Білорусь 2012.Частина 2:Несвіж(Нясвіж)-місто
Продовжимо екскурсію білоруським містечком Несвіж.Так як головну атракцію міста-замок Радзивіллів ми вже відвідали,то цього разу пропоную вам оглянути саме місто і його решту цікавинок.
Першим обєктом розгляду став один з чотирьох несвіжських монастирів(а точніше-житловий корпус-все що від нього залишилось)-монастирський комплекс ордену бернардинів..
У 1594-98рр у Несвіжі,на західному розі Старого міста,за фундації М.К.Радивілла Сиротки і його дружини був побудований монастирський комплекс ордену бернардинів.
Костел Св.Катерини у 1892р був перероблений під церкву Св.Юрія і до наших днів не зберігся-був зруйнований у 1950-их рр,монастирські корпуси,в часи війни,були перебудовані на військові казарми(збереглися частково)...
Монастир бернардинів-житловий корпус
Комплекс мав характерний для середньовіччя внутрішній кляшторний двір,у якому була невисока надбрамна вежа,що розміщувалась поруч з головним фасадом костелу.Вищою домінантою ансамблю була чотирикутна вежа,що закінчувалась високим шатром і прилягала до вівтаря,орієнтованого на захід.
Вежа,ймовірно,виконувала також оборонну функцію.
На сьогодні з комплексу зберігся лише 2-ох поверховий житловий корпус колишнього монастиря бернардинів,зараз він використовується як клуб...
Монастир бернардинів-житловий корпус
В місті збереглося трохи історичних забудов 19-20ст, небагато,але таки є.
Вулиця Міцкевича
Корчма (кін.19ст)-історична забудова вул.Леніна
Несвіжська дитяча школа мистецтв
Вулиці прибрані,рідко де,швидше як виняток,можна побачити якесь сміття.Приємно.
Кам'яна будівля колишнього заїжджого двору,що на вул.Леніна,побудована приблизно в 1897 - 1903 рр. на місці дерев'яного, ймовірно, згорілого у вогні однієї з міських пожеж. Призначення нової цегляної будови залишилося тим самим - заїжджий будинок(чи двір).
Будова включала дві основні функціонально різні частини. Східне крило використовувалося для проживання постояльців(можливо, і власника Тодриса Айзинбуда), в другій(заїжджій) частині знаходилися вози і стійла для коней. Кожна частина існувала як би автономно, мала окремі виходи з двору(заїжджа частина - широкі арочні отвори).
Своє функціональне призначення будова зберегла і в пізніший період. Після закінчення ІІ Світової війни і до недавнього часу у будівлі розміщувався готель. Після реконструкції 1995 - 1997 рр. будова використовується як адміністративна будівля ГУ "Національний історико-культурний музей-заповідник "Несвіж".
Заїжджий двір(1897-1903рр(?))-історична забудова вул.Леніна
Історична забудова вул.Леніна(кін.19-поч.20ст)
Плебания костелу Божого тіла,-ще одна історична споруда міста.Була побудована в XVII ст. недалеко від костьолу за розпорядженням Миколи Христофора Радзивілла "Сирітки". Будівля використовувалася як житловий будинок священника-плебана. Тут знаходолись приміщення для паломників, а також зберігався архів і бібліотека. У 1800 р. розміщені навпроти плебанії будівлі колишнього ієзуїтського колегіуму були відведені військовому відомству. За домовленістю з ксьондзом в 1800 - 1820 рр. верхній поверх плебанії здавався під житло вищим військовим чинам.
Плебанія костелу Божого тіла(єзуїтів)-кін.16-поч.17ст.
У дворі будівлі окремо розміщувалося одноповерхова кам'яна будівля кухні. У другій половині XIX ст. між спорудами було добудовано кутове Г-подібне крило, яке з'єднало житловий будинок з кухнею.В результаті пізніших реставрацій плебания, побудована у стилі барокко, набула рис класицизму. З 1954 по 1972 рр. у будівлі розміщувалася друкарня, яка носила ім'я Симона Будного. У 2004 році друкарня була переміщена в іншу будівлю, а плебанія повернута в 2007 р. вірянам.
Зараз тут тривають реставраційні роботи в цоколі будівлі, відновлюється дренажна система,знесено портик біля входу - чотири симпатичні пузаті колони,які підтримували над ганком трикутний фронтон(кажуть ці колони були збудовані внаслідок пізнішої реставрації і не являються історичною цінністю),що ж може й на краще,не нам судити...
Плебанія костелу Божого тіла(єзуїтів)-кін.16-поч.17ст.
Другим по своїй вагомості(після замку)туристичним обєктом Несвіжу є фарний костел Божого Тіла(колишній костел єзуїтів).Костел розташований на окремому обгородженому майданчику, на якому крім костьолу знаходилися замкова вежа, камяні будівлі колегіуму єзуїтів, каплиця, інші споруди. Навколо були сади і городи ченців-єзуїтів.
Костел Божого Тіла та Замкова вежа
Парафія існує з 1471 р. Будівництво костелу має багату історію. Відомо, що в 1510 р. по фундації Петра Кишки, який у той час володів Несвіжем, був побудований деревяний костел св. Духа. У 1555 р. новий власник Несвіжа М.Радзівіл Чорний, відійшовши від католицизму, перейшов на кальвінізм і передав цей костел кальвіністам. Коли Несвіж перейшов у володіння Н.Х.Радзівілла Сирітки, він повернувся у католицтво, за його наказом почали будувати новий камяний костел. Спочатку костел будували за планом, який мав форму рівностороннього грецького хреста. У 1586 р. частково зведений камяний костел був зруйнований, так як його розмір і стиль не відповідали новим задумам Радзивіллів. На його місці почали будувати новий храм. За основу проекту архітектор єзуїт Жовані Марія Бернардоні взяв планування костелу Іль Жезу (Ісуса) в Римі. Він мав форму латинського хреста (витягнутого одним кінцем) з великим куполом у центрі. Несвіжський костел приблизно в три рази менше італійського прототипу. У 1586-99 рр. на території поруч з костелом були зведені камяні будівлі колегіуму єзуїтів. У 1747 р. тут же збудували каплицю (архітектор М.Педеці). Після скасування ордена єзуїтів в 1773 році храм став фарним (старшим парафіяльним храмом міста).
Костел Божого Тіла.Фасад
Фарний костьол - трьохнефна купольна базиліка з однією апсидою. Середній повздовжній неф перекритий циліндровими склепіннями з люнетами, бічні - розчленовані на квадрати, - хрестовими склепіннями. Шість масивних стовпів сприймають навантаження стін середньої нефи. Головний фасад костьолу має двох'ярусну композицію, де добре виражені вертикальні та горизонтальні розчленовування. Перші представлені пілястрами, другі - поясами карнизів. Звертають на собі увагу характерні для бароко криволінійні форми верхнього ярусу, насиченість фасаду ордером, складні профілізації, ніші із скульптурами.
Архітектурно-планувальна композиція костелу симетрична.
Одна із фасадних скульптур
До крил трансепту прилягають (на бічних фасадах) невисокі пятигранні каплиці: св. Андрія (нині Пресвятої Трійці) і св. Петра. До апсиди з двох сторін примикають 2 прямокутні двоповерхові споруди (сакристії). Храм вкритий двосхилим дахом. Віконні отвори на бічних фасадах прямокутні, на стінах трансепта арочні, між ними проходять пілястри. Всі частини храму органічно поєднуються і створюють цілісний архітектурний ансамбль.
Костел Божого Тіла.Профіль
Головний фасад утворює стінку-ширму, прибудовану до торцевого боку храму. Тут багата декоративна оздоба. На широкому карнизовому поясі, що розділяє яруси, напис по-латині: «поклоняюся святому храму Твоєму в страху Твоїм».
Інтерєр храму
Головне багатство костелу - інтерєр з розписами. При вході, на ширину головного нефа, виділяється частина - нартекс, над яким галерея хорів, де встановлений орган. Простір центрального нефа перекрито циліндричними склепіннями на розпалубки. Барабан купола спирається на вигнуті частини стін, які називаються вітрилами. Закупольним простором пресбітерій,який закінчується циліндричною апсидою, де знаходиться головний вівтар костелу.
Інтерєр храму
Майже всі стіни і склепіння храму покривають розписи (виконані у 1750-60-і рр.., художник Ксаверій Домінік Хескі і його учні). Розписи добре збереглися, в 1900-02 рр. реставрувались, що трохи порушило їх первісний колорит. Фрескові біблійні композиції (понад 40) поєднують мотиви і образи Старого і Нового завітів, майже всі мають пояснювальні написи у вигляді символів. Розписи розташовані таким чином, що всі композиції сприймаються послідовно, починаючи з головного вівтаря. Темою для розписів послужили євхаристійні гімни святого Томи Аквінського.
Усипальниця Радзивіллів
У головному вівтаря- ікона «Таємна вечеря» виконана на полотні (К.Д.Хескі, 1753). Займає всю стіну пресбітерия і ніби очолює весь фресковий цикл розпису. Ікона відреставрований в 1980 році.
У куполі і пристінках світлового барабану в однакових композиціях зображені 20 образів святих. У верхньому ярусі купола зображені 4 західні та 4 східні Отці Церкви (Ієронім, Августин, Амвросій, папа Григорій Великий, Василій Великий, Іоанн Златоуст, Атаназій Великий, Григорій з Наянза). Нижче розміщені зображення чотирьох євангелістів. Фресковий цикл північного крила присвячений Христу (Фрески «Це - людина», «Бичування Христа», «Авраам веде Ісака на гору Моріа», «Жертва Авраама»); південного - Марії (Фрески «Це - мати», «Народження Христа», «Покоління континентів», «Зустріч Соломона і цариці Савської»).
У крипті
В інтерєрі костелу встановлені надгробні памятники: скульптурне зображення Н.Х.Радзівілла Сирітки в одязі пілігрима (сенс епітафії на латинській мові - перед лицем смерті кожен не лицар, а тільки пілігрим-мандрівник), з боків якої зображення двох його синів, що передчасно померли. Ще один надгробний памятник-образ жінки в жалобі, яка сидить на труні - памятник Констанції Радзивілл (Чудовській). У 1902р. в костелі встановлено меморіальну дошку на честь В. Сирокомлі (Кіндратовича), який вчився і працював в Несвіжі і мав тут шлюб.
Інтерєр костелу
Під підлогою храму знаходиться крипта - фамільна усипальня Радзивіллів. Перші поховання належали Радзивіллу Сирітці(1549-1616), його дружині та дітям. Останнє поховання Несвіжського ордината А.Радзівілла (1936-1999). Окреме місце займає труна з невизначеними залишками, які можуть належати кухареві Радзивілла Сирітки Я.Гермаку або А.Скарульскаму, за кошти якого був створений орган для Несвіжського костелу (обидва вони мандрували з Радзивіллом і в 1583 р. були висвячений у рицарі ордена Гробу Господнього). На початку ХХ ст. більшість трун крипти була поміщені в саркофаги.
Інтиерєр костелу Божого Тіла
Поряд з костелом, біля виходу до греблі,яка в свою чергу веде до замку, розташована Замкова вежа. Ця споруда кінця XVI ст до цих пір зберегла всю первинну архітектуру.Вежа входить у комплекс Несвіжського костелу Божого Тіла.
Замкова вежа
Вежа квадратна в перетині і має ярусну побудову. Кожен ярус отримав отвори різної величини і контура (квадрати, овали, арки). Побілені карнизи і контури віконних отворів контрастують з червоною цеглою стін і черепицею даху, додаючи споруді живописності.
Костел Божого Тіла та Замкова вежа
До XVIII ст впритул до вежі примикала Замкова брама - міські ворота, через які здійснювався зв'язок із замковим комплексом.
В архітектурі вежі відображається стиль готики та ренесансу.
Замкова вежа
Наступний туристичний обєкт міста має співзвучність з історичною памяткою в Україні(тій же Олиці)-Слуцька брама
Слуцька брама
Слуцкая брама - оригінальний пам'ятник архітектури бароко. Колись вона входила в систему міських укріплень, захищаючи в'їзд до міста з боку Слуцкого тракту. Це єдина з п'яти міських воріт, побудованих в системі міських укріплень у кінці XVI, - початку XVII ст., що зберіглася в Несвіже і, взагалі, у Білорусі до наших днів. Брами були вбудовані в куртини валу : Віленська(раніше називалася Мірською), Слуцька(Копильська), Замкова і Кльоцка, п'ята брама знаходилася біля бернардинського монастиря.
Від брами бере початок протяжна гребля, яка створює велику загату - озеро. Брама була побудована у кінці XVI ст. і спочатку мала композицію кріпосного характеру.
Слуцька брама
Так, на гравюрі міста початку XVII ст. в цьому місці видна укріплена вежа. В середині XVIII ст. кріпосна стіна у брами була розібрана, а сама вона в 1760 р. перебудована. У першому поверсі брами розташовувалися приміщення для варти, в другому - каплиця (молитовня).Зараз брама є компактним об'єктом з аркою проїзду посередині. Архітектура брами з контрфорсами, криволінійними контурами стін і фронтону надзвичайно скульптурна і виразна.
Слуцька брама
Міські ворота, упродовж чотирьох віків були захистом від ворогів і, свого роду, вітанням гостям, а нині виконують функцію і музею з каплицею.
Як відомо на цьому місці колись розташовувалися дубові ворота, що закривалися. Біля них стояла охорона, для впускання в місто кожного, що приїжджає. В цих же воротях знаходився і чиновник магістрату, в обов'язок якого входило знімати брамный податок.
Зараз тут розташований образ "Белинічскої" богоматері, доповнений символами віри з костьолу Божого Тіла.
Слуцька брама
До речі, у місцевих жителів існує немало переказів, пов'язаних із Слуцкой брамою. Так, наприклад, вони щиро вірять, що загадані під склепіннями воріт бажання, в обов'язковому порядку виконаються. А молодята об'їжджають браму 5 разів - на їх думку цей ритуал приносить щастя.
Деревяні фігури поряд з брамою
"Печальний ангел"
Продовживши прогулянку містом натрапляємо на наступний історичний памятник-комплекс колишнього монастиря бенедиктмнок.
Монастир бенедиктинок-надбрамна вежа-дзвіниця(1763р)
Монастир бенедиктинок був побудований в 1591 році на кошт Євфимії Радзивілл - дружини Миколи Христофора Радзивілла Сирітки. Монастир нарівні з іншими значними будовами міста був частиною оборонної системи міста. При монастирі бенедиктинок був побудований костьол. Автор проекту-відомий італійський архітектор Бернардони.
Вежа-дзвіниця і житловий корпус(1593-96рр)
Монастир і костел являють собою єдиний архітектурний комплекс, в якому вдало поєднуються елементи стилів бароко і ренесансу. Спочатку монастир з'єднувався з містом через міст і був оточений кам'яною стіною. Сьогодні від цієї стіни залишилися лише окремі частини. Будівля монастиря має П-подібну форму. Костел Святої Євфимії гармонійно вбудований в монастир і є його органічною частиною.Раніше в храмі знаходилося сім вівтарів. Головний вівтар був дерев'яним. Його прикрашали корінфські колони і скульптури святих. Вінчало вівтар розп'яття Ісуса Христа. Серед інших, в храмі також розташовувався вівтар Святої Ганни і пам'ятники двом дочкам Миколи Сирітки, що рано померли: Кристині і Катерині. Фасад костелу являв собою триярусну вежу з годинником і барочним куполом.
Монастир бенедиктинок-житловий корпус
Вхід на територію комплексу прикрашає надбрамна вежа-дзвіниця, два нижні яруси якої перспективно скорочуються по висоті. Від цього масивна дзвіниця здається легкою і високою. Брама-дзвіниця була зведена у стилі барокко в 1763 році.
У монастирі бенедиктинок в Несвіжі навчалися дочки заможних городян. Так що монастир виконував і освітню функцію. При монастирі функціонувала музична школа і велика бібліотека.
Монастир бенедиктинок-костел Св.Євфимії
Після повстання 1863-1864 років за наказом російського імператора Олександра Другого багато костелів і монастирів було розформовано. Ця доля спіткала і монастир бенедиктинок в Несвіжі. Костел Святої Євфимії передали православній церкві в 1866 році, а через десятиліття розформували і сам монастир. Будівлі монастиря були пристосовані під солдатські казарми. Велику частину бібліотеки перенесли в міську ратушу, де згодом вона згоріла під час пожежі.
Треба відмітити, що в 1920 році бенедиктинки повертаються в Несвіж і через декілька років їх вже налічується близько 50.
Остаточно монастир був закритий в 1939 році. А під час Великої Вітчизняної війни згорів костел.
Монастир бенедиктинок-надбрамна вежа-дзвіниця(1763р)
У 1988 році під час планових ремонтних робіт в підвалі колишнього костелу знайшли великий мідний чан,а у ньому- скляні та посріблені вироби, вироби з фарфору. Всього 141 предмет столового посуду. Скарб був переданий в Несвіжський історико-краєзнавчий музей, де по частинах виставляється в експозиціях.
В самій же будівлі монастиря сьогодні розміщується державний педагогічний коледж імені Якуба Коласа.
Доречі в студентській їдальні ми досить смачно і дешево пообідали.
Підкріпившись та трохи перепочивши вирушаємо в центр міста,туди де знаходиться міська ратуша.
Ратуша і торгові ряди
Ратуша в Несвіжі - одна з найдавніших ратушних будівель, що збереглися на території Білорусі. Побудована вона була на кошти міщан, за проектом італійського архітектора Яна Марії Бернардони близько 1596 року. У будівлі міського магістрату розміщувався суд, арсенал, зберігалася міська каса і архів.
Отримавши в 1586 році від короля Стефана Баторія Магдебурське право, Несвіж офіційно отримав і свій герб. Микола Христофор Радзивілл Сирітка надав несвіжским міщанам привилей, згідно з яким вони наділялися пільгами за умови,якщо кожна сім'я побудує близько 5 метрів міського захисного валу, а ремісники зведуть в'їздні ворота в двох місцях укріплення за містом.
З XVII ст. ратуша перебудовується і до кінця XIX ст. значно міняє свій вигляд. Вежа ратуші стає значно нижчою, а фасади залишаються без декору. І тільки на початку XXI ст. ратуша знову набуває свого первинного виду.
Вхід в ратушу веде через вежу: звідси можна потрапити в приміщення першого поверху і по сходах піднятися на другий поверх, де розміщений зал зборів.
Ратуша і торгові ряди
З трьох сторін ратушу оточують торгові ряди, утворюючи цілісну архітектурну композицію, розташовану в середині міської площі. У плані торгові ряди складаються з системи лотків-крамничок,типових для такого роду забудови.
Міська ратуша
Внутрішній П-подібний дворик використовувався для підвезення і розвантаження товарів. Фасади торгових рядів прикрашені арками, лопатками, а в аттиковой частині - нішами. У архітектурі торгових рядів простежуються риси ренесансу, тоді як ворота у внутрішній дворик барочні, а сама ратуша, що втратила зовні усі елементи і деталі декору, нагадує зразки оборонної споруди.
Ратужа в Нясвіжі.Фасад
З 1997 по 2004-й рік проводилися реставраційні роботи. Ратуша набула нового виду,- відновили верхні яруси вежі, деякі інтер'єри. Зараз в ратуші знаходиться музей, ресторан, проходять концерти і конференції.
Експонат музею-шкаф
Експонат музею 2-піч
У червні 2008 р. частково згорів дах торгових рядів. Вогонь оперативно погасили, за декілька днів дах відновили.
Маска для покарання фальшивомонетчиків
Всередину ратуші ми звичайно ж завітали-оглянути музей та інтерєр(вхід платний,ціна щось біля 10-12грн)
Макет міста в минулому
Ще трохи експонатів
А ще там була зброя,монети та паперові гроші,писемні причандалля,документи та книги-всього чотири виставочні зали(кімнати я б сказав).
Мебель
Ратуша і торгові ряди
Вийшовши із приміщення міської ратуші оглянемось-з одного боку знаходиться Несвіжський районний виконавчий комітет,не надто цікава споруда,
а от з іншої сторони-досить таки симпатичний будиночок-колишній дім ремісника("дім на ринку").
Житловий будинок ремісника або купця("будинок на ринку")був побудований в 1721 р. навпроти ратуші з торговими рядами. Це єдиний збережений приклад міського житла, зі своєрідним фасадом, характерним для будівель подібного типу в першій половині XVIII ст.
План двоповерхового будинку зараз важко відновити, оскільки він кілька разів істотно перебудовувався. Можна лише припустити, що він був розділений на житлову і виробничі частини. Найбільший інтерес визиває головна фасадна стіна барочного характеру. У "будинку на ринку" поєднуються конструкції з дерева(другий поверх) і цегли(перший поверх). Проте з боку площі це непомітно: цегляний головний фасад надає будові монументальності.
Дім ремісника("дім на ринку")
Карта міста на стіні будинку
Першим обєктом розгляду став один з чотирьох несвіжських монастирів(а точніше-житловий корпус-все що від нього залишилось)-монастирський комплекс ордену бернардинів..
У 1594-98рр у Несвіжі,на західному розі Старого міста,за фундації М.К.Радивілла Сиротки і його дружини був побудований монастирський комплекс ордену бернардинів.
Костел Св.Катерини у 1892р був перероблений під церкву Св.Юрія і до наших днів не зберігся-був зруйнований у 1950-их рр,монастирські корпуси,в часи війни,були перебудовані на військові казарми(збереглися частково)...
Монастир бернардинів-житловий корпус
Комплекс мав характерний для середньовіччя внутрішній кляшторний двір,у якому була невисока надбрамна вежа,що розміщувалась поруч з головним фасадом костелу.Вищою домінантою ансамблю була чотирикутна вежа,що закінчувалась високим шатром і прилягала до вівтаря,орієнтованого на захід.
Вежа,ймовірно,виконувала також оборонну функцію.
На сьогодні з комплексу зберігся лише 2-ох поверховий житловий корпус колишнього монастиря бернардинів,зараз він використовується як клуб...
Монастир бернардинів-житловий корпус
В місті збереглося трохи історичних забудов 19-20ст, небагато,але таки є.
Вулиця Міцкевича
Корчма (кін.19ст)-історична забудова вул.Леніна
Несвіжська дитяча школа мистецтв
Вулиці прибрані,рідко де,швидше як виняток,можна побачити якесь сміття.Приємно.
Кам'яна будівля колишнього заїжджого двору,що на вул.Леніна,побудована приблизно в 1897 - 1903 рр. на місці дерев'яного, ймовірно, згорілого у вогні однієї з міських пожеж. Призначення нової цегляної будови залишилося тим самим - заїжджий будинок(чи двір).
Будова включала дві основні функціонально різні частини. Східне крило використовувалося для проживання постояльців(можливо, і власника Тодриса Айзинбуда), в другій(заїжджій) частині знаходилися вози і стійла для коней. Кожна частина існувала як би автономно, мала окремі виходи з двору(заїжджа частина - широкі арочні отвори).
Своє функціональне призначення будова зберегла і в пізніший період. Після закінчення ІІ Світової війни і до недавнього часу у будівлі розміщувався готель. Після реконструкції 1995 - 1997 рр. будова використовується як адміністративна будівля ГУ "Національний історико-культурний музей-заповідник "Несвіж".
Заїжджий двір(1897-1903рр(?))-історична забудова вул.Леніна
Історична забудова вул.Леніна(кін.19-поч.20ст)
Плебания костелу Божого тіла,-ще одна історична споруда міста.Була побудована в XVII ст. недалеко від костьолу за розпорядженням Миколи Христофора Радзивілла "Сирітки". Будівля використовувалася як житловий будинок священника-плебана. Тут знаходолись приміщення для паломників, а також зберігався архів і бібліотека. У 1800 р. розміщені навпроти плебанії будівлі колишнього ієзуїтського колегіуму були відведені військовому відомству. За домовленістю з ксьондзом в 1800 - 1820 рр. верхній поверх плебанії здавався під житло вищим військовим чинам.
Плебанія костелу Божого тіла(єзуїтів)-кін.16-поч.17ст.
У дворі будівлі окремо розміщувалося одноповерхова кам'яна будівля кухні. У другій половині XIX ст. між спорудами було добудовано кутове Г-подібне крило, яке з'єднало житловий будинок з кухнею.В результаті пізніших реставрацій плебания, побудована у стилі барокко, набула рис класицизму. З 1954 по 1972 рр. у будівлі розміщувалася друкарня, яка носила ім'я Симона Будного. У 2004 році друкарня була переміщена в іншу будівлю, а плебанія повернута в 2007 р. вірянам.
Зараз тут тривають реставраційні роботи в цоколі будівлі, відновлюється дренажна система,знесено портик біля входу - чотири симпатичні пузаті колони,які підтримували над ганком трикутний фронтон(кажуть ці колони були збудовані внаслідок пізнішої реставрації і не являються історичною цінністю),що ж може й на краще,не нам судити...
Плебанія костелу Божого тіла(єзуїтів)-кін.16-поч.17ст.
Другим по своїй вагомості(після замку)туристичним обєктом Несвіжу є фарний костел Божого Тіла(колишній костел єзуїтів).Костел розташований на окремому обгородженому майданчику, на якому крім костьолу знаходилися замкова вежа, камяні будівлі колегіуму єзуїтів, каплиця, інші споруди. Навколо були сади і городи ченців-єзуїтів.
Костел Божого Тіла та Замкова вежа
Парафія існує з 1471 р. Будівництво костелу має багату історію. Відомо, що в 1510 р. по фундації Петра Кишки, який у той час володів Несвіжем, був побудований деревяний костел св. Духа. У 1555 р. новий власник Несвіжа М.Радзівіл Чорний, відійшовши від католицизму, перейшов на кальвінізм і передав цей костел кальвіністам. Коли Несвіж перейшов у володіння Н.Х.Радзівілла Сирітки, він повернувся у католицтво, за його наказом почали будувати новий камяний костел. Спочатку костел будували за планом, який мав форму рівностороннього грецького хреста. У 1586 р. частково зведений камяний костел був зруйнований, так як його розмір і стиль не відповідали новим задумам Радзивіллів. На його місці почали будувати новий храм. За основу проекту архітектор єзуїт Жовані Марія Бернардоні взяв планування костелу Іль Жезу (Ісуса) в Римі. Він мав форму латинського хреста (витягнутого одним кінцем) з великим куполом у центрі. Несвіжський костел приблизно в три рази менше італійського прототипу. У 1586-99 рр. на території поруч з костелом були зведені камяні будівлі колегіуму єзуїтів. У 1747 р. тут же збудували каплицю (архітектор М.Педеці). Після скасування ордена єзуїтів в 1773 році храм став фарним (старшим парафіяльним храмом міста).
Костел Божого Тіла.Фасад
Фарний костьол - трьохнефна купольна базиліка з однією апсидою. Середній повздовжній неф перекритий циліндровими склепіннями з люнетами, бічні - розчленовані на квадрати, - хрестовими склепіннями. Шість масивних стовпів сприймають навантаження стін середньої нефи. Головний фасад костьолу має двох'ярусну композицію, де добре виражені вертикальні та горизонтальні розчленовування. Перші представлені пілястрами, другі - поясами карнизів. Звертають на собі увагу характерні для бароко криволінійні форми верхнього ярусу, насиченість фасаду ордером, складні профілізації, ніші із скульптурами.
Архітектурно-планувальна композиція костелу симетрична.
Одна із фасадних скульптур
До крил трансепту прилягають (на бічних фасадах) невисокі пятигранні каплиці: св. Андрія (нині Пресвятої Трійці) і св. Петра. До апсиди з двох сторін примикають 2 прямокутні двоповерхові споруди (сакристії). Храм вкритий двосхилим дахом. Віконні отвори на бічних фасадах прямокутні, на стінах трансепта арочні, між ними проходять пілястри. Всі частини храму органічно поєднуються і створюють цілісний архітектурний ансамбль.
Костел Божого Тіла.Профіль
Головний фасад утворює стінку-ширму, прибудовану до торцевого боку храму. Тут багата декоративна оздоба. На широкому карнизовому поясі, що розділяє яруси, напис по-латині: «поклоняюся святому храму Твоєму в страху Твоїм».
Інтерєр храму
Головне багатство костелу - інтерєр з розписами. При вході, на ширину головного нефа, виділяється частина - нартекс, над яким галерея хорів, де встановлений орган. Простір центрального нефа перекрито циліндричними склепіннями на розпалубки. Барабан купола спирається на вигнуті частини стін, які називаються вітрилами. Закупольним простором пресбітерій,який закінчується циліндричною апсидою, де знаходиться головний вівтар костелу.
Інтерєр храму
Майже всі стіни і склепіння храму покривають розписи (виконані у 1750-60-і рр.., художник Ксаверій Домінік Хескі і його учні). Розписи добре збереглися, в 1900-02 рр. реставрувались, що трохи порушило їх первісний колорит. Фрескові біблійні композиції (понад 40) поєднують мотиви і образи Старого і Нового завітів, майже всі мають пояснювальні написи у вигляді символів. Розписи розташовані таким чином, що всі композиції сприймаються послідовно, починаючи з головного вівтаря. Темою для розписів послужили євхаристійні гімни святого Томи Аквінського.
Усипальниця Радзивіллів
У головному вівтаря- ікона «Таємна вечеря» виконана на полотні (К.Д.Хескі, 1753). Займає всю стіну пресбітерия і ніби очолює весь фресковий цикл розпису. Ікона відреставрований в 1980 році.
У куполі і пристінках світлового барабану в однакових композиціях зображені 20 образів святих. У верхньому ярусі купола зображені 4 західні та 4 східні Отці Церкви (Ієронім, Августин, Амвросій, папа Григорій Великий, Василій Великий, Іоанн Златоуст, Атаназій Великий, Григорій з Наянза). Нижче розміщені зображення чотирьох євангелістів. Фресковий цикл північного крила присвячений Христу (Фрески «Це - людина», «Бичування Христа», «Авраам веде Ісака на гору Моріа», «Жертва Авраама»); південного - Марії (Фрески «Це - мати», «Народження Христа», «Покоління континентів», «Зустріч Соломона і цариці Савської»).
У крипті
В інтерєрі костелу встановлені надгробні памятники: скульптурне зображення Н.Х.Радзівілла Сирітки в одязі пілігрима (сенс епітафії на латинській мові - перед лицем смерті кожен не лицар, а тільки пілігрим-мандрівник), з боків якої зображення двох його синів, що передчасно померли. Ще один надгробний памятник-образ жінки в жалобі, яка сидить на труні - памятник Констанції Радзивілл (Чудовській). У 1902р. в костелі встановлено меморіальну дошку на честь В. Сирокомлі (Кіндратовича), який вчився і працював в Несвіжі і мав тут шлюб.
Інтерєр костелу
Під підлогою храму знаходиться крипта - фамільна усипальня Радзивіллів. Перші поховання належали Радзивіллу Сирітці(1549-1616), його дружині та дітям. Останнє поховання Несвіжського ордината А.Радзівілла (1936-1999). Окреме місце займає труна з невизначеними залишками, які можуть належати кухареві Радзивілла Сирітки Я.Гермаку або А.Скарульскаму, за кошти якого був створений орган для Несвіжського костелу (обидва вони мандрували з Радзивіллом і в 1583 р. були висвячений у рицарі ордена Гробу Господнього). На початку ХХ ст. більшість трун крипти була поміщені в саркофаги.
Інтиерєр костелу Божого Тіла
Поряд з костелом, біля виходу до греблі,яка в свою чергу веде до замку, розташована Замкова вежа. Ця споруда кінця XVI ст до цих пір зберегла всю первинну архітектуру.Вежа входить у комплекс Несвіжського костелу Божого Тіла.
Замкова вежа
Вежа квадратна в перетині і має ярусну побудову. Кожен ярус отримав отвори різної величини і контура (квадрати, овали, арки). Побілені карнизи і контури віконних отворів контрастують з червоною цеглою стін і черепицею даху, додаючи споруді живописності.
Костел Божого Тіла та Замкова вежа
До XVIII ст впритул до вежі примикала Замкова брама - міські ворота, через які здійснювався зв'язок із замковим комплексом.
В архітектурі вежі відображається стиль готики та ренесансу.
Замкова вежа
Наступний туристичний обєкт міста має співзвучність з історичною памяткою в Україні(тій же Олиці)-Слуцька брама
Слуцька брама
Слуцкая брама - оригінальний пам'ятник архітектури бароко. Колись вона входила в систему міських укріплень, захищаючи в'їзд до міста з боку Слуцкого тракту. Це єдина з п'яти міських воріт, побудованих в системі міських укріплень у кінці XVI, - початку XVII ст., що зберіглася в Несвіже і, взагалі, у Білорусі до наших днів. Брами були вбудовані в куртини валу : Віленська(раніше називалася Мірською), Слуцька(Копильська), Замкова і Кльоцка, п'ята брама знаходилася біля бернардинського монастиря.
Від брами бере початок протяжна гребля, яка створює велику загату - озеро. Брама була побудована у кінці XVI ст. і спочатку мала композицію кріпосного характеру.
Слуцька брама
Так, на гравюрі міста початку XVII ст. в цьому місці видна укріплена вежа. В середині XVIII ст. кріпосна стіна у брами була розібрана, а сама вона в 1760 р. перебудована. У першому поверсі брами розташовувалися приміщення для варти, в другому - каплиця (молитовня).Зараз брама є компактним об'єктом з аркою проїзду посередині. Архітектура брами з контрфорсами, криволінійними контурами стін і фронтону надзвичайно скульптурна і виразна.
Слуцька брама
Міські ворота, упродовж чотирьох віків були захистом від ворогів і, свого роду, вітанням гостям, а нині виконують функцію і музею з каплицею.
Як відомо на цьому місці колись розташовувалися дубові ворота, що закривалися. Біля них стояла охорона, для впускання в місто кожного, що приїжджає. В цих же воротях знаходився і чиновник магістрату, в обов'язок якого входило знімати брамный податок.
Зараз тут розташований образ "Белинічскої" богоматері, доповнений символами віри з костьолу Божого Тіла.
Слуцька брама
До речі, у місцевих жителів існує немало переказів, пов'язаних із Слуцкой брамою. Так, наприклад, вони щиро вірять, що загадані під склепіннями воріт бажання, в обов'язковому порядку виконаються. А молодята об'їжджають браму 5 разів - на їх думку цей ритуал приносить щастя.
Деревяні фігури поряд з брамою
"Печальний ангел"
Продовживши прогулянку містом натрапляємо на наступний історичний памятник-комплекс колишнього монастиря бенедиктмнок.
Монастир бенедиктинок-надбрамна вежа-дзвіниця(1763р)
Монастир бенедиктинок був побудований в 1591 році на кошт Євфимії Радзивілл - дружини Миколи Христофора Радзивілла Сирітки. Монастир нарівні з іншими значними будовами міста був частиною оборонної системи міста. При монастирі бенедиктинок був побудований костьол. Автор проекту-відомий італійський архітектор Бернардони.
Вежа-дзвіниця і житловий корпус(1593-96рр)
Монастир і костел являють собою єдиний архітектурний комплекс, в якому вдало поєднуються елементи стилів бароко і ренесансу. Спочатку монастир з'єднувався з містом через міст і був оточений кам'яною стіною. Сьогодні від цієї стіни залишилися лише окремі частини. Будівля монастиря має П-подібну форму. Костел Святої Євфимії гармонійно вбудований в монастир і є його органічною частиною.Раніше в храмі знаходилося сім вівтарів. Головний вівтар був дерев'яним. Його прикрашали корінфські колони і скульптури святих. Вінчало вівтар розп'яття Ісуса Христа. Серед інших, в храмі також розташовувався вівтар Святої Ганни і пам'ятники двом дочкам Миколи Сирітки, що рано померли: Кристині і Катерині. Фасад костелу являв собою триярусну вежу з годинником і барочним куполом.
Монастир бенедиктинок-житловий корпус
Вхід на територію комплексу прикрашає надбрамна вежа-дзвіниця, два нижні яруси якої перспективно скорочуються по висоті. Від цього масивна дзвіниця здається легкою і високою. Брама-дзвіниця була зведена у стилі барокко в 1763 році.
У монастирі бенедиктинок в Несвіжі навчалися дочки заможних городян. Так що монастир виконував і освітню функцію. При монастирі функціонувала музична школа і велика бібліотека.
Монастир бенедиктинок-костел Св.Євфимії
Після повстання 1863-1864 років за наказом російського імператора Олександра Другого багато костелів і монастирів було розформовано. Ця доля спіткала і монастир бенедиктинок в Несвіжі. Костел Святої Євфимії передали православній церкві в 1866 році, а через десятиліття розформували і сам монастир. Будівлі монастиря були пристосовані під солдатські казарми. Велику частину бібліотеки перенесли в міську ратушу, де згодом вона згоріла під час пожежі.
Треба відмітити, що в 1920 році бенедиктинки повертаються в Несвіж і через декілька років їх вже налічується близько 50.
Остаточно монастир був закритий в 1939 році. А під час Великої Вітчизняної війни згорів костел.
Монастир бенедиктинок-надбрамна вежа-дзвіниця(1763р)
У 1988 році під час планових ремонтних робіт в підвалі колишнього костелу знайшли великий мідний чан,а у ньому- скляні та посріблені вироби, вироби з фарфору. Всього 141 предмет столового посуду. Скарб був переданий в Несвіжський історико-краєзнавчий музей, де по частинах виставляється в експозиціях.
В самій же будівлі монастиря сьогодні розміщується державний педагогічний коледж імені Якуба Коласа.
Доречі в студентській їдальні ми досить смачно і дешево пообідали.
Підкріпившись та трохи перепочивши вирушаємо в центр міста,туди де знаходиться міська ратуша.
Ратуша і торгові ряди
Ратуша в Несвіжі - одна з найдавніших ратушних будівель, що збереглися на території Білорусі. Побудована вона була на кошти міщан, за проектом італійського архітектора Яна Марії Бернардони близько 1596 року. У будівлі міського магістрату розміщувався суд, арсенал, зберігалася міська каса і архів.
Отримавши в 1586 році від короля Стефана Баторія Магдебурське право, Несвіж офіційно отримав і свій герб. Микола Христофор Радзивілл Сирітка надав несвіжским міщанам привилей, згідно з яким вони наділялися пільгами за умови,якщо кожна сім'я побудує близько 5 метрів міського захисного валу, а ремісники зведуть в'їздні ворота в двох місцях укріплення за містом.
З XVII ст. ратуша перебудовується і до кінця XIX ст. значно міняє свій вигляд. Вежа ратуші стає значно нижчою, а фасади залишаються без декору. І тільки на початку XXI ст. ратуша знову набуває свого первинного виду.
Вхід в ратушу веде через вежу: звідси можна потрапити в приміщення першого поверху і по сходах піднятися на другий поверх, де розміщений зал зборів.
Ратуша і торгові ряди
З трьох сторін ратушу оточують торгові ряди, утворюючи цілісну архітектурну композицію, розташовану в середині міської площі. У плані торгові ряди складаються з системи лотків-крамничок,типових для такого роду забудови.
Міська ратуша
Внутрішній П-подібний дворик використовувався для підвезення і розвантаження товарів. Фасади торгових рядів прикрашені арками, лопатками, а в аттиковой частині - нішами. У архітектурі торгових рядів простежуються риси ренесансу, тоді як ворота у внутрішній дворик барочні, а сама ратуша, що втратила зовні усі елементи і деталі декору, нагадує зразки оборонної споруди.
Ратужа в Нясвіжі.Фасад
З 1997 по 2004-й рік проводилися реставраційні роботи. Ратуша набула нового виду,- відновили верхні яруси вежі, деякі інтер'єри. Зараз в ратуші знаходиться музей, ресторан, проходять концерти і конференції.
Експонат музею-шкаф
Експонат музею 2-піч
У червні 2008 р. частково згорів дах торгових рядів. Вогонь оперативно погасили, за декілька днів дах відновили.
Маска для покарання фальшивомонетчиків
Всередину ратуші ми звичайно ж завітали-оглянути музей та інтерєр(вхід платний,ціна щось біля 10-12грн)
Макет міста в минулому
Ще трохи експонатів
А ще там була зброя,монети та паперові гроші,писемні причандалля,документи та книги-всього чотири виставочні зали(кімнати я б сказав).
Мебель
Ратуша і торгові ряди
Вийшовши із приміщення міської ратуші оглянемось-з одного боку знаходиться Несвіжський районний виконавчий комітет,не надто цікава споруда,
а от з іншої сторони-досить таки симпатичний будиночок-колишній дім ремісника("дім на ринку").
Житловий будинок ремісника або купця("будинок на ринку")був побудований в 1721 р. навпроти ратуші з торговими рядами. Це єдиний збережений приклад міського житла, зі своєрідним фасадом, характерним для будівель подібного типу в першій половині XVIII ст.
План двоповерхового будинку зараз важко відновити, оскільки він кілька разів істотно перебудовувався. Можна лише припустити, що він був розділений на житлову і виробничі частини. Найбільший інтерес визиває головна фасадна стіна барочного характеру. У "будинку на ринку" поєднуються конструкції з дерева(другий поверх) і цегли(перший поверх). Проте з боку площі це непомітно: цегляний головний фасад надає будові монументальності.
Дім ремісника("дім на ринку")
Карта міста на стіні будинку