Грузія 2013.Частина 8:Кутаїсі
Кутаїсі- місто з якого починалась наша мандрівочка по Грузії і місто яке провожало нас додому...Зустріло воно нас сірою осінньою погодою(дощ не забарився),а провожало взагалі проливним ливнем,дякуючи якому ми вдома трохи "потемпературили"...Відповідно і фото і настрій звіту буде сірим,та як не показати друге по величині місто у Грузії,навіть більше-другу столицю!
Праворуч від драмтеатру...
В принципі,два запланованих для відвідин обєкти ми побачили,-це фонтан і храм Баграта,але хотілось побільше прогулятись містом.На жаль,погода була проти...
Філармонія/драматичний театр ім. Ледо Месхішвілі
Від аеропорту Копітнарі в місто ми доїхали службовим автобусом-тим що забирав працівників аеропорту.За 6(якщо не помиляюсь)ларі за двох він довіз нас саме на центральну площу міста.Не проблема від аеропорту впіймати маршрутку в сторону Кутаїсі.
Фонтан
Площа являється такою собі "пішохідно-автомобільною" зоною,-машини їздять,-люди ходять,машини сигналять-люди бігають.Спокійно пройти до чудо-фонтана важко.
До відправлення маршрутки в сторону Гелаті ще близько 1.5год,вирішуємо не відходити далеко від філармонії(саме за нею ховаються маршрутки які їдуть до Гелатського монастиря).Починаєх накрапати...пора пообідати.Виходимо на берег Ріоні-вода шумить і шаленіє,-нам всеодно,купатись ніхто не мав наміру)
Площа
Кутаїси - столиця Західної Грузії, історично друга столиця країни. Населення біля 195 тис.чол. Розміщений на обох берегах річки Ріоні. Зараз центр міста знаходиться на східному березі, але історично він був на західному, на горі довкола храму і на сусідній висоті.
Оперний театр
Саме древнє місце в місті - пагорб Укемеріон. Можливо саме тут виникло перше поселення - ще в епоху бронзи або навіть раніше. Зараз на цьому місці стоїть храм Баграта - найвідоміша споруда в Імеретії.Та про нього трохи згодом.
Оперний театр ім. Баланчівадзе
Розмірене життя міста проходить собі неспішно,не звертаючи уваги на двох "свіжоприбувших" мандрівників..Може це й на краще.Через вузенький прохід вийшли на берег Ріоні,завадили двом закоханим цілуватись.Згодом,побачивши що ми тут надовго,пара продовжила свою справу..Обідати під парасолею на березі річки..Класика.
"Сусід" оперного
Доречі,оскільки Кутаїсі вважається другою столицею Грузії,то як тут без Парламенту.Подумали і у 2012р.перенесли державний орган сюди,у досить оригінальну скляну будівлю.
Будівля парламенту в Кутаїсі
Сидимо а у нас над головами -роси канатної дороги,-це ще огдна цікавинка міста.Канатка проходить через річку Ріоні-в міський парк розваг.Вартість проїзду-0,5 ларі-2,5грн.В кабінці з пасажиром їде провідник(в Тбілісі їдеш самостійно).Кататись не наважились-побоялись прогавити маршрутку.
Через річку перекинутий французький білий міст-привезений із Франції і складений вже тут.Причудливі білі камені-вапняки надають воді брудно-білого коліру а берегам-причудливих рельєфів.Красиво.
Ріоні
Захотілось повернутись сюди при сонячній погоді,помилуватись рікою та містом..Дощ потроху стихав,час підганяв...
Французький білий міст на Ріоні
Лічильник-шпаківня
Прямуючи на нічний потяг до Тбілісі не полінились ще раз повернути до центральної площі-помилуватись нічним фонтаном .Автівок вже було набагато менше ніж вдень,можна спокійно перейти "зону ризику" ).
Нічний фонтан
Храм Баграта в темноті
Як я вже писав-виліт на Батьківщину -також з аеропорту Копітнарі,куди,звичайно ж,ми добирались із Кутаїсі.Приїхавши вночі з Тбілісі на з/д вокзал промаялись там до самого ранку.Був намір вийти раненько і добряче(3-4год) прогулятись містом..Та не так сталось як гадалось-десь біля 3год.почав накрапати дощик...накрапати,капати,падати а потім-лити!Ми стали заручниками вокзалу.
Кутаїсі проводжав нас "плачучи"..
Вловивши якусь хвилинну перерву між потоками небесної води вибігаємо з вокзалу(а нас вже було троє-ще в потязі зустрілась землячка-дівчина Юля з величезним рюкзаком.Вона їхала останньою з своєї мандрівної групи) та "влітаємо" в "одиничку"-автобус який прямує..куди? -в центр звичайно ж!
Самі напросились!)
Блукаючи ранковими безлюдними мокрими вулицями під холодним дощем намагаємось знайти хоч якесь кафе чи автомат-гаряча кава була вершиною наших бажань!Все ще закрито.Намоклих мандрівників "приютило" відділення якогось банку яке саме відкривалось(прикиньте,чи у нас в банківське відділення пустили б трьох "бомжуватих" на вигляд,мокрих ще й з рюкзаками явно не потенційних клієнтів,просто постояти,погрітись.А потім ще й табуретку винесли.О!).
Ранкова вулиця
Сьорбнувши якогось мокачіно,залишаю дівчат відігріватись і перепочити а сам біжу до основного туристичного обєкту Кутаїсі-храму Баграта.
Храм
Храм Баграта ,правильніше-собор Баграта,або просто Баграті, зведений в Кутаїсі в правління Баграта III, як головний собор його царства і освячений на честь Успіння Богородиці в 1003 р.
Храм Баграта
Храм простояв більше напівтисячі років. У 1089 році тут був коронований Давид Будівельник. У 1691 році Кутаїси двічі був взятий турками і начебто удруге храм серйозно постраждав - вважається, що від вибуху пороху, який у святині тримали турки. Завалився купол і дах.
Залишки мурів навколо храму
6 серпня 1770 року Кутаїси був узятий військами російського генерала Тотлебена, і при цьому начебто храм постраждав ще раз. До цих пір не цілком ясно, хто несе основну відповідальність за руйнування - чи паша,чи Тотлебен..а може обоє?
Залишки мурів навколо храму
В 1994 році храм Баграта був внесений ЮНЕСКО до числа об'єктів Всесвітньої спадщини, в 2001 році - переданий Грузинській православній церкві, яка періодично проводить тут богослужіння.
Собор Баграта
В 2009 році,президент Грузії М.Саакашвілі пообіцяв відновити храм «в первинному вигляді»,за що згодом був підданий критиці з боку мистецтвознавців та реставраторів. Та це не зупинило ідеї відновлення - у 2010р.почалась реставрація. Але в тому ж році ЮНЕСКО зажадало припинити всі роботи, і ремонт був зупинений. Весь 2011 рік храм залишався частково в риштовці, були присутні лише охоронці.
Баграті
Раптово влітку 2012 реставрація поновилася і завдяки швидкому темпу робіт завершилася 17 серпня спорудженням хреста на куполі.Це стало великою подією в житті християнської Грузії.
Вид на місто
Мокрі дахи..
Єдиною незрозумілою пристройкою став скляний ліфт,прибудований до храму з північної сторони.І тут не обійшлось без скляної конструкції!
Храм та дзвіниця
На подвірї-пусто,присутні лише двоє служителів храму-один піднявся на дзвіницю а інший залишився в храмі.
Вхід
Собор Баграта- один з найбільш соборів в Грузії (35х43 м. без прибудов). У архітектурному стилі хрестово-купольної споруди видимим є вплив південногрузинської арх-ри друг.пол. Х ст. Купол спирається на 4 потужних, вільно стоячих укріплення, до подкупольного квадрата зі сходу, півдня і півночі примикають апсиди, із заходу - подовжений прямокутний рукав.
Дзвіниця
У соборі багато років зберігалися чудотворні святині Грузії, а історії відомий факт, що російські посли, якими були Никифор Толочанов разом з дяком Олексієм Ієвльовим, в 1651 році бачили тут цвяхи Спасителя, а також святі мощі апостола Фоми і ще декілька чудотворних ікон.
Колона при вході в храм
Оригінальний хрест
Від храму видно все місто-бажаючим помилуватись нічним(можливо й денним)Кутаїсі-сюди.
А дощ не переставав,потрібно було повертатись..
Барельєфи на стіні храму
Вже на виході зіткнувся ще з двома відвідувачами - чоловіком та дівчинкою(можливо дочка) які направлялись всередину собору.Дощ їх також явно не тішив..
Фото
В аеропорт ми доїхали маршруткою з автовокзалу-якщо не помиляюсь 1ларі/чол.Там нас ще раз "накрило" ливнем(не встигли пробігти від маршрутки до дверей аеропорту!).Ну а далі-формальності,повязані з вильотом..Прощай Грузіє!
Арочний вхід
В сірих тонах
Собор Баграта
Праворуч від драмтеатру...
В принципі,два запланованих для відвідин обєкти ми побачили,-це фонтан і храм Баграта,але хотілось побільше прогулятись містом.На жаль,погода була проти...
Філармонія/драматичний театр ім. Ледо Месхішвілі
Від аеропорту Копітнарі в місто ми доїхали службовим автобусом-тим що забирав працівників аеропорту.За 6(якщо не помиляюсь)ларі за двох він довіз нас саме на центральну площу міста.Не проблема від аеропорту впіймати маршрутку в сторону Кутаїсі.
Фонтан
Площа являється такою собі "пішохідно-автомобільною" зоною,-машини їздять,-люди ходять,машини сигналять-люди бігають.Спокійно пройти до чудо-фонтана важко.
До відправлення маршрутки в сторону Гелаті ще близько 1.5год,вирішуємо не відходити далеко від філармонії(саме за нею ховаються маршрутки які їдуть до Гелатського монастиря).Починаєх накрапати...пора пообідати.Виходимо на берег Ріоні-вода шумить і шаленіє,-нам всеодно,купатись ніхто не мав наміру)
Площа
Кутаїси - столиця Західної Грузії, історично друга столиця країни. Населення біля 195 тис.чол. Розміщений на обох берегах річки Ріоні. Зараз центр міста знаходиться на східному березі, але історично він був на західному, на горі довкола храму і на сусідній висоті.
Оперний театр
Саме древнє місце в місті - пагорб Укемеріон. Можливо саме тут виникло перше поселення - ще в епоху бронзи або навіть раніше. Зараз на цьому місці стоїть храм Баграта - найвідоміша споруда в Імеретії.Та про нього трохи згодом.
Оперний театр ім. Баланчівадзе
Розмірене життя міста проходить собі неспішно,не звертаючи уваги на двох "свіжоприбувших" мандрівників..Може це й на краще.Через вузенький прохід вийшли на берег Ріоні,завадили двом закоханим цілуватись.Згодом,побачивши що ми тут надовго,пара продовжила свою справу..Обідати під парасолею на березі річки..Класика.
"Сусід" оперного
Доречі,оскільки Кутаїсі вважається другою столицею Грузії,то як тут без Парламенту.Подумали і у 2012р.перенесли державний орган сюди,у досить оригінальну скляну будівлю.
Будівля парламенту в Кутаїсі
Сидимо а у нас над головами -роси канатної дороги,-це ще огдна цікавинка міста.Канатка проходить через річку Ріоні-в міський парк розваг.Вартість проїзду-0,5 ларі-2,5грн.В кабінці з пасажиром їде провідник(в Тбілісі їдеш самостійно).Кататись не наважились-побоялись прогавити маршрутку.
Через річку перекинутий французький білий міст-привезений із Франції і складений вже тут.Причудливі білі камені-вапняки надають воді брудно-білого коліру а берегам-причудливих рельєфів.Красиво.
Ріоні
Захотілось повернутись сюди при сонячній погоді,помилуватись рікою та містом..Дощ потроху стихав,час підганяв...
Французький білий міст на Ріоні
Лічильник-шпаківня
Прямуючи на нічний потяг до Тбілісі не полінились ще раз повернути до центральної площі-помилуватись нічним фонтаном .Автівок вже було набагато менше ніж вдень,можна спокійно перейти "зону ризику" ).
Нічний фонтан
Храм Баграта в темноті
Як я вже писав-виліт на Батьківщину -також з аеропорту Копітнарі,куди,звичайно ж,ми добирались із Кутаїсі.Приїхавши вночі з Тбілісі на з/д вокзал промаялись там до самого ранку.Був намір вийти раненько і добряче(3-4год) прогулятись містом..Та не так сталось як гадалось-десь біля 3год.почав накрапати дощик...накрапати,капати,падати а потім-лити!Ми стали заручниками вокзалу.
Кутаїсі проводжав нас "плачучи"..
Вловивши якусь хвилинну перерву між потоками небесної води вибігаємо з вокзалу(а нас вже було троє-ще в потязі зустрілась землячка-дівчина Юля з величезним рюкзаком.Вона їхала останньою з своєї мандрівної групи) та "влітаємо" в "одиничку"-автобус який прямує..куди? -в центр звичайно ж!
Самі напросились!)
Блукаючи ранковими безлюдними мокрими вулицями під холодним дощем намагаємось знайти хоч якесь кафе чи автомат-гаряча кава була вершиною наших бажань!Все ще закрито.Намоклих мандрівників "приютило" відділення якогось банку яке саме відкривалось(прикиньте,чи у нас в банківське відділення пустили б трьох "бомжуватих" на вигляд,мокрих ще й з рюкзаками явно не потенційних клієнтів,просто постояти,погрітись.А потім ще й табуретку винесли.О!).
Ранкова вулиця
Сьорбнувши якогось мокачіно,залишаю дівчат відігріватись і перепочити а сам біжу до основного туристичного обєкту Кутаїсі-храму Баграта.
Храм
Храм Баграта ,правильніше-собор Баграта,або просто Баграті, зведений в Кутаїсі в правління Баграта III, як головний собор його царства і освячений на честь Успіння Богородиці в 1003 р.
Храм Баграта
Храм простояв більше напівтисячі років. У 1089 році тут був коронований Давид Будівельник. У 1691 році Кутаїси двічі був взятий турками і начебто удруге храм серйозно постраждав - вважається, що від вибуху пороху, який у святині тримали турки. Завалився купол і дах.
Залишки мурів навколо храму
6 серпня 1770 року Кутаїси був узятий військами російського генерала Тотлебена, і при цьому начебто храм постраждав ще раз. До цих пір не цілком ясно, хто несе основну відповідальність за руйнування - чи паша,чи Тотлебен..а може обоє?
Залишки мурів навколо храму
В 1994 році храм Баграта був внесений ЮНЕСКО до числа об'єктів Всесвітньої спадщини, в 2001 році - переданий Грузинській православній церкві, яка періодично проводить тут богослужіння.
Собор Баграта
В 2009 році,президент Грузії М.Саакашвілі пообіцяв відновити храм «в первинному вигляді»,за що згодом був підданий критиці з боку мистецтвознавців та реставраторів. Та це не зупинило ідеї відновлення - у 2010р.почалась реставрація. Але в тому ж році ЮНЕСКО зажадало припинити всі роботи, і ремонт був зупинений. Весь 2011 рік храм залишався частково в риштовці, були присутні лише охоронці.
Баграті
Раптово влітку 2012 реставрація поновилася і завдяки швидкому темпу робіт завершилася 17 серпня спорудженням хреста на куполі.Це стало великою подією в житті християнської Грузії.
Вид на місто
Мокрі дахи..
Єдиною незрозумілою пристройкою став скляний ліфт,прибудований до храму з північної сторони.І тут не обійшлось без скляної конструкції!
Храм та дзвіниця
На подвірї-пусто,присутні лише двоє служителів храму-один піднявся на дзвіницю а інший залишився в храмі.
Вхід
Собор Баграта- один з найбільш соборів в Грузії (35х43 м. без прибудов). У архітектурному стилі хрестово-купольної споруди видимим є вплив південногрузинської арх-ри друг.пол. Х ст. Купол спирається на 4 потужних, вільно стоячих укріплення, до подкупольного квадрата зі сходу, півдня і півночі примикають апсиди, із заходу - подовжений прямокутний рукав.
Дзвіниця
У соборі багато років зберігалися чудотворні святині Грузії, а історії відомий факт, що російські посли, якими були Никифор Толочанов разом з дяком Олексієм Ієвльовим, в 1651 році бачили тут цвяхи Спасителя, а також святі мощі апостола Фоми і ще декілька чудотворних ікон.
Колона при вході в храм
Оригінальний хрест
Від храму видно все місто-бажаючим помилуватись нічним(можливо й денним)Кутаїсі-сюди.
А дощ не переставав,потрібно було повертатись..
Барельєфи на стіні храму
Вже на виході зіткнувся ще з двома відвідувачами - чоловіком та дівчинкою(можливо дочка) які направлялись всередину собору.Дощ їх також явно не тішив..
Фото
В аеропорт ми доїхали маршруткою з автовокзалу-якщо не помиляюсь 1ларі/чол.Там нас ще раз "накрило" ливнем(не встигли пробігти від маршрутки до дверей аеропорту!).Ну а далі-формальності,повязані з вильотом..Прощай Грузіє!
Арочний вхід
В сірих тонах
Собор Баграта