В Кошіце з Києва провітрити візу на вихідні
Як виявилось, зганяти на вихідні в Словаччину в Кошице провітрити візу абсолютно реально. Ясно, шо завдання це для екстремалів, матраснікам там не місце. З Києва ви виїдете в 15.22 вечора пятниці, а назад повернетесь в понеділок о сьомій ранку.
1. На 99 поїзді виїжджаєте в Ужгород о 15.22 пятниці. На місці в 06.51.
2. З Ужгорода в Кошице - прикольне містецко в Словаччині, де можна деноьок потусіть, їдуть автобуси. З автостанції, що прямо напроти вокзалу, їде два ранкових рейси - в 7.40 і 8.20. Якшо купувати квитки на євробас словаччина то коштує 7 євро, якщо в касі на місці, то 100 грн. Ми їхали на 7.40 і в 10 по словацькому часу вже були в Кошіце (зранку їхати всього три години, так як на митниці немає ще черг). В Кошицях автостанція в самому центрі міста. У вашому розпорядженні є трохи більше доби щоб полазити по генделям, поїсти гуляшу й запити чеським пивом, сливовицею і грушовицею. H&M в центрі міста також є. Словаки розуміють українську, їхню мову можна також не важко розуміти, на крайняк майже повсюди говорять англійською.
3. Дорога додому в неділю. Прямий автобус з Кошице в Ужгород жахливо незручний. Перший рейс їде в 12.40 по місцевому (13.40 по укра). вдень на кордоні тягнучки, тому менше 4 годин не їхатиме. Біда в тому, шо останній поїзд толковий іде з ужгорода в 16.15, а автобус з кошице приїжджає після 17. Щоб не ризикувати ми вибрали альтернативу. Переїзд через кордон біля Ужгорода тільки для транспорту, тому своїм ходом поперли південніше на піший перехід в Великі Селменці.
4. Туди добирались так: в 11.30 по словацькому часу з Кошіце з автостанції їде автобус автобус до Великих Капушанів (Velke Kapusany). Дорога займає дві години, краєвиди чудові, замочки всі діла. В 13.30 ми були на місці, проте звідки єдиний нормальний транспорт до пішого переходу в Селменці - таксі. Його можна викликати недалеко від автостанції, і за 7 євро(намахали мабуть нас трохи) за 15 хвилин нас туди довезли. За все про все перейшли кордон і були з українського боку в 15.30 по укр часу. Транспорту з українського боку Селменців (Малі Селменці) ніякого. Знову таки таксі. Нам українська прикордонниця за 4 хвилини напетляла якогось вуйка Іштвана який за 17 хвилин і 80 грн хвилин довіз до вокзалу. Там ми були за 25 хвилин до поїзда, який мав їхати в 16.15. Є варіант від кордону їхати до чопу на таксі - по відстані менше, але туди поїзд приїде на хвилин 30-40 пізніше.
В Ужгороді на поїзд ми встигли. Але його через армагедон в Києві перенесли на 4 години:) Теоретично, мали бути Києві в 7 ранку і встигали додому в душ і на роботУ:)
1. На 99 поїзді виїжджаєте в Ужгород о 15.22 пятниці. На місці в 06.51.
2. З Ужгорода в Кошице - прикольне містецко в Словаччині, де можна деноьок потусіть, їдуть автобуси. З автостанції, що прямо напроти вокзалу, їде два ранкових рейси - в 7.40 і 8.20. Якшо купувати квитки на євробас словаччина то коштує 7 євро, якщо в касі на місці, то 100 грн. Ми їхали на 7.40 і в 10 по словацькому часу вже були в Кошіце (зранку їхати всього три години, так як на митниці немає ще черг). В Кошицях автостанція в самому центрі міста. У вашому розпорядженні є трохи більше доби щоб полазити по генделям, поїсти гуляшу й запити чеським пивом, сливовицею і грушовицею. H&M в центрі міста також є. Словаки розуміють українську, їхню мову можна також не важко розуміти, на крайняк майже повсюди говорять англійською.
3. Дорога додому в неділю. Прямий автобус з Кошице в Ужгород жахливо незручний. Перший рейс їде в 12.40 по місцевому (13.40 по укра). вдень на кордоні тягнучки, тому менше 4 годин не їхатиме. Біда в тому, шо останній поїзд толковий іде з ужгорода в 16.15, а автобус з кошице приїжджає після 17. Щоб не ризикувати ми вибрали альтернативу. Переїзд через кордон біля Ужгорода тільки для транспорту, тому своїм ходом поперли південніше на піший перехід в Великі Селменці.
4. Туди добирались так: в 11.30 по словацькому часу з Кошіце з автостанції їде автобус автобус до Великих Капушанів (Velke Kapusany). Дорога займає дві години, краєвиди чудові, замочки всі діла. В 13.30 ми були на місці, проте звідки єдиний нормальний транспорт до пішого переходу в Селменці - таксі. Його можна викликати недалеко від автостанції, і за 7 євро(намахали мабуть нас трохи) за 15 хвилин нас туди довезли. За все про все перейшли кордон і були з українського боку в 15.30 по укр часу. Транспорту з українського боку Селменців (Малі Селменці) ніякого. Знову таки таксі. Нам українська прикордонниця за 4 хвилини напетляла якогось вуйка Іштвана який за 17 хвилин і 80 грн хвилин довіз до вокзалу. Там ми були за 25 хвилин до поїзда, який мав їхати в 16.15. Є варіант від кордону їхати до чопу на таксі - по відстані менше, але туди поїзд приїде на хвилин 30-40 пізніше.
В Ужгороді на поїзд ми встигли. Але його через армагедон в Києві перенесли на 4 години:) Теоретично, мали бути Києві в 7 ранку і встигали додому в душ і на роботУ:)