші обласні центри, є найбільшими залізничними вузлами країни. Харків та Львів на схемі навіть мусять займати пару «перегонів» одразу - треба було б викривити лінії, та не схотів порушувати геометричної стрункості схеми.
Звісно, не всі лінії вклалися в цю схему, немала частина стала вертикальними або горизонтальними. Особливої уваги заслуговує лінія Бахмач-Золотоноша-Помічна-Одеса.
Залізниця, що споруджувалася як лінія з Москви в Одесу (як і більшість залізниць підросійської частини України на той час), теж вкладається в цю геометрію, однак оригінальним чином - «через один вузол на другий».
Суттєвим недоліком схеми є випадки, коли лінія «входить» у поперечну на одній станції, а «виходить» на іншій - як між Конотопом і Бахмачем, наприклад. У цьому місці також варто відійти від суворого порядку, але як саме - я не беруся вирішувати. Все ж я не дизайнер, на жаль, а це - лише чернетка.
З геометрією розібралися, довести цю ідею до стану цукерки зможе будь-який небайдужий дизайнер.
Чи захоче скористатися нею УЗ - питання.
Чи несе вона якусь практичну користь, окрім естетичності та відносної легкості навігації? Так.
Річ в тім, що певний час тому УЗ мала звичку обережно згадувати про реформу руху пасажирських потягів, а саме про пропозицію «хабової моделі перевезень». Замість 100500 потягів - обмежена кількість, але зі зручними пересадками. Так ось, ця схема є передвісником того, як це має працювати.
Хотілося б, щоб якийсь графдизайнер все ж зацікавився цим, про УЗ я вже мовчу - до них в мене лишень одне прохання. Вішайте схеми на рівні людського зросту, будь ласка.