Давненько щось я про Львів не писав нічого.А без нього-ну ніяк!Ні,ви не подумайте що матеріал закінчився,чи може місто стало мені нецікавим,чи нібито я вже всі його цікавинки побачив і описав..Ні! Просто якось руки не доходили(звісно,руки ж не ходять)). Зараз виправимо це невеличке непорозуміння і заповнимо прогалину свіжим постом з новими пам*ятками такого знайомого і водночас завжди цікавого міста...
Колишній Костел Найсвятішого Серця Ісусового і монастир францисканок,а зараз храм святого Іоана Золотоустого - мурована будівля з цегли двох кольорів (червоної і жовтої) в неороманському стилі з елементами неоготики.Костел був збудований у комплексі з жіночим монастирем сестер-францишканок Пресвятих Дарів.
Костел Найсвятішого Серця Ісусового і монастир францисканок (вул. Лисенка, 43)
Храм святого Іоана Золотоустого (1877-1889рр.)
Одержавши згоду місцевої церковної влади, Людвіка Моравська(дочка дрібного шляхтича), 3 грудня 1876 р. отримала благословення Папи Пія IX. 10 липня 1877 р. вона купує земельну ділянку під забудову костелу по вул. Курковій (Лисенка). Цей пагорб в недалекому майбутньому отримав від львів’ян назву “Святої Гори”.
Костел та монастир були спроектовані архітектором Ю. Захарієвичем, будівельні роботи проводив К. Грегор. 13 вересня 1877 р. відбулося освячення наріжного каменю.
Каплиця Св.Косми і Да*яна / монастир сс.Францисканок Родини Марії
Портал центрального входу у храм
У 1880 р. завершено будівництво лівого (західного) крила будівлі, а у 1889 - правого (східного). Будівництво костелу Найсвятішого Серця Ісуса тривало до 1889 р. Головний вівтар зафундувала графська родина Ліхтенштайнів з Відня і виконала з місцевого мармуру та алебастру Фабрика виробів з каменю за проектами Л. Марконі. При східній стіні нави встановлено вівтар Св. Йосифа,з протилежної стіни встановили вівтар Божої Матері. Скульптури для вівтаря створила з білого мармуру. Скульптуру Св. Йосафата роботи Оскара Сосновського привезли з Риму.
Храм
Інтер*єр.Вітражі
Костел був освячений 29 вересня 1889 р. нунцієм Алессіо Ґалімберті. Справжньою окрасою храму стали вітражі, виконані у 1887-1889 рр. мюнхенською фірмою Маєр. У вівтарній частині це зображення Св. Меланії, Ісуса Христа та Архангела Михаїла. Над входом встановлено вітраж, із зображенням Божої Матері.
У 1901 р. в кляшторі встановили водогін та каналізацію. У 1927 р. ліворуч від монастиря влаштували будинок для гостей і капелана.
Інтер*єр храму
Брама внутрішнього двору
Напр. 1939 р. частина приміщень була зайнята під архів. У 1946 р. черниці францисканки виїхали до Польщі. Після того у монастирі влаштували обласний госпіталь інвалідів Вітчизняної війни, а потім інфекційну лікарню. У 1991 р. будівлю храму та монастиря передано УПЦ КП. Тут влаштовано Львівську духовну академію та семінарію, а у 1992 р. після ремонту освячено церкву Івана Золотоуста. У 1994 р. інститутом «Укрзахідпроектреставрація» реставровано вітражі храму.
Інфоджерело
http://www.lvivcenter.org/uk/lia .
Погляд з-під...
Храм святого Іоана Золотоустого / Костел Найсвятішого Серця Ісусового і монастир францисканок
Одразу поряд,за якихось декілька десятків метрів знаходиться ще одна сакральна пам*ятка міста,-костел святого Антонія Падуанського.
Костел Антонія Падуанського з дзвіницею та скульптурою (вул.Личаківська,49а)
Храм за муром
Землю під будівництво надано магістратом 23 червня 1617 р. Дозвіл передбачав будівництво лише дерев'яного костелу і монастиря. Документ був затверджений королем Сигізмундом III Вазою. Спорудження тривало протягом 1618-1630 рр.,а вже у 1648 р., коли до Львова підійшло козацьке військо Б. Хмельницького,дерев*яний кляштор згорів.
На цьому місці у 1669 р. князь К.-Х. Вишневецький фундував будівництво мурованого костелу, який не був завершений, бо у 1672 р. під час облоги Львова його знищили турки.
Дзвіниця
Розпис екстер*єру
У 1718 р. за новим проектом архітектора Павла Антонія Фонтани було розпочато знову будівництво. У 1739 р. храм було освячено.
Сучасний бароковий фасад костел одержав у 1765 р. під час перебудови за проектом Ф. Кульчицького. Тоді ж при сходах, що ведуть до храму, встановили скульптуру Богородиці, виготовлену С. Фесінґером. Йому теж приписують фігуру Св. Антонія Падуанського, що стоїть біля відкритої мурованої дзвіниці, яка постала за проектом Й. Маркля у 1818 р.
Костел.Профіль
Фото
Францисканський монастир скасували під час реформ цісаря Йосифа ІІ і у 1786 р. костел став парафіяльним для римо-католиків Личаківського передмістя.
Костел св. Антонія був, разом з катедрою, єдиним римо-католицьким храмом, що не був зачинений за комуністичної влади.
В останні роки біля костелу споруджено будівлі монастиря ордену Братів менших конвектуальних св. Франциска Асизького. В колишньому парафіяльному будинку зараз перебуває музична школа.
Фасад
Св. Антоній
Костел - мурований з цегли, однонавний, з гранчастою апсидою, призматичними прибудовами каплиць та ризниці. Має хрещаті склепіння і двосхилий дах з малою вежею на осі. З південного заходу до костелу прибудовано триарочну дзвіницю. З боку вул. Личаківської до головного входу в храм ведуть кам’яні сходи.
На парапеті сходів встановлена скульптура Богородиці (сер. XVIII ст., скульптор С. Фесінгер), перед дзвіницею - фігура св. Антонія (сер. XVIII ст., авторства Ф. Фесінгера). В інтер’єрі зберігся розпис склепінь, датований ХІХ ст.
Храм.Вигляд з внутрішнього двору
Скульптура Богородиці
В інтер’єрі храму знаходяться вівтарі доби бароко, кілька живописних творів ХІХ та ХХ ст. У храмі зберігаються також портрети його фундаторів - князя К. Вишневецького (1633-1686) та його дружини Анни з Ходоровських, намальованих в кін. ХVІІ ст.
"Непорочне Зачаття"
Наступна наша "жертва" також знаходиться на вул.Личаківській,правда значно вище попередньої,-церква Покрову Прсв.Богородиці,колишній костел Матері Божої Остробрамської,зведена протягом 1931-1938рр.на вершині пагорбу на високій терасі у формі романської базиліки з ініціативи львівського римо-католицького архієпископа Б. Твардовського, як подяка за порятунок Львова від більшовицького наступу у серпні 1920 р.
Церква Покрову Прсв.Богородиці / костел Матері Божої Остробрамської.Фасад
Тильно-бічна частина храму та дзвіниця
Костел збудували за проектом Т. Обмінського, який виграв конкурс на спорудження цього храму, що став домінантою Личаківського передмістя. Однак храм будувався вже після смерті архітектора. З північного сходу до базиліки прилягає вежа (висотою 60 м) на зразок флорентійської кампаніли.
Прибудови
Прибудови-2
У 1939 та 1941 рр. вежа була пошкоджена артилерійськими снарядами, сліди від яких було видно до 1990-х. У 1946 р. костел був закритий і перетворений на книжковий склад. У 1992 р. храм був знову відкритий і освячений як церква Покрови Пресвятої Богородиці.На фасаді знищено залишки мозаїки у ніші та агіограму «MARYA». Нове оздоблення храму спроектував професор Львівської академії мистецтв Р. Василюк. Зараз його використовує згромадження Салезіан східного обряду.
Церква на реставрації
А-ля старохристиянська базиліка
У наві, з південно-західного боку, встановлено скульптуру митрополита Андрея Шептицького (автор І. Попович). До храму з північного боку, за проектом З. Підлісного, прибудовано в останні роки будівлі Дитячо-юнацького молодіжного центру “Ораторія” св. Домініка Савіо та управління монастирів Селезіанського згромадження в Україні.
Дзвіниця-домінанта
Так,нас "засікли")
Первісне оснащення храму початково зберігалось частинами у Перемишлі і Кракові, а пізніше перевезене до нижчої духовної семінарії салезіан у Маршалках. Церковний архів 1988 р. перевезено до салезіанського інспекторіуму у Кракові. Образ головного вівтаря зберігається у костелі Найсвятішого Серця Ісусового у Вроцлаві.
Інфоджерело
http://www.lvivcenter.org/uk/lia.
Фото
Кінотеатр ім.Я.Галана (1955- поч.1990-их рр.) / кінотеатр ім. І.Миколайчука (1990-ті рр.) / книгосховище Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника
Казарми австрійського війська ( кін.19ст.) / Львівський прикордонний загін
Симпатичний будиночок під №72