церква Святого Духа (Heilig-Geist-Kirche)
Церква Святого Духа (Heilig-Geist-Kirche) - одна з найстаріших будівель Мюнхена. Можна навіть сказати, що за своєю значимістю вона не поступається Кафедральному Собору та церкві Святого Петра. Церква стоїть поряд із продуктовим ринком Віктуалієнмаркт і тому може здатися, що дивиться на світ якось невдоволено. Є ще й інший привід для суму - її перебудували з готичної в барочну, а це не всякому сподобається.
Барочний перед та дзвіничний зад.
Ймовірно, в 1208 році засновує герцог Людвіґ І шпиталь якраз навпроти Тальбурзьких воріт (нині це башта Старої ратуші). До цього шпиталю була приналежна романська капела, освячена на честь св. Катерини Александрійської, яку звели практично разом із середньовічною клінікою. В 1250 році папа Інокентій ІV нарік її «Церквою Святого Хреста в Мюнхені» (ecclesia sancti spiritus de Monacho), всупереч цьому до ХІV століття капела називалася Катерининою.
Над нефункціональним входом.
У ХVІ на зміну їй прийшла нова церква. В 1724 році храм перебудував у стилі бароко Йоганн Георг Еттенгофер. Прекрасні склепіння та ліпнина виконані братами Асам. В 1729 році була прибудована башта з ліхтарним куполом мюнхенського штибу (зараз там висять три дзвони). Необарочний фасад з’явився уже в 1895 році, після зносу будівель шпиталю (секуляризація та вивільнення місця для ринку). Франц Льовель подовжив будівлю й спорудив новий фасад.
Годинники схожі на сант-петрські.
Інтер’єр - прекрасне поєднання готики з елементами пізнього бароко. Фрески на стелі показують сцени з історії лікарні. Головний вівтар виконаний Ніколаусом Штубером і Антоніо Маттео в 1728-1730 роках і перебудований уже після ІІ світової війни.
У Другій світовій сильно зруйновану церкву вдалося почати відновлювати (до нині не завершено цілком), хоча нинішня форма та внутрішнє убранство відповідають довоєнному стану. Головний неф має циліндричну баню, яка перекривається частково малими банями, що створює атмосферу, необхідну для правильного сприйняття скульптурно-живописної композиції головного вівтаря. Бокові нефи мають хрестоподібні склепіння. Готичне походження видають лише контрфорси на хорах та при північній стіні.
Головний неф.
Розписне склепіння під куполом.
Колони і склепіння.
Вид на орган.
У боковому нефі.
Особливо цінними предметами внутрішнього убранства є створена в 1450 році «Гаммертальська Матір Божа» та бронзовий надгробний пам’ятник герцогу Фердінанду Баварському (робота Ганса Крумпнера, 1608 рік). Створений Ніколаусом Штубером в 1730 році головний вівтар розписаний Ульріхом Лотом на тему «Зішестя Святого Духа» (1644). Дві фіруги ангелів по боках створені в майстерні Йогана Георга Грайфа (1730). Правий боковий ярус показує серію картин Петера Якоба Хоремана «Сім дарів Святих Духів» (1725).
Вівтар.
Нижня частина з ангелами.
Окремі капели.
