Раз вже на свята був у Смілі, то заїхали в Суботів з Чигирином, щоб глянути, як там поживають найближчі козацькі столиці. Черкаські дороги навесні та ще й в Холодному Яру - це щось з чимось. Але за півтори години таки подолали 60 кілометрів.
Спочтаку заїхали в Суботів - хутір Богдана Хмельницького. Тут стояв його замок, тут же по його смерті збудували йому усипальницю де й поховали. Потів заховали від поляків - з кінцями.
Власне, церква - єдине, що збереглося в Суботові. Хоча вона того варта - еталон козацького барокко середини 17 століття. Таких споруд в Україні лишилось дуже мало. На фоні засніжених пейзажів виглядала вона казково.
До речі, хто б там що не казав про байдужість українців до історії, 9 березня зуміли пробратися через заметені черкаські дороги як мінімум ще десь груп 5-6 туристів за ту годину, що ми там були.
Кілька старих козацьких хрестів
Крім церкви з дзвіницею В суботові відкопали фундамент оборонної вежі замку Хмельницького і фундамент камяниці, закривши саркофагом. Туди можна зайти всередину.
По периметру - старі відкопані гармати
Тут же поставили частину деревяного муру і до половини збудували деревяну оборонну вежу.
Трохи привели до ладу замкову гору. Хоч шось. Продають туди квитки по 5 гривень.
Чи не менш цікавий обєкт біля замку і церкви - шинок у пані Ольги. Трушний гендель з класним інтерєром, власним бухлом (легендарна варенуха) і смачними стравами. 9 березня вдень ми там сісти не змогли:)
Заїхали в Чигирин. На замковій горі, де колись стояла величезна фортеця, тіпа хотіли ледь не весь замок відновити в часи Ющенка.
Вистачило сил на один бастіон, та й той вже починає розвалюватися.
резиденцію Хмельницького збудували відсотків на 70.
Будиночки в класному бароковому стилі, проте штукатурка вже відпадає. Є біля "резиденції" гарний заклад - шинок "Гетьманський". Мабуть, єдиний вайфай на півобласті:)
А загалом можна проїхатись розвіятись. В центр Холодного яру не заїжджали, для цього треба БТР, а не легковушка...
Безліч фото
тут