Два дні по південному Криму. День ІІ.Ч.2: Херсонес та мис Фіолент (редаговано)
На набережну саме повиходили місцеві пенсіонери для ранкової зарядки і плавання.Вода була настільки прозорою і приємно прохолодною,що я не втримався і склав їм компанію-плавати біля памятника і спостерігати за різноманітними рибами-крабами у воді -ото була насолода...
Однак основною задачою були відвідини Херсонеса-саме туди ми й поспішили.
Херсонес Таврійський був заснований 422- 421 рр. до н. е. грецькими вихідцями як грецька колонія на пн. узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму.
Економічний і політичний розквіт Херсонесу Таврійського припадав на IV-II ст.до н. е.Він був демокраичною державою, карбував власну монету. Основою його економіки було виноградарство,рибний промисел, ремесла і торгівля з ін. грецькими містами.
У V ст.Херсонес увійшов до складу Візантійської імперії і по XI ст. залишався найбільшим містом на пн. березі Чорного моря. З ІХ ст. він став однією з її військово-адміністративних областей. До цього часу змінився не тільки зовнішній вигляд середньовічного міста, але і його ім'я: візантійці називали його Херсоном, слов'яни - Корсунем.
Дослідження руїн колишнього Херсонесу розпочато з 1827р., а систематичні розкопи з 1876р. При розкопах виявлено залишки грецьких, римських і візантійських оборонних мурів, житлових кварталів, домів з басейнами на дощову воду, лазничками й ін. устаткуваннями, господарчих і ремісничих споруд; понад 50 християнських церков, театру (на 3тис.чол.).. За мурами міста розкопано чимало поховань з багатим інвентарем.
Храм з аркосоліями (Х-ХІVст.)
Унікальна збереженість археологічних знахідок дає змогу створити на базі Херсонеса Таврійського перший в Україні археологічний парк.
Невелика альтанка на території городища-за переказами туут хрестився князь Володимир
Альтанка
Одна з визначних пам'яток - це великий мідний дзвін між 2-х кам'яних стін біля моря. Він не відноситься прямо до древньої історії Херсонесу, але є дуже популярним об'єктом відвідування. П'ятитонний дзвін був відлитий після закінчення російсько-турецької війни (1778 р.), із трофейних турецьких гармат. На ньому зображені заступники моряків - св.Микола й св.Фока, а.табличка говорить: «Дзвін відлитий у Таганрозі в 1778 р. з турецьких гармат, узятих як трофей.» Під час Кримської війни французи вивезли кілька дзвонів із севастопольських церков, у тому числі й Херсонеського монастиря. Майже через 60 років (1913 р.), один з них був виявлений у соборі Паризької богоматері. Французький президент Пуанкаре розпорядився відправити дзвін у Севастополь . Дзвін доставили в Херсонес і підняли на дзвіницю біля Володимирського собору. Після ліквідації монастиря саме цей дзвін був установлений біля морського узбережжя. З 1939-1940 р.р. і до поч. 1960-х рр. він виконував сигнальну роль.
Дзвін
Відразу ж,внизу,на фоні базилік,купаються відпочильники...цікаве поєднання минулого і сьогодення..
Мабуть головною визначною пам'яткою Херсонесу можна назвати знамениті колони - візитна картка. Це середньовічний храм, його називають Базиліка у базиліці.
Він перебуває не далеко від морського узбережжя. Білизну мармурових колон підкреслює синя гладь води. Свою назву храм одержав через те, що на одному місці було побудовано два храми - другий (X ст.) будувався на руїнах першого (VI ст.) з його уламків. Підлоги базиліки були мозаїчні, з різноманітними зображеннями. Мозаїка була складена маленькими кубиками мармуру, кольорового вапняку, кераміки, смальти.
Вхід до храму
Храм-каплиця(10-13ст)
Володимирський собор
Володимирський собор в Херсонесі було закладено 1861р.Його будівництво було завершено через 10 років, та опорядження інтерєрів тривало до 1883р.
Після війни 1942р Володимирський собор зазнав сильних руйнувань.Вціліли лише фундаменти базиліки і стіни храму, та й вони поступово руйнувалися.У 1998-2001рр пройшли відновлювальні роботи,які й надали храмові теперішній вигляд.
Наступний пункт призначення-мис Фіолент,розташований в 15 км. від центру Севастополя у бік Ялти і в 10 км. на північний захід від Балаклави, на Гераклейському півострові Криму. Мис складний породами вулканічного походження, залишками дії стародавнього вулкана. По обидві сторони від мису в береговому обриві видно потоки лави і пласти туфів. Стародавній вулкан значно зруйнований морем, зверху його вкривають вапняки, але є вкраплення мінералів (яшма, сердолік, халцедон та ін.), завдяки яким отримав свою назву Яшмовий пляж, розташований на схід від мису.
Спуск до Яшмового пляжу (дрібна галька, пісок) йде монастирськими сходами (800 сходинок), які були побудовані ченцями в 1891 р. Легенди і перекази цього краю зроблять унікальним і неповторним відпочинок на мисі Фіолент. А ще -просто вуха закладає від неймовірно голосного скреготіння цикад!Так що-держіться!))
Цикада
Фіолент - дивовижний, він що вражає кожного, хто приїжджає сюди,в один з неповторних куточків Криму.
Скеля немов набрана з окремих стержнів
Георгіївський монастир
По легенді історія Георгіївського монастиря починається з 891 р., коли візантійців-мореплавців застигла страшна буря під Балаклавою. Вони звернулися з молитвою про допомогу до св. Георгія. Тоді на скелі-острівці поблизу берега з'явився Святий і сказав, що моряки врятуються. Греки на обломках судна дісталися до острівця і побачили на скелі ікону з лицем Св. Георгія. Візантійці перенесли реліквію в печеру на краю обриву і сталі ченцями нової обителі, названої Георгіївської. З того часу місцевість стала називатися "Феолент"(Божа країна).
Храм.Фасад
Скеля Святого Явища
Скеля і пляж
У минулому столітті кожен мандрівник, що відвідував Крим, вважав своїм обов'язком відвідати святу обитель - Георгіївський монастир. Тут бували Пушкін і Айвазовський, Олександр I і Микола II, князь Голіцин і багато ін. Старовинний монастир розташований на самій кромці обриву.Він діє і на сьогоднішній час,-тут мешкає декілька ченців, які відновлюють келії і приміщення Георгіївського монастиря. У 90-і рр. ХХ ст. почалося відродження Георгіївського монастиря на Фіоленті. Тут знаходиться стародавній і овіяний легендами печерний храм св. Георгія.
Однак основною задачою були відвідини Херсонеса-саме туди ми й поспішили.
Херсонес Таврійський був заснований 422- 421 рр. до н. е. грецькими вихідцями як грецька колонія на пн. узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму.
Економічний і політичний розквіт Херсонесу Таврійського припадав на IV-II ст.до н. е.Він був демокраичною державою, карбував власну монету. Основою його економіки було виноградарство,рибний промисел, ремесла і торгівля з ін. грецькими містами.
У V ст.Херсонес увійшов до складу Візантійської імперії і по XI ст. залишався найбільшим містом на пн. березі Чорного моря. З ІХ ст. він став однією з її військово-адміністративних областей. До цього часу змінився не тільки зовнішній вигляд середньовічного міста, але і його ім'я: візантійці називали його Херсоном, слов'яни - Корсунем.
Дослідження руїн колишнього Херсонесу розпочато з 1827р., а систематичні розкопи з 1876р. При розкопах виявлено залишки грецьких, римських і візантійських оборонних мурів, житлових кварталів, домів з басейнами на дощову воду, лазничками й ін. устаткуваннями, господарчих і ремісничих споруд; понад 50 християнських церков, театру (на 3тис.чол.).. За мурами міста розкопано чимало поховань з багатим інвентарем.
Храм з аркосоліями (Х-ХІVст.)
Унікальна збереженість археологічних знахідок дає змогу створити на базі Херсонеса Таврійського перший в Україні археологічний парк.
Невелика альтанка на території городища-за переказами туут хрестився князь Володимир
Альтанка
Одна з визначних пам'яток - це великий мідний дзвін між 2-х кам'яних стін біля моря. Він не відноситься прямо до древньої історії Херсонесу, але є дуже популярним об'єктом відвідування. П'ятитонний дзвін був відлитий після закінчення російсько-турецької війни (1778 р.), із трофейних турецьких гармат. На ньому зображені заступники моряків - св.Микола й св.Фока, а.табличка говорить: «Дзвін відлитий у Таганрозі в 1778 р. з турецьких гармат, узятих як трофей.» Під час Кримської війни французи вивезли кілька дзвонів із севастопольських церков, у тому числі й Херсонеського монастиря. Майже через 60 років (1913 р.), один з них був виявлений у соборі Паризької богоматері. Французький президент Пуанкаре розпорядився відправити дзвін у Севастополь . Дзвін доставили в Херсонес і підняли на дзвіницю біля Володимирського собору. Після ліквідації монастиря саме цей дзвін був установлений біля морського узбережжя. З 1939-1940 р.р. і до поч. 1960-х рр. він виконував сигнальну роль.
Дзвін
Відразу ж,внизу,на фоні базилік,купаються відпочильники...цікаве поєднання минулого і сьогодення..
Мабуть головною визначною пам'яткою Херсонесу можна назвати знамениті колони - візитна картка. Це середньовічний храм, його називають Базиліка у базиліці.
Він перебуває не далеко від морського узбережжя. Білизну мармурових колон підкреслює синя гладь води. Свою назву храм одержав через те, що на одному місці було побудовано два храми - другий (X ст.) будувався на руїнах першого (VI ст.) з його уламків. Підлоги базиліки були мозаїчні, з різноманітними зображеннями. Мозаїка була складена маленькими кубиками мармуру, кольорового вапняку, кераміки, смальти.
Вхід до храму
Храм-каплиця(10-13ст)
Володимирський собор
Володимирський собор в Херсонесі було закладено 1861р.Його будівництво було завершено через 10 років, та опорядження інтерєрів тривало до 1883р.
Після війни 1942р Володимирський собор зазнав сильних руйнувань.Вціліли лише фундаменти базиліки і стіни храму, та й вони поступово руйнувалися.У 1998-2001рр пройшли відновлювальні роботи,які й надали храмові теперішній вигляд.
Наступний пункт призначення-мис Фіолент,розташований в 15 км. від центру Севастополя у бік Ялти і в 10 км. на північний захід від Балаклави, на Гераклейському півострові Криму. Мис складний породами вулканічного походження, залишками дії стародавнього вулкана. По обидві сторони від мису в береговому обриві видно потоки лави і пласти туфів. Стародавній вулкан значно зруйнований морем, зверху його вкривають вапняки, але є вкраплення мінералів (яшма, сердолік, халцедон та ін.), завдяки яким отримав свою назву Яшмовий пляж, розташований на схід від мису.
Спуск до Яшмового пляжу (дрібна галька, пісок) йде монастирськими сходами (800 сходинок), які були побудовані ченцями в 1891 р. Легенди і перекази цього краю зроблять унікальним і неповторним відпочинок на мисі Фіолент. А ще -просто вуха закладає від неймовірно голосного скреготіння цикад!Так що-держіться!))
Цикада
Фіолент - дивовижний, він що вражає кожного, хто приїжджає сюди,в один з неповторних куточків Криму.
Скеля немов набрана з окремих стержнів
Георгіївський монастир
По легенді історія Георгіївського монастиря починається з 891 р., коли візантійців-мореплавців застигла страшна буря під Балаклавою. Вони звернулися з молитвою про допомогу до св. Георгія. Тоді на скелі-острівці поблизу берега з'явився Святий і сказав, що моряки врятуються. Греки на обломках судна дісталися до острівця і побачили на скелі ікону з лицем Св. Георгія. Візантійці перенесли реліквію в печеру на краю обриву і сталі ченцями нової обителі, названої Георгіївської. З того часу місцевість стала називатися "Феолент"(Божа країна).
Храм.Фасад
Скеля Святого Явища
Скеля і пляж
У минулому столітті кожен мандрівник, що відвідував Крим, вважав своїм обов'язком відвідати святу обитель - Георгіївський монастир. Тут бували Пушкін і Айвазовський, Олександр I і Микола II, князь Голіцин і багато ін. Старовинний монастир розташований на самій кромці обриву.Він діє і на сьогоднішній час,-тут мешкає декілька ченців, які відновлюють келії і приміщення Георгіївського монастиря. У 90-і рр. ХХ ст. почалося відродження Георгіївського монастиря на Фіоленті. Тут знаходиться стародавній і овіяний легендами печерний храм св. Георгія.