Продовжуємо нашу прогулянку найцікавішим(власна субєктивна думка) містом Білорусі.Це місто-Гродно.
Одну з найшикарніших памяток міста- монастир ієзуїтів з костелом Франциска Ксаверія,ми вже оглянули,аналогічно як і Старий та Новий замки.Можна вирушати до наступних цікавинок.
Монастир ієзуїтів з костелом
Внутрішній дворик монастиря
Навпроти Нового замку,фактичну через дорогу розміщений давній монастир василіанок.Правда на даний час там діє православний монастир Різдва Богородиці.
Костел Франциска Ксаверія
Е. Ф. Орловський на підставі «Актів Західної Росії» стверджує, що Пречистенський храм стояв вже в 1506 р. і його фундатором був князь Михайло Глінський. У 1614 р. Пречистенськая соборна церква згадується у зв'язку із заповітом їй хорунжим Кунцевічем «великого плацу» в Гродно.
Внутрішній двір музею(?) по сусідству з монастирем Різдва Богородиці
У XVII ст. собор перетворили на уніатський храм. У 1633 р. при нім оселилися чотири черниці на чолі з Василиною Сапегой з Вільно і в 1642 р.митрополит уніату А. Селява передав василіанкам територію на захід від Пречистенськой церкви. У 1843 р. монастир василіанок був перетворений в православний Різдво-Богородицький жіночий монастир.
Монастир Різдва Богородиці
Церква Різдва Богородиці в комплексі монастиря василіанок побудована в 1726 р. (італійський архітектор І. Фонтаной III) недалеко від гродненських замків. Це тринефа хрестокупольна споруда з прямокутною вівтарною частиною. Барочний декор у вигляді пілястрів, карнизів зібраний в основному на головному фасаді, завершеному трикутним фронтоном.
Дворик перед храмом
Двоповерховий Г-подібний в плані корпус монастиря зводять в сер. XVIII ст, а в XIX ст до його східного торця прибудовують каплицю зального типу. У 1980-х рр. комплекс реставрували і пристосували під Республіканський музей атеїзму і історії релігії. Православній громаді монастир повернули в 1990-х рр.
Інтерєр храму Різдва Богородиці
У 1866 р. в монастирі збудована церква Сергія Радонежського. Незабаром після спорудження цього храму монастир відвідав імператор Олександр II.
Фото
У 1953 р.на території гродненського монастиря збудований чернечий корпус.
Храм.Фасад
У 1980 р. під час робіт по реставрації на території монастиря виявлені залишки Пречистенської церкви XII ст.
Комплекс за мурами
Свято-Борисоглібова (Коложська) церква - єдиний храм 12ст., що зберігся в м. Гродно. Напевне, ініціаторами його будівництва були князі Борис та Гліб, або їх батько - Всеволод (Всеволодко) Давидович, правнук київського князя Ярослава Мудрого.
Церква Св.Бориса та Гліба
Коложська церква - чудовий зразок староруської архітектури який підтверджує існування на Гродненщині самостійної архітектурно-художньої школи.
Храм на підвищенні
Будівля відноситься до 6-ти стовпових 3-ох апсидних храмів хрестокупольної системи. Її стіни порівняно тонкі, опорні стовпи мають круглий перетин, завдяки чому внутрішній простір храму здається просторим при незначних розмірах його плану. Зменшення перетинів несучих конструкцій , стало можливим завдяки використанню в склепіннях і верхніх частинах стін керамічних горшків-голосників. Кладка стін церкви виконана з тонкої плитнякової цегли.
Унікальний храм.Тильна сторона
Найбільш цікавими є фасади церкви: вони розчленовані вертикальними тягами-лопатками ступінчатого профілю. Поверхня стін декорована вставками необроблених і полірованих різноколірних валунів і майолікових плит різного забарвлення. У розміщенні різноколірної майоліки і каменів спостерігається певна симетрія, але не строга, завдяки чому фасади виглядають ще більш живописними: вони ніби оздоблені коштовним камінням.
Коложська церква
Ця церква відома багатьом білорусам під назвою Коложська. Вона будувалася швидше за все як монастирська, що і пояснює її віддалене розташування від міста на незаселеному майданчику урочища Коложань (назву «Коложань, коложень» позначає місце, де б'ють багаточисельні джерела), яке свято почиталося навколишніми язичниками.
Будівля.Профіль
Точний час виникнення монастиря при Коложському храмі невідомо. Вважається, що православний монастир заснований при церкві в 1480 р., а архимандрія заснована з 1500 р. У 1635 р. на сеймі православний монастир на Коложе був відданий уніатам, а в 1697 р. переданий віленським василіанам і їх братству. У 1701 - 1709 рр. положення монастиря було настільки плачевним, що для покупки хліба братії доводилося закладати церковне начиння.
Інтерєр храму
У 1839 р. Коложський монастир був знов перетворений в православний, а в 1842 р. піднесений до ступеня 2-го класу.
Переполовинений храм
Великою небезпекою для Коложського храму впродовж декількох століть були війни. Церква і монастир неоднократо розорялися і відновлювалися. Сліди ремонтів XV, XVI, XVII, XVIII ст. можна прослідкувати по стінах Коложі.
Цвіт на фоні..
Але справжнім лихом для Коложі став Неман, чиї води постійно підмивали піщану гору, на якій стояла церква. З 1738 р. зберігся детальний опис василіанського монастиря на Коложі, складений архимандритом Ігнатієм (Кульчинським), в якому є дані про те, що берег Неману підійшов впритул до храму і потребує укріплення. Заходи, що приймаються, не давали результатів.
Панорама з видом на замок та Неман
У 1853 р. в ніч з 1 на 2 квітня вся південна стіна і частина західної стіни будівлі древньої церкви разом із стелею обрушилися, лише дах якимсь дивом утримався на кроквах. Після стихійного лиха 1853 р. неодноразово висувалися проекти по реставрації Борисо-Глібськой церкви. Реставраційні роботи почалися лише в 1894 р. За цей час храм пережив ще два зсуви - 1864 і 1889 рр.
Площадка перед храмом
З 1896 по 1906 рр. були проведені роботи по укріпленню берега, спорудженні оглядового майданчика та дерев'яних стін і даху храму. У 1906 р. відбулося освячення відновленого храму.
Вид на храм з доріжки
У 1904 р. виникло питання про повне відновлення Коложської церкви в первинному вигляді. Були проведені дослідницькі роботи, складений проект реставрації. У 1910 р. були проведені підготовчі роботи. Але реставраційні роботи перервала Перша світова війна.
Монастир(?) неподалік від Коложського храму
За радянських часів Коложська церква була закрита для богослужінь, а в 1948 р. передана історико-археологічному музею. Поруч місцева влада відкрила парк для народних гулянь.
Монумент на Замковій горі
У 1967 р. Замкова гора і Коложський храм були оголошені Історико-археологічним заповідником. У 1977 р. храм став філією Республіканського музею атеїзму і релігії. На початку 80-х рр. після проведення деяких реставраційних робіт храм став «музейним експонатом». І лише на початку 90-х рр. XX ст Свято-Борисоглібова церква була повернена Православній Церкві.
Фото
Велика Хоральна синагога на Великій Троїцкій, або Головна синагога, - діюча синагога в центрі міста Гродно. На початку минулого століття в Гродно були 44 синагоги.
Велика Хоральна синагога.Тильна сторона
Вже в XVI ст. на цьому місці стояла дерев'яна синагога. За ініціативою равина Мордехая Яффі перша кам'яна синагога в Гродно була побудована в 1575-1580 рр. Для її будівництва в Гродно запрошувався італійський архітектор Санті Гуччі. В результаті пожежі в 1617 р. ця синагога була повністю знищена.
Фото
Незабаром після пожежі, після дозволу польського короля Сигизмунда II, євреї побудували нову синагогу на місці старої. Друга синагога проіснувала довше, але повторила долю попередниці. Після сильної пожежі 1899р. від неї зберігся лише великий молитовний зал.
Синагога на реставрації
Нинішня будівля Великої хоральної синагоги була побудована Іллею Фрункіним в 1902-1905 рр. в одному з різновидів еклектики - мавританському стилі.
Головна хоральна синагога.Фасад
В період німецької окупації Гродно синагога, що знаходилася в центрі єврейського гетто, використовувалася нацистами як місце збору євреїв перед відправкою в концтабори і на розстріли. Багатому внутрішньому декору будівлі під час Великої Вітчизняної війни було завдано серйозного збитку. У радянський період (1944-1991 рр.) будівля використовувалася під склад. З 1991 року будівля повернена єврейській релігійній общині. В даний час ведеться відновлення фасадів і внутрішнього убрання синагоги.
Фасад святині
У ніч з 26-го на 27-е листопада 2013р. синагога знову горіла...
Фото
Вирушаємо знову у напрямку центру міста.Ще одна цікава будівля,правда явно не старовинна- обласний драматичний театр, зведена у 1984р. Сам драмтеатр у Гродно заснований у 1947р.
Будівля драмтеатру
Біля входу в театр- трифігурна скульптурна композиція скульптора Л. Зільбера.
Драмтеатр
З цього берега ріки Неман можна оглянути панораму протилежного берега,на якому також знаходиться одна з численних памяток міста- комплекс монастиря францисканців з костелом Діви Марії Ангельської,зведеним бл.1700р.
Костел Діви Марії Ангельської
Барочний костел сильно потерпів від пожежі у 18ст.,після чого був відновлений із значними змінами фасадів.Храм тринефий,зліва до нього примикакє дзвіниця з власним входом,головний фасад декорований пілястрами,лопатками,карнизами.На жаль на протилежний берег ми ,за браком часу,та й для збереження сил,не ходили..
Панорама Неману та костелу
Повернувшись в сторону центру можна побачити свої види,це і танк на пєдесталі і монастир бернардинців( який розглянемо трохи згодом) і монастир кармелітів,який свого часу виконував роль казарм гродненського фортечного батальйона...
Костел Віднайдення Св.Хреста
Танк на пєдесталі
Та не центром єдиним цікаве місто,багато чого можна знайти і відійшовши від головної площі,що ми згодом і зробили.
Тече Неман...
В минулому-монастир кармелітів,зараз-Пріорбанк