Євпаторія - місто шести релігій.Ч.2

Jul 13, 2014 01:19

 Продовжимо екскурсію вулицями одного з найцікавіших міст Криму-Євпаторії.Відвідавши попердньо храми міста,ми повернулись знову до караїмських кенас.Чому знову?Тому що туди ми вже підходили,тоді було ще зачинено...


Турецькі лазні (16ст.)


Караїмські кенаси в Євпаторії розташовані на вулиці Караїмській. Храмовий комплекс кримських караїмів (караєв) займає 0,25 га і складається з будівлі Великої і Малої кенаси (молитовних будинків), будівлі релігійної школи (мідраш), благодійної їдальні, господарського подвір'я і декількох внутрішніх двориків (Виноградний, Мармуровий, Очікування молитви, Ритуальний, Меморіальний).
Центральний вхід на територію комплексу


Контрфорс будівлі


Комплекс кенас у складі Великої кенаси і Малої кенаси був побудований на початку XIX ст. за проектом Самуїла і Соломона Бабовичів. В 1805 р. було закінчено зведення Великої соборної кенаси, а в 1815 р. на місці зношеного караїмського храму XVI ст. споруджено будинок Малої кенаси.
Караїмський лапідарій


Обидві кенаси являють собою двостінні будівлі зального типу з вікнами, розташованими у два рівні. У Великій кенасі верхній ряд вікон має стрілчасте завершення, в Малій -напівкругле. Північні фасади обрамлені заскленими арочними галереями-верандами («азара»), де чекали початку служби старійшини громади. Входи в будівлі виконані у формі стрілчастих арок, прикрашених різьбою на камені. Покрівля будівель - черепична.
Ритуальне подвіря


До початку 20-х років караїмський духовний центр до того ж поповнився будівлею початкової духовної школи для хлопчиків (мідраж), де крім іншого була відкрита благодійна кухня.
Азара Великої соборної кенаси


Потім буде сторіччя розквіту (незважаючи на нетривале перебування в руках коаліційних військ під час Кримської війни 1854 - 1856 рр., що привело до реставрації), коли кенаси в Євпаторії будуть мати честь приймати найславнозвісніших людей свого часу, серед яких два імператора всеросійських (Олександр I і Микола II).
Азара Великої соборної кенаси


В 1859 р.на честь відвідування кенас імператором Олександром I був встановлений мармуровий обеліск.
Коридор Великої кенаси


У цілому ж архітектурний вигляд ансамблю храму було закінчено до 1900 р., коли своє місце зайняли ажурні ковані ворота, що замінили своїх попередників більш меншого розміру, а стіни прикрасили мармурові дощечки з пам‘ятними для громади іменами, датами і висловами.
Інтерєр Великої соборної кенаси


З остаточним встановленням на Кримському півострові радянської влади та початком пропаганди політики атеїзму, кримські кенаси розділили долю інших релігійних споруд - вони були закриті (1927 р.) і передані для організації на їх базі антирелігійного музею, який трансформувався потім в історичний, скасований через десятиліття.
Кольорово


Потім у передвоєнні роки їхні приміщення будуть орендовані здраввідділом для проведення курсів медичних сестер (Велика кенаса) і спортивним залом (Мала кенаса). При цьому при переобладнанні приміщень 1938-го р. було завдано значної шкоди внутрішньому плануванню будівель.
Фонтанчик


Під час Другої світової (1942 - 1944 рр.) служби в караїмською релігійному центрі Євпаторії поновилися, запрацювала і благодійна кухня, щоб з приходом мирного часу знову спіткати розчарування забуття - на їх базі був в 1959 р. відкрито дитячий садок.
Мармуровий двоголовий


Лише в 1963 р. комплекс караїмських кенас у Євпаторії був офіційно визнаний  пам‘яткою архітектури, щоб в 1967 р. прийняти у свої обійми відділи Археологічного (будівля малого храму) і Краєзнавчого (споруда великого храму) музеїв, пристосуванням під потреби яких під час реконструкції 1969р. був нанесений ще один удар по внутрішнім інтер‘єрам.
Памятні плити у Меморіальному дворику


Починаючи з 1990 р. почалося відродження караїмської твердині віри: так завдяки пожертві галичан зайняв своє місце вівтар (1994р.), відкрився музей історії та етнографії кримських караїмів ім. С.І. Кушуль (1996р.),замінені несучі елементи портика соборного храму (2000р.), своє місце посіла вівтарне дерев‘яне різьблення (2004р.),проведена генеральна реконструкція обох приміщень храмів (2005р.),двоголовий орел зайняв своє місце на вершині обеліска,на честь відвідин Євпаторії Олександром I (2007р.).
Барельєф


Загальний контур храмового комплексу, що займає площу в чверть гектара, складається з п‘яти взаємопов‘язаних внутрішніх двориків, кожен з яких виконує певну функцію і носить відповідну назву (Виноградний, Мармуровий, Очікування, Ритуальний, Меморіальний). Крім того вони виступають так само сполучною ланкою основних споруд (Великої і Малої кенас, мідраж, благодійної їдальні) ансамблю.
Виноградна арка у дворику Очікування


Караїмські кенаси зустрічають своїх гостей парадним портиком в ренесансному стилі (дата створення 1900р.), за яким слідує Виноградний дворик (ще відомий під назвою дворик-коридор), що є дороговказом всього комплексу. Далі відокремлені аркадами слідують Ритуальний дворик ліворуч та Меморіальний - праворуч, які є переддвір‘ям святкового і повсякденного храмів відповідно, оперізуючи їх.
Дворик Очікування молитви з сонячним годинником


Далі шлях  перегороджує біломармурова колона з двоголовим орлом на вершині між храмовими будівлями - це Мармуровий двір, урочистість якого покликана приховати від цікавих очей дворик Очікування молитви з затишним садком, де шатровий каркас оповитий виноградними лозами.
Фото


Виноградний дворик, являє собою встелений квадратними кам‘яними плитами тридцятиметровий коридор, обрамлений закритими аркадами під покровом виноградних лоз з двадцятьма трьома вмурованими плитами з білого мармуру з іменами видатних діячів і значущих подій життя караїмської громади.
Мармуровий двір з памятною колоною та орлом


Будучи переддвір‘ям храмового комплексу на нього була покладена функція підготовки віруючих до скоєння обрядів богослужіння, для чого ліворуч від входу знаходиться мармуровий  фонтанчик для обмивання рук перед молитвою, а білизна стін налаштовує на піднесений лад, очищаючи помисли.
Арочна колонада


Огороджений від Мармурового двору трьохарочною колонадою г-подібний 35-тиметровий Ритуальний куточок, що охоплює Велику кенасу з південного заходу, зберігає скорботну пам‘ять надгробних плит практично втраченого древнього караїмського кладовища Євпаторії (були перенесені в кінці 80-х років ХХ ст.) з іменами колись найшановніших діячів минулих часів.
У білих тонах..


Розташований симетрично Ритуальному через квадратний тамбур Меморіальний дворик, оперізуючий з південного сходу храм для щоденних богослужінь, нині служить даниною пам‘яті про трагічні хвилини Другої світової, коли значна частина караїмів загинула на поч. 1942-го, про що оповідають п‘ятнадцять мармурових дошок під сумно похиленою головою чорної троянди.
Плити та виноград-основні складові Виноградного дворику


Серце комплексу - Мармуровий дворик з білими плитами мармуру у підніжжя з‘єднує всі складові храмового комплексу Євпаторії воєдино: у нього через квадрат, огороджений відкритими аркадами по периметру, перетікають Виноградний, Ритуальний і Меморіальний, його центр з двох сторін обмежують стіни Великого і Малого храмів з п‘ятьма мармуровими дошками релігійного змісту , а завершенням служить куточок відпочинку - дворик Очікування і підготовці до молитви.
Виноградний дворик


Завершує комплекс куточок тиші і спокою - дворик Очікування, відгороджений від мирської суєти з трьох сторін білою стіною, являє собою в периметрі неправильний чотирикутник, розділений на дві частини.
Фото


Перша (навпроти Малої кенаси) являє собою замкнуту з трьох сторін глухою аркадою з вісімнадцятьма мармуровими плитами, дві з яких зберігають символ вищої влади Російської імперії (перша присвячена указу Катерини II про приєднання Криму і дарування цивільних прав караїмам, друга - пам‘ять про Сіму Соломоновича Бабовича першого гахама півострова в новому підданстві).
Бані (?)


Друга частина потопає в зелені садочку навпроти кафедральної тераси під шатровим дахом оповитої виноградними лозами - данина пам‘яті кочовому минулому прабатьків-хазар, яка мала створити піднесено-духовну атмосферу представників громади перед молитвою.
Арочний прохід


Покидаємо шикарний комплекс кенас і прямуємо до наступної цікавої памятки-текіє дервіш.
Після дощу..


Аскетична сфера купола на квадратному п‘єдесталі, схована у восьмигранник цегляних ступенів ось вже більше десяти століть зберігає таємницю свого народження.Судячи з конструкції самої храмової будови, її варто віднести до християнського зодчества, в основу якого покладені візантійські канони будівництва, що в зіставленні з передбачуваною датою споруди та письмовими збереженими свідченнями робить найбільш імовірним приналежність храму до вірменської апостольської церкви.
Мечеть Шукурулла-ефенді (Джума-Джамі)


Відсутність детального опису в документальних джерелах храму дає право іншим дослідникам оскаржувати вірменське походження будівлі текіє, і відносити його вже до рубежу XIV-XV ст. і мусульманкої громади, що побудувала його для мандрівних прихильників суфізму - дервішів.
Могильні плити із зруйнованого кладовища дервішів


Як би-то не було, але на межі XVIII - XIX ст. саме в цьому храмовому спорудженні розмістилося текіє одного з найбільш таємничих орденів суфізму - Мевлеві (дервіші, що крутяться). Тоді ж поруч була добудована мечеть з мінаретом, що зробило комплекс одним з найбільш шанованих в Криму, а пізніше його завершенням стала одноповерхова будівля школи-медресе для хлопчиків.
Текіє дервіш


Не дивлячись на встановлення на півострові влади Російської імперії, основною релігією якої було християнство, текіе продовжувало протягом усього XIX успішно функціювати, перетворившись на одну з визначних пам‘яток Євпаторії.
Інтерєр текіє


З приходом радянської влади в 1924 р. храм був закритий, щоб на довгі десятиліття перетворитися на склад однієї з баз Чорноморського флоту країни. У цьому не мало посприяла наявність в комплексі мінарету, який військові використовували як дозорну вишку. Тоді ж повністю знищено розташоване на території кладовище дервішів (у 1933 р. могили зрівняли з землею, а надгробні плити звалили в кутку двору).
Входи в текіє дервіш


Переживши лихоліття Другої світової (незначно був пошкоджений дах мінарету), комплекс текіє дервішів в 1963 р. нарешті було визнано пам‘яткою архітектури.
Черепичне покриття


У 2000 р. комплекс був переданий віруючим, а в 2004 р. нарешті було відкрито Євпаторійський кримськотатарський етнографічний центр “Текіє дервіш” (будівля медресе).
Мінарет


Комплекс текіє дервіш, який піддався численним реконструкціям і перебудовам (лише впродовж ХХ ст. їх документально зафіксовано три - 1910, 1925, 1988рр.), нині складається з трьох невід‘ємних складових.
Саркофаг (?)


Найдавніша будівля комплексу (імовірно XI ст.) - безпосередньо саме текіє - являє собою центральнокупольну квадратну в плані (сторона - 17,5 м) споруду зі зрізаними двоступенево кутами так, що в передкупольній частини утворений восьмигранник, що є свого роду барабаном для покритого жолобчастою черепицею шатрового даху. З кожного боку на рівні другого ярусу в будівлі пробито по два невеликих стрілчастих вікна нині прикрашених вітражним склом.
Пошкоджений мінарет мечеті Шукурулла-ефенді


Школа-медресе (XVIII ст.), яка є фасадом всього комплексу “Текіє дервіш” спочатку являла собою одноповерхову будівлю (другий - добудований в ході реконструкції 1988 - 2004 рр.). Стіни  складені з ракушняку. Але свій первинний вигляд будівля практично повністю втратила.
Експонати етнографічного музею


Плід багаторічних добудов і перебудов мечеть нині носить ім‘я Шукурулла-ефенді або Бідь-базар-джамі (XVIII ст.). Її двох‘ярусний прямокутний (17,2 м х 9,6 м) обєм з прямокутними  вікнами складений на старому фундаменті  ще зберігає сліди колишньої розкоші: михраб південної стіни і штукатурки з домішкою овечої вовни.Зі сходу до неї примикає мінарет заввишки трохи більше ніж двадцять метрів.
Іслам


Розташований в будівлі медресе етнографічний музей нині в документах, предметах одягу та побуту розповідає історію мусульманської громади Євпаторії.
Інфо з http://zabytki.in.ua/uk/
Традиційне вбрання дервіша


Національний одяг


Прощання з містом проходить звичайно ж на вокзалі.Залізничному.
Головний фасад залізничного вокзалу


Євпаторія-Курорт

храми, Євпаторія, архітектура, вокзал, Крим, мечеть, мандрівки, музей

Previous post Next post
Up