Так-так. Нині я відкрив останню плитку чарівного бельгійського шоколаду. Презент мого шановного Раймонда Роеланда.
Я не знаю, чому гадають, що швейцарський шоколад найсмачніший. Це все неправда. Пробував я справжній швейцарський шоколад, коли був у Женеві. Нас пригощали неодноразово. Нічим не відрізняється від нашої «Корони». Середньостатистичне ніяке шоколадне місиво, яке, якщо вірити рекламі, виготовляють з молока фіолетових корівок. Бздура це все!
До речі, про «Корону». У Вільнюсі мав змогу спробувати експортний варіант продукції цієї марки. Скажу вам, що нас, українців, просто не поважають як споживача. Названа на литовський манер «Коruna» засвідчила високий показник якості. Мабуть, європейської якості. Чого не скажеш про внутрішньоукраїнський її аналог. Але повертаємося знову до бельгійської продукції.
Ось цю величезну коробку «Коте-д’Ору», в якій було 8 (по 2) плиток чоко, мені зпрезентував Раймонд на спогад про Бельгію та містечко Лєдє (Lede), що неподалік від
Гента.
Початок торгової марки «Коте-д’Ор» стартував у 1883 році, коли бельгійські шоколадники рушили до Африки у пошуках кращого какао для нового виду шоколаду. І таки знайшли те, що шукали: витривалі, зігріті сонцем Гани плоди, майстерність і незмінні стандарти якості дозволили широко крокувати на ринку. Африканський слон, якого ви бачите на упаковці, став фірмовим знаком торгової марки. Начебто нагадуючи споживачу, що початок був в Африці.
Торговій марці уже 126 років, за цей час вона випустила різні сорти шоколадних плиток, серед яких є молочний, класичний, гіркий і ще якийсь. Усього було 4 види у блоці.
Нині епохально було відкрито останню упаковку «Fondant-Puur», яка гарним чином посмакувала до кави. На смак нагадує гіркий шоколад, який колись продавався у нас великими кавалками, т.з. колотий шоколад. Однак гіркоти кавових зерен тут знааааачно більше.
Свого часу спробувати цю смакоту удостоїлися
nat_tusia і
elis_black. Гадаю, зацінили також :)