Дякую К402. Хлопці в прямому розумінні дали мені підсрачника, заняли місце в поїзді, поділилися кімнатою, словом затягнули мене на Тараса Бульбу. Умнічькі мої. ДЯКУЮ!
Їхати справді було варто. Хоча б заради кількох годин спілкування з кам"янецьким "Своєрідним", зради знайомства з мегопростими і креативними чуваками з харківської групи "КРАБ". І на
(
Read more... )