Городок
Уже восьме століття Городок карбує свою історію. У його літопис чорними і білими смугами вплетені і татарські набіги, і славна доба козацтва, часи панування іноземців та незабутні сторінки визвольних змагань...
Вперше Городок згадується у 1213 р. На той час Городок був важливим містом Галицько-Волинського князівства - центром торгівлі сіллю і тому мав назву «Городок солоний» або «Соляний Городок». У Городку неодноразово бував король Данило Галицький, який у 30-х роках 13 ст. надав Городку Руське право.
Під час польського панування з 1349 р. Городок входив до Львівської землі Руського воєводства, спочатку як окреме королівське місто, а пізніше -як центр Городоцького староства. У 1389 р.король Ягайло надає Городку Магдебурзьке право.
Камяний старець навпроти ратуші
Король Владислав Ягайло мав резиденцію у Городоцькому замку, в ньому він 1434 р. помер. Серце короля за легендою поховане у стіні Францисканського костьолу у Городку, а тіло з почестями було переправлено до Кракова.
Король(?) пав...
У XV - XVI ст. місто багато разів страждало від татарських набігів.
МІст
У 1504 р. польський король звільнив місто від податків і зобов’язав громаду відбудувати місто. У 1591 р. українське населення Городка створило братство - громадсько-релігійну організацію, при якій, зокрема, була створена школа, викладання в якій велося українською мовою.
Міський суд
У 1655 р.під час знаменної Городоцько-Кам’янобрідської битви українські війська під проводом Богдана Хмельницького перемогли польські війська Потоцького.
Бібліотека
У листопаді 1861 р. почала працювати перша в Україні залізниця , яка з’єднувала Львів та Перемишль і проходила через Городок. У 1871 р. Городок стає повітовим містом.
Будинок
До 1939 р. місто входило до складу Польщі. Тяжкими були воєнні та повоєнні роки для Городка. Після встановлення радянської влади сотні людей були репресовані та виселені у Сибір. У 1941 - 1944 рр. фашистські окупанти вивозили молодь на примусові роботи у Німеччину. Після 1944 р. продовжуються репресії комуністичного режиму.
Районна адміністрація (колись-пошта,на яку було скоєно напад членами ОУН)
Сьогодні Городок - місто із 16-тисячним населенням, що стабільно розвивається. Великий внесок у розвиток роблять промислові підприємства, що розташовані у Городку.
Камяниця біля костелу
Фото
Церква Івана Хрестителя існувала вже у 1403 р., отже, є однією з найдавніших у Галичині. Вона побудована неподалік колишнього дитинця на Черлянському передмісті.
Церква Св.Івана Хрестителя
1660 р. храм Івана Хрестителя згорів і був відбудований стараннями родини Попелів. Відбудована церква 1752 р. знову згоріла і її відновили 1755 р.
Дзвіниця храму Св.Івана Хрестителя
Настінний розпис храму виконав маляр Ф.Щербокоський у 1861 р. за парохування священика Лева Терещаківського. Про цю подію зроблено відповідний запис над вхідними дверима святині, який при останній реставрації дуже пошкоджено.
Храм Івана Хрестителя
На північний схід від храму височіє дзвіниця, яку видно з усіх сторін і яка ніби стала символом Городка. Цегляна, квадратна в плані, триярусна, вона збудована 1863 р. Кути першого ярусу четверика закріплені доричними пілястрами. На третьому ярусі - металічний балкон.
Деревяний храм.Профіль
У радянський час церква Івана Хрестителя не діяла. Реставрація, якої пам'ятка потребувала негайно, не була вчасно проведена, тому будівля завалилася. Наслідком першої реконструкції стало те, що з церкви пощезали майже всі цінні речі, в тому числі ікони старого іконостаса. Другу, більш кваліфіковану, реставрацію здійснено у 1980 р. групою архітектора Б.Кіндзельського. Тоді храм постав у своєму первісному вигляді і його оголосили пам'яткою народної архітектури галицької школи.
Храмовий ансамбль
Наступною памяткою Городка є міська ратуша,побудована 1832 р. у класичному стилі. Розташована на південному розі центральної площі міста.
Ратуша
У плані споруда П-подібна, двоповерхова. Над головним входом розташована квадратна у плані ратушна вежа. На вежі на рівні третього поверху міститься герб Городка, на рівні четверного поверху - чотири балкончики. Вище розміщений годинник-куранти з чотирма циферблатами, на кожному з яких написано «Городок» і «2004», тобто час встановлення нового годинника.
Приміщення магістрату
У минулому вежу завершував конічної форми гостроверхий дах з флюгером. На фото до Першої світової війни цей шпилястий дах ще можна побачити, на польських міжвоєнних фото його вже немає.
Ратуша.Фасад
Нині ратушу використовують за її прямим призначенням - тут розміщена Городоцька міська рада. Крім того, на першому поверсі міститься Городоцький історико-краєзнавчий музей.
Святопреображенський монастир / францисканський монастир
Донедавна неподалік площі Ринок , навпроти ставу, були руїни давнього францисканського монастиря. Своїм існуванням цей духовний заклад зобов'язаний польській ідеї та Владиславові Ягайлові, який дбав про монастир, костьол та монахів. Було тих францисканців у часи Ягайла шість. Костьол та монастир містилися під боком замку.
Старі ікони не відновили,їх просто замалювали новими...
Вхід до монастиря був зі сторони млина, розташованого разом з тартаком нижче. Під костелом знаходилася крипта, призначена для захоронення знатних людей і духовенства. До храму прибудований одноповерховий будинок монастиря, прямокутної форми з внутрішнім закритим двориком. Споруда мала підземні ходи, які з’єднували монастир із королівським замком і Фарним костелом міста.
Будівля монастиря
На початку XIX ст., через реформи Марії-Терезії, тут було ліквідовано цілий ряд монастирів, також і монастир Францисканців в Городку. Костел перетворено на гарнізонну тюрму, а в монастирських келіях розквартировано австрійське військо.
Після першої світової війни, з приходом до Городка польської влади монастир використовувався, як і раніше, для військових цілей. Тут базувалась військова частина, а костел використовувався як каплиця.
Церква Преображення
Під час німецької окупації другої світової війни в монастирі утримувались французькі полонені, яких використовували для будівництва шосейних доріг. За часів російсько-більшовицької влади в монастирських приміщеннях були розквартировані підрозділи НКВС. У 80-х рр. ХХ ст. монастирські приміщення передано під склад Львівському заводу «Кінескоп». Незважаючи на охоронну грамоту радянська влада від монастиря та костелу залишила саму руїну.
Храм на підмурівку
У серпні 1994 р. монастирський комплекс було передано ченцям Студійського уставу для реконструкції під монастир і церкву.
Храм
Наступна памятка містечка-костел Воздвиження Чесного(Святого) Хреста.
Будинок з нотами біля монастиря
Стара польська література серед найдавніших архітектурних пам'яток Городка обов'язково називала головний (фарний) костьол, нагадуючи, що він існував ще перед В.Ягайлом, бо відомо, що вже В. Опольчик у 1372 р. дав йому чималі грунти та гроші на розвиток. Проте інші історичні джерела повідомляють, що костел закладений саме Опольчиком, першим представником польської офіційної влади.
Костел та монумент
Спочатку у місті був побудований невеличкий костьолик.Неподалік храму знаходилися цвинтар, трупарня і дзвіниця . Дзвіниця походила з XVI ст., на ній висіло шість дзвонів, найбільший з яких був освячений 1753 р. єпископом Єзерським.
Костел Воздвиження Чесного Хреста.Фасад
Наприкінці XVIII ст., коли, згідно з розпорядженням Папи Римського, заборонялись цвинтарі всередині міста, цвинтар біля костьолу був зліквідований і перенесений на війтівську юридику, що пізніше стала німецькою колонією Фольденберг. Покинуте кладовище зрівнялося із землею.
Фото
Костел був дерев'яний, як і більшість культових споруд того часу на провінції. Король наказав вимурувати його з цегли. У 1553 р. святиню розширили - збудували його теперішню середню частину. Однак 1616 р. споруда згорла вщент, разом з усім містом, так що шляхта звернулася до короля, аби допоміг відновити святиню. Під час відновлення перед фронтом костьол добудували, і він виріс удвічі.
Храм.Тил
У XVIII ст. добудовано дзвіницю. 1902 р. проведено реставрацію костелу, а в 30-х роках добудовано західну, найбільш величну, частину храму за проектом архітектора Б.Віктора. Давній білокам'яний портал тоді вмонтували у північну стіну прибудови, і споруда вийшла цікава: сліди реконструкції видно до сьогоднішнього дня. Після третьої добудови і розширення фасад городоцького костелу прикрасився трьома скульптурами невідомих авторів: Матері Божої, та апостолів Петра і Павла.
Городоцький костел.Профіль
У післявоєнні роки костел Воздвиження Чесного Хреста не діяв. Відданий під склад різним організаціям, він сплюндрувався настільки, що, відкритий наново доброю волею мешканців Городка, крім голих стін, не мав нічого.
Храм дістав охоронну грамоту України і вважається досить оригінальною пам'яткою, в архітектурі якої поєднуються риси готики, бароко і модерну.
Фото
І остання зупинка у Городку-храм Благовіщеннчя.
Церква Благовіщення та дзвіниця
На північній стороні міста, на валах, за якими розташований став, височіє церква Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Тут колись стояла дерев'яна церква, перенесена сюди в 1547 р. за дозволом самого короля Сигізмунда І Старого з одного із передмість Городка.
Храм з контрфорсами
1633 р. городоцький староста дозволив замість дерев'яної поставити муровану церкву. 1869 р. стіни по периметру укріпили похилим кам'яним цоколем, а з північної сторони прибудували могутні контрфорси.
Благовіщенський храм.Профіль
У 1880-х роках дерев'яні куполи було замінено кам'яними. Пізніше до північної стіни прибудовано каплицю і приміщення, що сьогодні є захристією. Церква викладена із каменю та цегли.
Церква.Фасад
Сучасний вигляд Благовіщенський храм дістав у результаті постійних перебудов та добудов. Останню реставрацію здійснено у 1938 р. На північному заході, в кутку церковного двору, - дзвіниця, збудована на початку XX ст. Кам'яна, одноярусна, з трьома арочними прорізами для дзвонів. Побіч неї - скульптура Матері Божої передвоєнних часів, а поряд - плебанія. За дзвіницею стояв невеличкий жіночий монастир, закритий з приходом більшовицької влади і відновлений зовсім недавно.
Фото
Одне з інфоджерел- http://gorodok.lviv.ua
Вперше Городок згадується у 1213 р. На той час Городок був важливим містом Галицько-Волинського князівства - центром торгівлі сіллю і тому мав назву «Городок солоний» або «Соляний Городок». У Городку неодноразово бував король Данило Галицький, який у 30-х роках 13 ст. надав Городку Руське право.
Під час польського панування з 1349 р. Городок входив до Львівської землі Руського воєводства, спочатку як окреме королівське місто, а пізніше -як центр Городоцького староства. У 1389 р.король Ягайло надає Городку Магдебурзьке право.
Камяний старець навпроти ратуші
Король Владислав Ягайло мав резиденцію у Городоцькому замку, в ньому він 1434 р. помер. Серце короля за легендою поховане у стіні Францисканського костьолу у Городку, а тіло з почестями було переправлено до Кракова.
Король(?) пав...
У XV - XVI ст. місто багато разів страждало від татарських набігів.
МІст
У 1504 р. польський король звільнив місто від податків і зобов’язав громаду відбудувати місто. У 1591 р. українське населення Городка створило братство - громадсько-релігійну організацію, при якій, зокрема, була створена школа, викладання в якій велося українською мовою.
Міський суд
У 1655 р.під час знаменної Городоцько-Кам’янобрідської битви українські війська під проводом Богдана Хмельницького перемогли польські війська Потоцького.
Бібліотека
У листопаді 1861 р. почала працювати перша в Україні залізниця , яка з’єднувала Львів та Перемишль і проходила через Городок. У 1871 р. Городок стає повітовим містом.
Будинок
До 1939 р. місто входило до складу Польщі. Тяжкими були воєнні та повоєнні роки для Городка. Після встановлення радянської влади сотні людей були репресовані та виселені у Сибір. У 1941 - 1944 рр. фашистські окупанти вивозили молодь на примусові роботи у Німеччину. Після 1944 р. продовжуються репресії комуністичного режиму.
Районна адміністрація (колись-пошта,на яку було скоєно напад членами ОУН)
Сьогодні Городок - місто із 16-тисячним населенням, що стабільно розвивається. Великий внесок у розвиток роблять промислові підприємства, що розташовані у Городку.
Камяниця біля костелу
Фото
Церква Івана Хрестителя існувала вже у 1403 р., отже, є однією з найдавніших у Галичині. Вона побудована неподалік колишнього дитинця на Черлянському передмісті.
Церква Св.Івана Хрестителя
1660 р. храм Івана Хрестителя згорів і був відбудований стараннями родини Попелів. Відбудована церква 1752 р. знову згоріла і її відновили 1755 р.
Дзвіниця храму Св.Івана Хрестителя
Настінний розпис храму виконав маляр Ф.Щербокоський у 1861 р. за парохування священика Лева Терещаківського. Про цю подію зроблено відповідний запис над вхідними дверима святині, який при останній реставрації дуже пошкоджено.
Храм Івана Хрестителя
На північний схід від храму височіє дзвіниця, яку видно з усіх сторін і яка ніби стала символом Городка. Цегляна, квадратна в плані, триярусна, вона збудована 1863 р. Кути першого ярусу четверика закріплені доричними пілястрами. На третьому ярусі - металічний балкон.
Деревяний храм.Профіль
У радянський час церква Івана Хрестителя не діяла. Реставрація, якої пам'ятка потребувала негайно, не була вчасно проведена, тому будівля завалилася. Наслідком першої реконструкції стало те, що з церкви пощезали майже всі цінні речі, в тому числі ікони старого іконостаса. Другу, більш кваліфіковану, реставрацію здійснено у 1980 р. групою архітектора Б.Кіндзельського. Тоді храм постав у своєму первісному вигляді і його оголосили пам'яткою народної архітектури галицької школи.
Храмовий ансамбль
Наступною памяткою Городка є міська ратуша,побудована 1832 р. у класичному стилі. Розташована на південному розі центральної площі міста.
Ратуша
У плані споруда П-подібна, двоповерхова. Над головним входом розташована квадратна у плані ратушна вежа. На вежі на рівні третього поверху міститься герб Городка, на рівні четверного поверху - чотири балкончики. Вище розміщений годинник-куранти з чотирма циферблатами, на кожному з яких написано «Городок» і «2004», тобто час встановлення нового годинника.
Приміщення магістрату
У минулому вежу завершував конічної форми гостроверхий дах з флюгером. На фото до Першої світової війни цей шпилястий дах ще можна побачити, на польських міжвоєнних фото його вже немає.
Ратуша.Фасад
Нині ратушу використовують за її прямим призначенням - тут розміщена Городоцька міська рада. Крім того, на першому поверсі міститься Городоцький історико-краєзнавчий музей.
Святопреображенський монастир / францисканський монастир
Донедавна неподалік площі Ринок , навпроти ставу, були руїни давнього францисканського монастиря. Своїм існуванням цей духовний заклад зобов'язаний польській ідеї та Владиславові Ягайлові, який дбав про монастир, костьол та монахів. Було тих францисканців у часи Ягайла шість. Костьол та монастир містилися під боком замку.
Старі ікони не відновили,їх просто замалювали новими...
Вхід до монастиря був зі сторони млина, розташованого разом з тартаком нижче. Під костелом знаходилася крипта, призначена для захоронення знатних людей і духовенства. До храму прибудований одноповерховий будинок монастиря, прямокутної форми з внутрішнім закритим двориком. Споруда мала підземні ходи, які з’єднували монастир із королівським замком і Фарним костелом міста.
Будівля монастиря
На початку XIX ст., через реформи Марії-Терезії, тут було ліквідовано цілий ряд монастирів, також і монастир Францисканців в Городку. Костел перетворено на гарнізонну тюрму, а в монастирських келіях розквартировано австрійське військо.
Після першої світової війни, з приходом до Городка польської влади монастир використовувався, як і раніше, для військових цілей. Тут базувалась військова частина, а костел використовувався як каплиця.
Церква Преображення
Під час німецької окупації другої світової війни в монастирі утримувались французькі полонені, яких використовували для будівництва шосейних доріг. За часів російсько-більшовицької влади в монастирських приміщеннях були розквартировані підрозділи НКВС. У 80-х рр. ХХ ст. монастирські приміщення передано під склад Львівському заводу «Кінескоп». Незважаючи на охоронну грамоту радянська влада від монастиря та костелу залишила саму руїну.
Храм на підмурівку
У серпні 1994 р. монастирський комплекс було передано ченцям Студійського уставу для реконструкції під монастир і церкву.
Храм
Наступна памятка містечка-костел Воздвиження Чесного(Святого) Хреста.
Будинок з нотами біля монастиря
Стара польська література серед найдавніших архітектурних пам'яток Городка обов'язково називала головний (фарний) костьол, нагадуючи, що він існував ще перед В.Ягайлом, бо відомо, що вже В. Опольчик у 1372 р. дав йому чималі грунти та гроші на розвиток. Проте інші історичні джерела повідомляють, що костел закладений саме Опольчиком, першим представником польської офіційної влади.
Костел та монумент
Спочатку у місті був побудований невеличкий костьолик.Неподалік храму знаходилися цвинтар, трупарня і дзвіниця . Дзвіниця походила з XVI ст., на ній висіло шість дзвонів, найбільший з яких був освячений 1753 р. єпископом Єзерським.
Костел Воздвиження Чесного Хреста.Фасад
Наприкінці XVIII ст., коли, згідно з розпорядженням Папи Римського, заборонялись цвинтарі всередині міста, цвинтар біля костьолу був зліквідований і перенесений на війтівську юридику, що пізніше стала німецькою колонією Фольденберг. Покинуте кладовище зрівнялося із землею.
Фото
Костел був дерев'яний, як і більшість культових споруд того часу на провінції. Король наказав вимурувати його з цегли. У 1553 р. святиню розширили - збудували його теперішню середню частину. Однак 1616 р. споруда згорла вщент, разом з усім містом, так що шляхта звернулася до короля, аби допоміг відновити святиню. Під час відновлення перед фронтом костьол добудували, і він виріс удвічі.
Храм.Тил
У XVIII ст. добудовано дзвіницю. 1902 р. проведено реставрацію костелу, а в 30-х роках добудовано західну, найбільш величну, частину храму за проектом архітектора Б.Віктора. Давній білокам'яний портал тоді вмонтували у північну стіну прибудови, і споруда вийшла цікава: сліди реконструкції видно до сьогоднішнього дня. Після третьої добудови і розширення фасад городоцького костелу прикрасився трьома скульптурами невідомих авторів: Матері Божої, та апостолів Петра і Павла.
Городоцький костел.Профіль
У післявоєнні роки костел Воздвиження Чесного Хреста не діяв. Відданий під склад різним організаціям, він сплюндрувався настільки, що, відкритий наново доброю волею мешканців Городка, крім голих стін, не мав нічого.
Храм дістав охоронну грамоту України і вважається досить оригінальною пам'яткою, в архітектурі якої поєднуються риси готики, бароко і модерну.
Фото
І остання зупинка у Городку-храм Благовіщеннчя.
Церква Благовіщення та дзвіниця
На північній стороні міста, на валах, за якими розташований став, височіє церква Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Тут колись стояла дерев'яна церква, перенесена сюди в 1547 р. за дозволом самого короля Сигізмунда І Старого з одного із передмість Городка.
Храм з контрфорсами
1633 р. городоцький староста дозволив замість дерев'яної поставити муровану церкву. 1869 р. стіни по периметру укріпили похилим кам'яним цоколем, а з північної сторони прибудували могутні контрфорси.
Благовіщенський храм.Профіль
У 1880-х роках дерев'яні куполи було замінено кам'яними. Пізніше до північної стіни прибудовано каплицю і приміщення, що сьогодні є захристією. Церква викладена із каменю та цегли.
Церква.Фасад
Сучасний вигляд Благовіщенський храм дістав у результаті постійних перебудов та добудов. Останню реставрацію здійснено у 1938 р. На північному заході, в кутку церковного двору, - дзвіниця, збудована на початку XX ст. Кам'яна, одноярусна, з трьома арочними прорізами для дзвонів. Побіч неї - скульптура Матері Божої передвоєнних часів, а поряд - плебанія. За дзвіницею стояв невеличкий жіночий монастир, закритий з приходом більшовицької влади і відновлений зовсім недавно.
Фото
Одне з інфоджерел- http://gorodok.lviv.ua