Два костели: візит у Тщенець та Пнікут
Пропоную навідатись у Мостиський район що на Львівщині.Звідси до Польщі так сказати-рукою подати,то така близкість західного сусіда вплинула і на риси архітектурних пам*яток котрі знаходяться у прикордонних населених пунктах.Тут у маршрутках почути польську мову-не дивина,тут вагому частину у місцевих розмовах займають діалоги про курс злотого,вартість товарів у Польщі,перспективу роботи у "пана Яська " чи "пані Агнєшки".Тут хто "крутиться" чи "човникує" живе не бідно,не дивлячись на те,що офіційно-безробітний.
Це був один із останніх нерозвіданих районів Львівщини,який я почав відвідувати лише цього(2016) року.
Згідно вказівника,-це ще не Тщенець
Шпиль-свіча тягнеться до неба
Згідно карти-це ще Волиця,але якщо дивитись на характеристику розташування костелу,-це вже Тщенець.Хоча за вказівником Тщенець буде за 2км.від траси,але..та яка в принципі різниця,все одно,таку будівлю ви не пропустите мимо,бо по-перше,-вона знаходиться при самій трасі,а по-друге,навіть якби й костел був споруджений десь глибше у селі,його б все одно видавав височезний шпиль.
виходжу з маршрутки "Мостиська-Шегині" і прямую до цього неоготичного красеня.
Костел Св.Йосифа.Тил
Костел Св.Йосифа (1924-1928рр.)
Село Тщенець у документах вперше зустрічається у 1418 р.Його римо-католики належали до парафії Різдва Св. Іоана Хрестителя у Мостиськах.
У 1914-1915 рр., коли чисельність римо-католиків у Тщенці перевищувала 1700 осіб, відбулось будівництво мурованого філіального костелу коштом Адама Юнга - власника с.Тщенець. Проте незавершений храм розібрали росіяни, використавши матеріали для впорядкування дороги на Перемишль. 1920 р. у селі було створено парафіяльну експозитуру.
Монумент пам*яті розстріляним у 1941р. місцевим жителям
Інтер*єр храму
Датою народження костелу прийнято вважати період з 1924 по 1928 рр. Проект був виконаний архітектором С. Майєрским. Під час Другої світової війни костел функціонував, хоча і частково. Після закінчення війни був повністю закритий, а глава парафії відправлений у в`язницю. Будівля була віддана під складське приміщення для солі та інших хімічних речовин, внаслідок чого сильно постраждало. Пізніше - під спортивний зал школи.
Вівтар
Склепіння храму
У 1989 р. костел почав знову функціонувати, повторно освячений як римо-католицький і відремонтований. На сьогоднішній день будинок являє собою прекрасний зразок неоготичному архітектури - високий, ніби спрямований у небо. Однонавова будівлю виконано з цегли на кам`яному цоколі. Поруч розташована неоготична усипальниця родини Юнга.
Йосиф(?)
Вертеп
В саме село я не заглиблювався,так як нічого вартого особливої уваги там немає(хіба що я чогось не знаю).Повернувся на зупинку і став чекати маршрутку у зворотньому напрямку,на Мостиська.На огляд пам*ятки вистачило 15хв. і це разом з інтер*єром! Вже через 35 хв.після виходу з маршрутки "Мостиська-Шегині",я знову був на автовокзалі у Мостиськах.
Одним із наступних пунктів для відвідування у цей чудовий сонячний січневий день було село Пнікут.
Фото
Монумент пам*яті у с.Пнікут
Уперше у письмових джерелах село Пнікут згадується 1366 р.(1359р.?) Римо-католицьку парафію тут заснували не пізніше 1470-го. А у 1611р. розпочали ще одне будівництво дерев’яного костелу. Новий храм постав у 1667 р.
Березовий ряд при дорозі
Місцевий ТЦ
Наступний храм,також з дерева звели 1762р. Освятили споруду у 1767р. Костел мав три вівтарі: головний зі скульптурою Христа Розіп’ятого та образом св. Миколая та бічні - св. Йосипа і св. Антонія.
Костел Св.Миколая.Фасад
Храм-красень.Тил
У 1908-1911 рр. у Пнікуті поблизу старої дерев'яної було споруджено нову муровану неоготичну святиню за проектом М. Яблонського. 1912 р. костел освятили.
У 1921 р. храм було повторно освячено після завершення ремонту (був частково ушкоджений під час Першої Світової війни). У 20-х рр. ХХ ст. стару дерев'яну святиню розібрали та перевезли до с. Зав'язанці.
Інтер*єр храму
Вівтар
У 1946 р. тодішній парох виїхав до Польщі, забравши з собою частину костельного майна. До сер. 50-х років до Пнікута доїжджав священик із Мишлятичів, потім вірні збирались на молитву у храмі самі.
У 1990-1991 рр. відбулась грунтовна реставрація святині.
Ян Немопуцький(?)
Храм.Фото
Згідно даних,на хорах костьолу знаходиться діючий семирегістровий орган, яий використовується для богослужіння. Труби на проспекті закриті металевою сіткою, тому їх не видно. Від цього орган має незвичайний вигляд. Ім’я органобудівника невідоме.На жаль побачити інструмент я не мав нагоди,так як храм був закритим.
Костел Св.Миколая
Храм-новобуд
Новобуд з дзвіницею
Це був один із останніх нерозвіданих районів Львівщини,який я почав відвідувати лише цього(2016) року.
Згідно вказівника,-це ще не Тщенець
Шпиль-свіча тягнеться до неба
Згідно карти-це ще Волиця,але якщо дивитись на характеристику розташування костелу,-це вже Тщенець.Хоча за вказівником Тщенець буде за 2км.від траси,але..та яка в принципі різниця,все одно,таку будівлю ви не пропустите мимо,бо по-перше,-вона знаходиться при самій трасі,а по-друге,навіть якби й костел був споруджений десь глибше у селі,його б все одно видавав височезний шпиль.
виходжу з маршрутки "Мостиська-Шегині" і прямую до цього неоготичного красеня.
Костел Св.Йосифа.Тил
Костел Св.Йосифа (1924-1928рр.)
Село Тщенець у документах вперше зустрічається у 1418 р.Його римо-католики належали до парафії Різдва Св. Іоана Хрестителя у Мостиськах.
У 1914-1915 рр., коли чисельність римо-католиків у Тщенці перевищувала 1700 осіб, відбулось будівництво мурованого філіального костелу коштом Адама Юнга - власника с.Тщенець. Проте незавершений храм розібрали росіяни, використавши матеріали для впорядкування дороги на Перемишль. 1920 р. у селі було створено парафіяльну експозитуру.
Монумент пам*яті розстріляним у 1941р. місцевим жителям
Інтер*єр храму
Датою народження костелу прийнято вважати період з 1924 по 1928 рр. Проект був виконаний архітектором С. Майєрским. Під час Другої світової війни костел функціонував, хоча і частково. Після закінчення війни був повністю закритий, а глава парафії відправлений у в`язницю. Будівля була віддана під складське приміщення для солі та інших хімічних речовин, внаслідок чого сильно постраждало. Пізніше - під спортивний зал школи.
Вівтар
Склепіння храму
У 1989 р. костел почав знову функціонувати, повторно освячений як римо-католицький і відремонтований. На сьогоднішній день будинок являє собою прекрасний зразок неоготичному архітектури - високий, ніби спрямований у небо. Однонавова будівлю виконано з цегли на кам`яному цоколі. Поруч розташована неоготична усипальниця родини Юнга.
Йосиф(?)
Вертеп
В саме село я не заглиблювався,так як нічого вартого особливої уваги там немає(хіба що я чогось не знаю).Повернувся на зупинку і став чекати маршрутку у зворотньому напрямку,на Мостиська.На огляд пам*ятки вистачило 15хв. і це разом з інтер*єром! Вже через 35 хв.після виходу з маршрутки "Мостиська-Шегині",я знову був на автовокзалі у Мостиськах.
Одним із наступних пунктів для відвідування у цей чудовий сонячний січневий день було село Пнікут.
Фото
Монумент пам*яті у с.Пнікут
Уперше у письмових джерелах село Пнікут згадується 1366 р.(1359р.?) Римо-католицьку парафію тут заснували не пізніше 1470-го. А у 1611р. розпочали ще одне будівництво дерев’яного костелу. Новий храм постав у 1667 р.
Березовий ряд при дорозі
Місцевий ТЦ
Наступний храм,також з дерева звели 1762р. Освятили споруду у 1767р. Костел мав три вівтарі: головний зі скульптурою Христа Розіп’ятого та образом св. Миколая та бічні - св. Йосипа і св. Антонія.
Костел Св.Миколая.Фасад
Храм-красень.Тил
У 1908-1911 рр. у Пнікуті поблизу старої дерев'яної було споруджено нову муровану неоготичну святиню за проектом М. Яблонського. 1912 р. костел освятили.
У 1921 р. храм було повторно освячено після завершення ремонту (був частково ушкоджений під час Першої Світової війни). У 20-х рр. ХХ ст. стару дерев'яну святиню розібрали та перевезли до с. Зав'язанці.
Інтер*єр храму
Вівтар
У 1946 р. тодішній парох виїхав до Польщі, забравши з собою частину костельного майна. До сер. 50-х років до Пнікута доїжджав священик із Мишлятичів, потім вірні збирались на молитву у храмі самі.
У 1990-1991 рр. відбулась грунтовна реставрація святині.
Ян Немопуцький(?)
Храм.Фото
Згідно даних,на хорах костьолу знаходиться діючий семирегістровий орган, яий використовується для богослужіння. Труби на проспекті закриті металевою сіткою, тому їх не видно. Від цього орган має незвичайний вигляд. Ім’я органобудівника невідоме.На жаль побачити інструмент я не мав нагоди,так як храм був закритим.
Костел Св.Миколая
Храм-новобуд
Новобуд з дзвіницею