Сьогодні ( Read more... )

а електронні годинники чужих домів
раптово підхопили грип,
чи може застуду
вони глипають на мене
синіми
повними блиску
провінційного наркомана очима
відхаркують з кашлем останні хвилини
до світанку
я бережно затримую подих
і кожній з них дарую імя
та, що могла дотиками
та, що могла цілунками
та, що могла б…

Тремтливим  вогником у руках, новонародженим, безсердечно поділеним зіницями надвоє.Розчинна темрява мого прокидання не втримується дому, інфекція її гніву стікає щойно купленою плитою, заливає підлогу. Ноги мої тепер солодкі й липкі, кофеїну достатньо, аби вони бадьоро рухалися вперед, в напрямку давно засраного майбуття (прєкрасноє дальока, я ( Read more... )

слухаючи твої роздуми і плани - дивно, втішно й страшно ( Read more... )