оголювання
я безліч разів чула вислів "не міряй людей по собі". виникає закономірне питання - тоді ж по кому міряти? не суди й судимим не будеш - не моє гасло, бо спокійно чи відсторонено сприймати людей, які поводяться як бидло і всіма діями підкреслюють, що вони покидьки, я не можу. тим паче, якщо вони є представниками моєї нації. так я бісова націоналістка і в багатьох питаннях ксенофобка. так у мені мало толерантності, забагато цинізму й жорскості. так я вимагаю від оточуючих того, що й від себе. мабуть, тому мої усі мої юначки поважають мене, але люблять тільки двоє з двадцяти - інші просто не витримують мене. хоча 10 % це багато.
зрештою, я схиляюсь перед думкою тих кого поважаю чи люблю
не так вже й багато людей,якими я зохоплююся і ще менше тих, кого я поважаю і зовсім мало тих, кого я щиро люблю. думаю, кожен з тих, хто має до мене будь-яке ставлення, теж міряє по собі.
найбільше ті, хто повсякчас повторюють - не суди і судимим не будеш.
Зрештою, я ладна буди засудженою, якщо така ціна своєї думки.