Чернівці-столиця Буковини.Ч4: Резиденція митрополитів Буковини і Далмації
Чернівці.Місто у яке хочеться повертатись.Місто яке причаровує з першої зустрічі,своїми памятками,своїми вулицям,своєю особливою атмосферою.Гуляючи нічним містом складається враження,що прожив тут не один рік...
Та одна памятка міста є особливою,памятка яку я хотів відвідати вже давненько,щоб переконатись на власні очі-цей шикарний комплекс таки в Україні!.Мова піде про колишню резиденцію буковинського митрополита,а тепер-Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича.
Резиденція митрополитів Буковини і Далмації - визначний архітектурний шедевр Західної України.З 24 серпня 1963 р. є пам'яткою архітектури національного значення
28 червня 2011 р. на сесії комітету ЮНЕСКО архітектурний ансамбль резиденції включили до списку Світової спадщини.
За підсумками загальнонаціональної акції «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци», що проводилась протягом 2010-2011 рр., митрополича резиденція потрапила до топ-7.
Біля брами-весілля
Автором грандіозного проекту побудови став молодий чеський архітектор Йозеф Главка, який обійняв посаду заступника голови будівничого комітету.
6 липня 1864 р. буковинський єпископ на місці старої резиденції урочисто заклав наріжний камінь у фундамент каплиці Св. Іоана Нового Сучавського. З цього розпочалося будівництво комплексу, що тривало майже двадцять років.
"Семінарський корпус" з Трьох-Святительською церквою в центрі
Фінансування, головним чином, здійснювалось за рахунок Буковинського православного релігійного фонду. Значну допомогу надавало Міністерство культів і освіти Австро-Угорщини.
Й. Главка почав вивчати місцеві надра.У самих Чернівцях запрацювали два цегельних та один керамічний заводи, а також будівельна школа. Особлива увага приділялась виготовленню клінкера.
"Митрополичий корпус" : парадний вхід та праве крило з куполом каплички Св.Іоана Нового
Для забезпечення високої якості цегляної кладки Й. Главка запросив із західних регіонів Австрії тридцять найкращих мулярів, але й їм заборонялося протягом зміни використовувати більше сотні цеглин. Будівельний розчин розводили у величезних чанах, куди додавали падаль та курячі яйця.
"Парадна брама" резиденції
При будівництві, передбачаючи сейсмічні особливості карпатського регіону, широко застосовувалися металеві конструкції, що значно підвищило міцність і довговічність будівлі. Руйнівні карпатські землетруси (1940р.) та (1977р.), хвилі якого прокотились і Буковиною, жодним чином не відобразились на резиденції.
Трьох-Святительська церква
Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації, що стала яскравим зразком постромантичних тенденцій в архітектурі, збудовано в дусі еклектики.
Комплекс чітко спланований і лаконічний, у своїй сукупності нагадує середньовічний замок. Двір з трьох боків замкнутий корпусами, які утворюють парадний курдонер, що нагадує своєрідний бароковий церемоніальний двір.Трьох-Святительська церква
Вражаючими є практично всі архітектурні елементи - високі цегляні стіни, оздоблені червоною теракотою і різьбленим каменем; стрункі вежі, торці будівель і ризаліти, завершені високими зубцями; круті схили дахів, критих викладеною узором поливаною черепиці білого, голубого, зеленого і коричневого кольорів; вишукані ажурні ковані решітки тощо.
«Семінарський корпус» : галерея та вхід до південного крила
Контури стін відображають вплив візантійської та романської архітектур. Мавританські елементи - вежі з куполами, які схожі на мінарети нагадують про особливості культової архітектури сходу. Готичний стиль виражається у структурі дахів, декоративних деталях, динаміці куполу домашньої митрополичої церкви. І над усім цим домінує розмай різьби і розпису геометричної гуцульської орнаментики в оздобленні дахів та стель парадних залів.
Колонада
Колони галереї
Особливо виділяється покрівля всіх корпусів, викладена кольоровою глазурованою черепицею, яка утворює чіткий і красивий рисунок буковинських народних килимів. Стіни оздоблені орнаментом із теракоти, а вікна обрамлені білокам'яними блоками із піщанику.
Трьох-Святительська церква.Фасад
Справжнім витвором ландшафтного мистецтва є бароковий сад, розбитий у курдонері архітектурного ансамблю.
Торець західного крила "Митрополичого корпусу"
Ансамбль Митрополичої резиденції складається з трьох монументальних споруд - корпусів: «Митрополичого», «Семінарського» та «Монастирського».
"Митрополичий корпус" : парадний вхід
«Митрополичий корпус», яким формується головна візуальна вісь архітектурного ансамблю, збудований наприкінці головної алеї курдонера, палац буковинських митрополитів є домінантою всього комплексу. У ньому знаходились житлові, адміністративні та репрезентативні приміщення - просторі апартаменти архієрея, де він працював і відпочивав, а також розкішні зали, де влаштовувались аудієнції високим гостям і відбувалися єпархіальні засідання. В цій будівлі розміщалися служби митрополичої канцелярії й консисторії та адміністрація православного фонду.
«Митрополичий корпус» : праве крило з куполом каплички Св.Іоана Нового
Особливістю екстер'єру «Митрополичого корпусу» є наявність портику, дах якого у центральній частині фасаду служить балконом «Мармурового залу». Архітектурна родзинка - купол параклису височіє над східною частиною даху. Цей архітектурний елемент має ознаки готики, але одночасно нагадує мінарет. Цікавими є балкон, що оточує купол навколо, вітражі у формі шестилистника, а також унікальний об'ємний хрест на шпилі, який вказує католикам на захід, а православним на схід.
«Митрополичий корпус» : праве крило з куполом каплички Св.Іоана Нового
Серед головних приміщень палацу - великий, з масивними колонами, вестибюль на першому поверсі, та «Мармурова», «Червона», «Зелена» та «Блакитна» зали на другому. Своєю красою вражають навіть коридори, вистелені мозаїкою з мармуру, зі стелями у формі куполів.
Алея від брами до входу в резиденцію-університет
За проектами архітектора Ф.Кшензарського протягом 1879-1880 рр. були виготовлені стильні меблі для митрополичих апартаментів та інших приміщень. Усі освітлювальні пристрої - дві великі люстри по 120 свічок, чотири по 32 свічки, тридцять шість настінних ламп по 3 свічки, 4 настінних лампи по 1 свічці було замовлено у віденського майстра В.Гіллара за ескізами інженерів І.Машутки та Ф.Шморанза.
«Монастирський корпус» ("Гостинний корпус")
У березні 1944 р.румунсько-нацистські окупанти, які відступали під ударами червоної армії, спричинили пожежу, що майже повністю знищила шедевральну «Синодальну залу».
«Монастирський корпус» ("Гостинний корпус")
Тут двічі проводились реставраційні роботи за участю Київських, Львівських та місцевих майстрів під загальним керівництвом архітектора Михайла Шевченка.
«Монастирський корпус» ("Гостинний корпус") : вежа з годинниками
Докладніше про кожну з неповторних зал "Митрополичого корпусу": Мармурову,Червону,Блакитну та Зелену розглянемо далі.
Фото
«Мармурова зала» («Синодальна зала»), виконана з білого та чорного мармуру, завжди вражала своєю величчю. Особливістю інтер'єру є наявність бічних колонади та аркади, за допомогою яких сформована дворівнева галерея.
В арочці університету...
У тимпанах одинадцятьох арок та в простінках між колонами, оздоблених буковинським алебастром, австрійським маляром професором К. Йобстом були нанесені живописні фрески на релігійну та історичну тематику.Зала була заввишки 20 м, на 2 метра вище сучасної. Стеля - мальовнича, дубова, різьблена з куполами, й багатою орнаментикою, звідки звисали кришталеві срібні люстри.
"Митрополичий корпус" : сходові марші
Хоча після реставрації в 1963 р. «Мармурова зала» змінила свій вигляд, проте й нині вражає своєю неповторню красою. Сьогодні можна милуватися відреставрованими декораціями поліхромно розписаної дерев'яної стелі та дрібними структурними деталями на склепіннях, пілястрах, фризах чи капітелях.
"Митрополичий корпус" : сходові марші
Зліва від «Мармурової зали» -«Червона зала» («Зал засідань Священного Синоду»), інтер'єр якої зберігся у первісному вигляді. Приміщення нагадує надзвичайної краси дерев'яну шкатулку. Стіни оздоблені китайським шовком, стеля декорована орнаментом, що нагадує колекцію писанок, а підлога встелена паркетом з червоного бука, дуба та зеленої липи.
"Митрополичий корпус": коридор першого поверху
"Митрополичий корпус": коридор другого поверху
На одній зі стін висять величезні венеціанські дзеркала, створені за старовинною технологією - нараховують аж п'ять шарів срібла. За легендою дзеркала здатні омолодити кожну жінку, яка в них подивиться, а кожного чоловіка - позбавити гріхів.
Дендропарк резиденції (фото через вікно)
Справа від «Мармурової зали» знаходиться «Блакитна зала». У минулому тут розміщувалась бібліотека Митрополита.Тут же знаходився вхід до параклиса - каплиці Св. Іоана Нового Сучавського, з якої власне й почалося будівництво всієї резиденції. Обслуговували домашню церкву владики кілька ченців, які також відали всіма господарськими питаннями, зокрема й митрополичою кухнею.
Фото
Сьогодні тут зал для прийому важливих гостей. У цьому ж приміщенні відведено місце для вшанування Йозефа Главки - у спеціальній ніші встановлено бюст зодчего, та його портрет.
Вид з вікна на "Монастирський корпус"
Поряд з «Червоною залою» знаходиться «Зелена зала» - робочий кабінет Митрополита.Від початку приміщення було прикрашене портретами австрійських монархів від часу входження Буковини до складу Габсбурзької імперії. Вид з вікна на "Семінарський корпус"
Перші зміни в інтер'єрі відбулися у 1919 р., коли королівська Румунія, анексувавши Північну Буковину, розпочала знищення «австрійської спадщини».
З друг. пол. XX ст. тут розміщено кабінет ректора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
В "Зелену залу" екскурсії не водять...
"Мармурова зала"
"Мармурова зала" -2
"Мармурова зала"-3
«Семінарський корпус», розташований ліворуч від «Головної брами».Перший поверх корпусу займав «Греко-православний теологічний факультет» Чернівецького університету, а другий - «Духовна семінарія». Ці духовні навчальні заклади перебували практично на повному утриманні «Православного релігійного фонду Буковини».
"Блакитна зала"
"Блакитна зала" -2
Корпус споруджено у формі кириличної літери «П», який разом з «Трьох-Святительською церквою» та з'єднуючими галереями, утворють квадрат з внутрішнім зеленим двориком. У його західних кутах виділяються дві квадратні вежі з чотирискатними дахами. Нижній ярус галереї сформований у вигляді аркади, декорованої ажурними кованими решітками.
Балкон
Трьох-Святительська церква (Семінарська церква) - зведений у 1882 р., діючий православний храм Чернівецької єпархії УПЦ КП.
5-тикупольну, з конхою, церкву зведено у візантійському стилі з елементами еклектики. Основою центрального куполу служить барабан, оформлений аркатурним поясом з вітражами, та карнизами. На куполах встановлено, стилізовані «константинопольські хрести» (герб Константинопольського Патріархату).
Ліхтарі охороняють..горгулії!
Парадний вхід має вигляд порталу з аркою та колонами. Крім того в оздоблені ризаліту присутні вітражі, різьблення по каменю, карнизи.
"Митрополичий та Монастирський корпус" резиденції митрополитів Буковини і Далмації
У радянський період (1944-1991рр.) культову споруду було закрито, а приміщення використовувалось як зал ЕОМ. Водночас, керівництву університету вдалося зберегти розписи та іконостас. Завдяки цьому пам'ятка зберіглася до нашого часу практично у первозданному вигляді.
"Митрополичий корпус" резиденції
«Монастирський корпус» (інші назви - «Гостинний корпус», «Присвітерій»), розташований праворуч від «Головної брами».У архітектурному плані «Пресвітерій» є двоповерховою спорудою прямокутної форми. Бічні ризаліти витримані у єдиному стилі зі всім комплексом - їх фронтони з зубцями завершуються візантійськими п'ятиглавіями. Центральна вісь корпусу утворюється граційною багаторівневою баштою квадратної форми, з балконом над парадним входом та чотирма годинниками.
Фото
Справжньою родзинкою є вінець із «Зірок Давида», на який спирається вежова маківка з стилізованим хрестом на шпилі. Цим архітектурним рішенням творці підкреслили спадковість православ'я, як і загалом християнства, від біблійної старозавітної традиції, спільної для юдеїв і і християн, а також увіковічнили пам'ять про грошову допомогу, надану буковинській православній митрополії єврейською громадою міста.
Західне крило "Митрополичого корпусу"
Дах корпусу, орнаментований різнобарвною черепицею, нагадує гуцульський ліжник. Завдяки розташуванню будівлі, у сонячну погоду він виграє всіма барвами.
«Монастирський корпус»
У різні часи тут розташовувалися дяківська школа, єпархіяльний музей, кімнати для гостей, фабрика з виготовлення свічок, а також чернечі келії.
"Митрополичий корпус".Бічний фасад
За резиденцією розкинувся дендропарк, площею близько 5 га. Доглядали за ним найкращі садівники з обов'язковою вищою освітою. Його початком є природній майданчик із дивовижними пірамідальними туями, у центрі якого встановлено бронзове погруддя Й. Главці. За ним, пересохший в 1970-их рр., дев'ятиметровий колодязь у якому колись була мінеральна вода. Поруч росте стара ялина - ровесниця парку. Біля неї - два фонтани.
Пн. крило "Семінарського корпусу" та Зх. крило "Митрополичого корпусу"
Далі починається вже безпосередньо парк, де поряд з екзотичними видами дерев ростуть клени, дуби, липи, граби. Трохи далі, за деревами ховається штучний кам'яний грот, призначення якого породило чимало легенд - від місця «ув'язнення» завинивших студентів теологічного факультету до входу у підземний перехід аж до залізничного двірця.Колись парк населяли павичі та косулі. Сьогодні ж найекзотичнішими мешканцями залишились білочки та сови.
Парковий фасад "Митрополичого корпусу"
«Парадна брама» є яскравим відображенням всього архітектурного ансамблю. Композиція складається з чотирьох веж, дві з яких (центральні) є вищими за бічні. Їх завершенням служать куполи-маківки. Щоправда, нині на них відсутні шпилі, що були зняті у другій половині XX ст. Портал брами довершують, обрамлені білим піщаником, велика (центральна) та дві малі (бічні) арки, в середині яких встановлені ковані ворота.
Резиденція-університет: "Монастирський корпус"
Від початку на фронтон центральної арки було оздоблено буковинським орнаментом. Сьогодні на ньому виведено напис - «УНІВЕРСИТЕТ».
На центральних колонах «Парадної брами» встановлено дві фігурні кам'яні дошки,на одній - профіль Ю. Федьковича, на іншій - тризуб та напис: «Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича». На правій колоні розміщено табличку з офіційними данними університету, та дошку, що визначає «Резиденцію митрополотів Буковини і Далмації» як пам'ятку архітектури національного значення. На лівій - інформацію про включення комплексу до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Фото
З другої половини XX ст. в «Резиденції митрополитів Буковини і Далмації» розміщено IV, V, VI корпуси ЧНУ ім. Ю.Федьковича.
Інфо з Вікіпедії.
"Парадна брама" з території університету
Та одна памятка міста є особливою,памятка яку я хотів відвідати вже давненько,щоб переконатись на власні очі-цей шикарний комплекс таки в Україні!.Мова піде про колишню резиденцію буковинського митрополита,а тепер-Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича.
Резиденція митрополитів Буковини і Далмації - визначний архітектурний шедевр Західної України.З 24 серпня 1963 р. є пам'яткою архітектури національного значення
28 червня 2011 р. на сесії комітету ЮНЕСКО архітектурний ансамбль резиденції включили до списку Світової спадщини.
За підсумками загальнонаціональної акції «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци», що проводилась протягом 2010-2011 рр., митрополича резиденція потрапила до топ-7.
Біля брами-весілля
Автором грандіозного проекту побудови став молодий чеський архітектор Йозеф Главка, який обійняв посаду заступника голови будівничого комітету.
6 липня 1864 р. буковинський єпископ на місці старої резиденції урочисто заклав наріжний камінь у фундамент каплиці Св. Іоана Нового Сучавського. З цього розпочалося будівництво комплексу, що тривало майже двадцять років.
"Семінарський корпус" з Трьох-Святительською церквою в центрі
Фінансування, головним чином, здійснювалось за рахунок Буковинського православного релігійного фонду. Значну допомогу надавало Міністерство культів і освіти Австро-Угорщини.
Й. Главка почав вивчати місцеві надра.У самих Чернівцях запрацювали два цегельних та один керамічний заводи, а також будівельна школа. Особлива увага приділялась виготовленню клінкера.
"Митрополичий корпус" : парадний вхід та праве крило з куполом каплички Св.Іоана Нового
Для забезпечення високої якості цегляної кладки Й. Главка запросив із західних регіонів Австрії тридцять найкращих мулярів, але й їм заборонялося протягом зміни використовувати більше сотні цеглин. Будівельний розчин розводили у величезних чанах, куди додавали падаль та курячі яйця.
"Парадна брама" резиденції
При будівництві, передбачаючи сейсмічні особливості карпатського регіону, широко застосовувалися металеві конструкції, що значно підвищило міцність і довговічність будівлі. Руйнівні карпатські землетруси (1940р.) та (1977р.), хвилі якого прокотились і Буковиною, жодним чином не відобразились на резиденції.
Трьох-Святительська церква
Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації, що стала яскравим зразком постромантичних тенденцій в архітектурі, збудовано в дусі еклектики.
Комплекс чітко спланований і лаконічний, у своїй сукупності нагадує середньовічний замок. Двір з трьох боків замкнутий корпусами, які утворюють парадний курдонер, що нагадує своєрідний бароковий церемоніальний двір.Трьох-Святительська церква
Вражаючими є практично всі архітектурні елементи - високі цегляні стіни, оздоблені червоною теракотою і різьбленим каменем; стрункі вежі, торці будівель і ризаліти, завершені високими зубцями; круті схили дахів, критих викладеною узором поливаною черепиці білого, голубого, зеленого і коричневого кольорів; вишукані ажурні ковані решітки тощо.
«Семінарський корпус» : галерея та вхід до південного крила
Контури стін відображають вплив візантійської та романської архітектур. Мавританські елементи - вежі з куполами, які схожі на мінарети нагадують про особливості культової архітектури сходу. Готичний стиль виражається у структурі дахів, декоративних деталях, динаміці куполу домашньої митрополичої церкви. І над усім цим домінує розмай різьби і розпису геометричної гуцульської орнаментики в оздобленні дахів та стель парадних залів.
Колонада
Колони галереї
Особливо виділяється покрівля всіх корпусів, викладена кольоровою глазурованою черепицею, яка утворює чіткий і красивий рисунок буковинських народних килимів. Стіни оздоблені орнаментом із теракоти, а вікна обрамлені білокам'яними блоками із піщанику.
Трьох-Святительська церква.Фасад
Справжнім витвором ландшафтного мистецтва є бароковий сад, розбитий у курдонері архітектурного ансамблю.
Торець західного крила "Митрополичого корпусу"
Ансамбль Митрополичої резиденції складається з трьох монументальних споруд - корпусів: «Митрополичого», «Семінарського» та «Монастирського».
"Митрополичий корпус" : парадний вхід
«Митрополичий корпус», яким формується головна візуальна вісь архітектурного ансамблю, збудований наприкінці головної алеї курдонера, палац буковинських митрополитів є домінантою всього комплексу. У ньому знаходились житлові, адміністративні та репрезентативні приміщення - просторі апартаменти архієрея, де він працював і відпочивав, а також розкішні зали, де влаштовувались аудієнції високим гостям і відбувалися єпархіальні засідання. В цій будівлі розміщалися служби митрополичої канцелярії й консисторії та адміністрація православного фонду.
«Митрополичий корпус» : праве крило з куполом каплички Св.Іоана Нового
Особливістю екстер'єру «Митрополичого корпусу» є наявність портику, дах якого у центральній частині фасаду служить балконом «Мармурового залу». Архітектурна родзинка - купол параклису височіє над східною частиною даху. Цей архітектурний елемент має ознаки готики, але одночасно нагадує мінарет. Цікавими є балкон, що оточує купол навколо, вітражі у формі шестилистника, а також унікальний об'ємний хрест на шпилі, який вказує католикам на захід, а православним на схід.
«Митрополичий корпус» : праве крило з куполом каплички Св.Іоана Нового
Серед головних приміщень палацу - великий, з масивними колонами, вестибюль на першому поверсі, та «Мармурова», «Червона», «Зелена» та «Блакитна» зали на другому. Своєю красою вражають навіть коридори, вистелені мозаїкою з мармуру, зі стелями у формі куполів.
Алея від брами до входу в резиденцію-університет
За проектами архітектора Ф.Кшензарського протягом 1879-1880 рр. були виготовлені стильні меблі для митрополичих апартаментів та інших приміщень. Усі освітлювальні пристрої - дві великі люстри по 120 свічок, чотири по 32 свічки, тридцять шість настінних ламп по 3 свічки, 4 настінних лампи по 1 свічці було замовлено у віденського майстра В.Гіллара за ескізами інженерів І.Машутки та Ф.Шморанза.
«Монастирський корпус» ("Гостинний корпус")
У березні 1944 р.румунсько-нацистські окупанти, які відступали під ударами червоної армії, спричинили пожежу, що майже повністю знищила шедевральну «Синодальну залу».
«Монастирський корпус» ("Гостинний корпус")
Тут двічі проводились реставраційні роботи за участю Київських, Львівських та місцевих майстрів під загальним керівництвом архітектора Михайла Шевченка.
«Монастирський корпус» ("Гостинний корпус") : вежа з годинниками
Докладніше про кожну з неповторних зал "Митрополичого корпусу": Мармурову,Червону,Блакитну та Зелену розглянемо далі.
Фото
«Мармурова зала» («Синодальна зала»), виконана з білого та чорного мармуру, завжди вражала своєю величчю. Особливістю інтер'єру є наявність бічних колонади та аркади, за допомогою яких сформована дворівнева галерея.
В арочці університету...
У тимпанах одинадцятьох арок та в простінках між колонами, оздоблених буковинським алебастром, австрійським маляром професором К. Йобстом були нанесені живописні фрески на релігійну та історичну тематику.Зала була заввишки 20 м, на 2 метра вище сучасної. Стеля - мальовнича, дубова, різьблена з куполами, й багатою орнаментикою, звідки звисали кришталеві срібні люстри.
"Митрополичий корпус" : сходові марші
Хоча після реставрації в 1963 р. «Мармурова зала» змінила свій вигляд, проте й нині вражає своєю неповторню красою. Сьогодні можна милуватися відреставрованими декораціями поліхромно розписаної дерев'яної стелі та дрібними структурними деталями на склепіннях, пілястрах, фризах чи капітелях.
"Митрополичий корпус" : сходові марші
Зліва від «Мармурової зали» -«Червона зала» («Зал засідань Священного Синоду»), інтер'єр якої зберігся у первісному вигляді. Приміщення нагадує надзвичайної краси дерев'яну шкатулку. Стіни оздоблені китайським шовком, стеля декорована орнаментом, що нагадує колекцію писанок, а підлога встелена паркетом з червоного бука, дуба та зеленої липи.
"Митрополичий корпус": коридор першого поверху
"Митрополичий корпус": коридор другого поверху
На одній зі стін висять величезні венеціанські дзеркала, створені за старовинною технологією - нараховують аж п'ять шарів срібла. За легендою дзеркала здатні омолодити кожну жінку, яка в них подивиться, а кожного чоловіка - позбавити гріхів.
Дендропарк резиденції (фото через вікно)
Справа від «Мармурової зали» знаходиться «Блакитна зала». У минулому тут розміщувалась бібліотека Митрополита.Тут же знаходився вхід до параклиса - каплиці Св. Іоана Нового Сучавського, з якої власне й почалося будівництво всієї резиденції. Обслуговували домашню церкву владики кілька ченців, які також відали всіма господарськими питаннями, зокрема й митрополичою кухнею.
Фото
Сьогодні тут зал для прийому важливих гостей. У цьому ж приміщенні відведено місце для вшанування Йозефа Главки - у спеціальній ніші встановлено бюст зодчего, та його портрет.
Вид з вікна на "Монастирський корпус"
Поряд з «Червоною залою» знаходиться «Зелена зала» - робочий кабінет Митрополита.Від початку приміщення було прикрашене портретами австрійських монархів від часу входження Буковини до складу Габсбурзької імперії. Вид з вікна на "Семінарський корпус"
Перші зміни в інтер'єрі відбулися у 1919 р., коли королівська Румунія, анексувавши Північну Буковину, розпочала знищення «австрійської спадщини».
З друг. пол. XX ст. тут розміщено кабінет ректора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
В "Зелену залу" екскурсії не водять...
"Мармурова зала"
"Мармурова зала" -2
"Мармурова зала"-3
«Семінарський корпус», розташований ліворуч від «Головної брами».Перший поверх корпусу займав «Греко-православний теологічний факультет» Чернівецького університету, а другий - «Духовна семінарія». Ці духовні навчальні заклади перебували практично на повному утриманні «Православного релігійного фонду Буковини».
"Блакитна зала"
"Блакитна зала" -2
Корпус споруджено у формі кириличної літери «П», який разом з «Трьох-Святительською церквою» та з'єднуючими галереями, утворють квадрат з внутрішнім зеленим двориком. У його західних кутах виділяються дві квадратні вежі з чотирискатними дахами. Нижній ярус галереї сформований у вигляді аркади, декорованої ажурними кованими решітками.
Балкон
Трьох-Святительська церква (Семінарська церква) - зведений у 1882 р., діючий православний храм Чернівецької єпархії УПЦ КП.
5-тикупольну, з конхою, церкву зведено у візантійському стилі з елементами еклектики. Основою центрального куполу служить барабан, оформлений аркатурним поясом з вітражами, та карнизами. На куполах встановлено, стилізовані «константинопольські хрести» (герб Константинопольського Патріархату).
Ліхтарі охороняють..горгулії!
Парадний вхід має вигляд порталу з аркою та колонами. Крім того в оздоблені ризаліту присутні вітражі, різьблення по каменю, карнизи.
"Митрополичий та Монастирський корпус" резиденції митрополитів Буковини і Далмації
У радянський період (1944-1991рр.) культову споруду було закрито, а приміщення використовувалось як зал ЕОМ. Водночас, керівництву університету вдалося зберегти розписи та іконостас. Завдяки цьому пам'ятка зберіглася до нашого часу практично у первозданному вигляді.
"Митрополичий корпус" резиденції
«Монастирський корпус» (інші назви - «Гостинний корпус», «Присвітерій»), розташований праворуч від «Головної брами».У архітектурному плані «Пресвітерій» є двоповерховою спорудою прямокутної форми. Бічні ризаліти витримані у єдиному стилі зі всім комплексом - їх фронтони з зубцями завершуються візантійськими п'ятиглавіями. Центральна вісь корпусу утворюється граційною багаторівневою баштою квадратної форми, з балконом над парадним входом та чотирма годинниками.
Фото
Справжньою родзинкою є вінець із «Зірок Давида», на який спирається вежова маківка з стилізованим хрестом на шпилі. Цим архітектурним рішенням творці підкреслили спадковість православ'я, як і загалом християнства, від біблійної старозавітної традиції, спільної для юдеїв і і християн, а також увіковічнили пам'ять про грошову допомогу, надану буковинській православній митрополії єврейською громадою міста.
Західне крило "Митрополичого корпусу"
Дах корпусу, орнаментований різнобарвною черепицею, нагадує гуцульський ліжник. Завдяки розташуванню будівлі, у сонячну погоду він виграє всіма барвами.
«Монастирський корпус»
У різні часи тут розташовувалися дяківська школа, єпархіяльний музей, кімнати для гостей, фабрика з виготовлення свічок, а також чернечі келії.
"Митрополичий корпус".Бічний фасад
За резиденцією розкинувся дендропарк, площею близько 5 га. Доглядали за ним найкращі садівники з обов'язковою вищою освітою. Його початком є природній майданчик із дивовижними пірамідальними туями, у центрі якого встановлено бронзове погруддя Й. Главці. За ним, пересохший в 1970-их рр., дев'ятиметровий колодязь у якому колись була мінеральна вода. Поруч росте стара ялина - ровесниця парку. Біля неї - два фонтани.
Пн. крило "Семінарського корпусу" та Зх. крило "Митрополичого корпусу"
Далі починається вже безпосередньо парк, де поряд з екзотичними видами дерев ростуть клени, дуби, липи, граби. Трохи далі, за деревами ховається штучний кам'яний грот, призначення якого породило чимало легенд - від місця «ув'язнення» завинивших студентів теологічного факультету до входу у підземний перехід аж до залізничного двірця.Колись парк населяли павичі та косулі. Сьогодні ж найекзотичнішими мешканцями залишились білочки та сови.
Парковий фасад "Митрополичого корпусу"
«Парадна брама» є яскравим відображенням всього архітектурного ансамблю. Композиція складається з чотирьох веж, дві з яких (центральні) є вищими за бічні. Їх завершенням служать куполи-маківки. Щоправда, нині на них відсутні шпилі, що були зняті у другій половині XX ст. Портал брами довершують, обрамлені білим піщаником, велика (центральна) та дві малі (бічні) арки, в середині яких встановлені ковані ворота.
Резиденція-університет: "Монастирський корпус"
Від початку на фронтон центральної арки було оздоблено буковинським орнаментом. Сьогодні на ньому виведено напис - «УНІВЕРСИТЕТ».
На центральних колонах «Парадної брами» встановлено дві фігурні кам'яні дошки,на одній - профіль Ю. Федьковича, на іншій - тризуб та напис: «Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича». На правій колоні розміщено табличку з офіційними данними університету, та дошку, що визначає «Резиденцію митрополотів Буковини і Далмації» як пам'ятку архітектури національного значення. На лівій - інформацію про включення комплексу до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Фото
З другої половини XX ст. в «Резиденції митрополитів Буковини і Далмації» розміщено IV, V, VI корпуси ЧНУ ім. Ю.Федьковича.
Інфо з Вікіпедії.
"Парадна брама" з території університету