Мандруємо Львівщиною. День I. Ч3: Самбір
А далі був Самбір-як виявилось досить цікаве містечко,одне iз найстарiших мiст на Прикарпаттi, розташоване на лiвому березi Днiстра за 73 км вiд Львова..
Першою друкованою згадкою про мiсто вважається 1241 рiк. Цього року загiн ординцiв спалив i сплюндрував тодiшнє мiсто Самбiр (теперiшнiй Старий Самбiр), а уцiлiлi мешканцi знайшли притулок, а згодом i пристанище у добре укрiпленому посадi Погонич, який ховався у лiсових хащах на березi Днiстра. Втiкачi розбудували його i вiд тодi цей посад став називатися Новим Самбором, а пiзнiше просто Самбором. З того тривожного року й починається лiточислення мiста.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Династiї польських королiв i магнатiв володiли Самбiрщиною вiд 1349 року аж до 1772 року, коли розпалося Польське королiвство. У 1390 роцi польський король Владислав Ягайло подарував Самбiрщину своєму приятилевi кракiвському старостi Спитковi з Мельштина. Спитко надав мiсту Самбору магдебурзьке право (13 грудня 1390 року). Пiсля загибелi Спитка у битвi з татарами пiд Ворсклою 12.09.1399 року Самбiрщиною володiла вдова по Спитковi, Єльжбета. У 1415 року Самбiрщина повернулася у володiння польських королiв, якi часто вiддавали мiсто i околицi в заставу рiзним магнатам за позички грошей.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Самбір здавна мав свій герб, який і до сьогодні зберігся - це золотий олень, що біжить по зеленій траві праворуч (вліво від спостерігача) зі стрілою в шиї. Він символізує з одного боку непрохідні довколишні ліси, а з другого - миролюбне місцеве населення, яке постійно перебувало під загрозою нападу ворогів. Герб міста є одним з найдавніших в Україні, який використовувався без змін майже 500 років.Сучасний герб Самбора був прийнятий 17.04.2003 р. на сесії міської ради(з шиї оленя "витягнули" стрілу).
"Портал"
Місто багате на історичні памятки ,однією з церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі споруджений 1738 р. за кошти Іллі та Олени Комарницьких, -українських магнатів. Збудований у стилі українського бароко, храм має форму хреста,з однією банею,галереєю та 10-ма вікнами.У 1865 році було змінено конструкцію церкви: за вівтарем добудували дугоподібну захристію,головний вівтар перенесли та встановили іконостас з царськими вратами.У 1894-1895 рр. церкву було розписано всередині. Автором багатьох стінних образів був К. Устиянович.
Упродовж XIX - у першій половині ХХ ст. у церкві ще декілька разів проводили реконструкцію та ремонт. У 1935 р. під час ремонтно-реставраційних робіт під головним вівтарем було відкрито підземелля, в якому покояться тлінні останки фундаторів церкви Іллі та Олени Комарницьких, їхньої дочки Софії та Перемишльсько-Самбірського єпископа Атанасія (Шептицького), який помер у 1777 р. в с. Страшевичі біля Самбора.
Проводилися реставраційні роботи в церкві і в радянські часи, зокрема в 60-х та 80-х рр.
Каплиця
Протягом двох століть (за винятком незначного періоду на початку Першої світової війни та радянських часів) у храмі Різдва Пресвятої Богородиці зберігається ікона Матері Божої, яка плакала кривавими сльозами упродовж дев’яти місяців і 1727 р. була проголошена чудотворною.В 1996 р. її реставрували в майстерні Львівського музею історії релігії. Крім неї церква зберігає ще одну реліквію - мощі св. Валентина, якого стратили у 269 р. за те, що попри заборону римського імператора Юлія Клавдія ІІ таємно вінчав закоханих. Автентичність мощів (фрагмент черепа та кілька кісточок) підтверджує документ Папи Римського від 1759 року.
З 1814 року є згадка про дзвiницю, що бiля церкви. У 1893 роцi дзвiницю вiдремонтовано i покрито бляхою замiсть гонтiв. У 1908 роцi проведено реконструкцiю дзвiницi i домуровано її висоту.
Костел святого Станіслава і монастир Бернардинців +дзвіниця Богородицького храму
В XV-XVI столiттях мiсто розросталося та вдосконалювало свої обороннi споруди. Найбiльше причинився до укрiплення мiста староста Кшиштоф Одровонж-Шидловський. У 1530 роцi вiн укрiпив центр мiста мурами, валами i ровами. Обороннi мури було розiбрано у 1784 роцi. Важливим адмiнiстративним центром мiста був княжий замок на мiсцi де тепер Замкова площа. Замок був дерев'яний i згорiв пiд час нападу татар 1498 року i уже не вiдбудовувався. В серединi XVI ст. було споруджено новий мурований т.зв. королiвський замок на Блiху (тепер там мiська лiкарня). Вiд цього часу зберiгся т.зв. "мисливський будинок" в якому тепер обладнано лiкарняну церкву (посвячено 02.04.1996 року) св.Пантелеймона.
Костел святого Станіслава і монастир Бернардинців
Другою важливою памяткою Самбора є костел святого Станіслава і монастир Бернардинців.Монастир бернардинів будувався з 1471р. по 1476р.
Цікавою є історія побудови самого костелу. Будовою керував архітектор Ян Шосе з Дрогобича. Це викликало невдоволення у місцевих майстрів і вони вирішили помститися. Коли почали зводити склепіння, зловмисники до цементного розчину додали мила в такій кількості, щоб споруда деякий час могла ще стояти. Після спорудження склепіння і даху костел віддали до вжитку. Через чотири тижні, в неділю, після служби, якраз коли всі люди вийшли з костелу, склепіння обвалилося. Але, на щастя, ніхто не постраждав. Винних швидко знайшли і покарали, а костел знову відбудували.
Костел являв собою північне крило комплексу будівель монастиря. Мурований, складався з прямокутної нави з 4-ма арками і вужчого від неї пресвітерія з 3-ма арками. З півночі до нави прилягала тієї ж довжин, але вужча і нижча, прямокутна каплиця Св. Анни з входом від північної сторони.
Нава і пресвітерій були перекриті зіркоподібними склепіннями, каплиця - хрестово-ребровими і трипідпорними. В наві лише два вікна з півдня, в пресвітерії - шість з півночі і сходу, в каплиці - три.
Костел святого Станіслава/Концертний зал органної та камерної музики
Монастирський будинок складався з трьох крил, причому південне крило було висунуте поза межі правильного чотирикутника в східному і західному напрямах. Цей будинок мав монаші келії, кімнати для людей, які мешкали при монастирі, кімнати для приїжджих, велику бібліотеку, приміщення для служби. При монастирі велася хроніка Самбірщини. Яка доля спіткала бібліотеку та хроніку (вона нараховувала кількадесят томів) - точно не відомо, можливо, що вони знаходяться в монастирі бернардинів в Кракові.
Костел святого Станіслава/Концертний зал органної та камерної музики
Спочатку монастир був оточений валом з дерев`яним частоколом. На певній відстані одна від одної знаходились дерев`яні вежі. Брама була зі сходу. На заході монастир межував з публічною дорогою та королівським млином (зараз на тому місці склозавод). На півночі знаходився міський вал. Монастир був внесений в оборонну систему міста і становив одноосібний пункт оборони.
Всі будівлі монастиря в 1498 році були спалені татарами. Тому в 1514 році бернардини приступили до будови нового монастиря й костелу на взірець оборонної твердині з міцними мурованими стінами. Всі будівлі оточили міцними високими кам`яно-цегляними мурами, які мали нерегулярний хід, пристосований до форми території монастиря. Їз західної сторони знаходилась брама, а з півдня - чотирикутна в плані вежа з хвірткою.
Єзуїтський колегіум
5 лютого 1786 року цісар Йосиф ІІ скасував орден отців бернардинів, все його майно перейшло на користь держави. В приміщеннях монастиря розмістилися суд та в`язниця. В 1905 році всі монастирські будівлі знесли для побудови приміщення повітового суду та в`язниці (збудовано в 1909 році). За радянської влади в цьому приміщенні розміщувалась військова частина, а зараз там знаходиться філія Дрогобицького педагогічного університету. Є припущення, що стіна понад Млинівкою принаймні в нижній частині є оригінальним оборонним муром монастиря.
4 жовтня 1847 року австрійський уряд дозволив заснування (оновлення) у Самборі нового ордену бернардинів, яким віддали костел єзуїтів, а на помешкання для монахів вибудували нову кам`яницю між дзвіницею Церкви Різдва Пресвятої Богородиці і костелом, який назвали бернардинським. В нових приміщеннях монастир проіснував до 1939 року.
Зараз у костелі діє концертний зал органної та камерної музики(з 1987р,після реставрації).
Єзуїтський колегіум
Щодо костелу єзуїтів,який у 1847р віддали бернардинцям-будувався він з 1709 по 1751рр як костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії,також будувалась колегія(1749).У 1756 році закінчилося будівництво наріжної кам`яниці для гуманітарної гімназії. Монастир єзуїтів був найбагатшим в місті.У 1773 році папа Климентій розпустив орден єзуїтів, а все їхнє майно в Самборі було сконфісковане австрійською владою, яка всі монастирські будівлі використала для своїх потреб: у монастирі та колегії розмістили циркулярний уряд, згодом староство, за Польщі там була повітова поліція, в наріжній кам`яниці - гімназія, згодом виділова школа, в приміщенні костелу - військові магазини. У 1847 році,як вже згадувалось- влада віддала єзуїтський костел новому ордену бернардинів, і він став називатися костелом Св. Станіслава бернардинського монастиря.
Ратуша
У 1823 і 1861 рр. комплекс реставрувався. З 1953 року і до сьогоднішнього часу в приміщеннях монастиря знаходиться училище культури.
Споруда костелу Св. Станіслава бернардинського монастиря тринавова, базилікального типу, орієнтована головним входом на північ. Обабіч крухти головного входу розташовані дві двоярусні вежі, завершені фронтонами. Вівтарна частина сполучена з корпусом келій. Будівництво здійснювалось за проектом архітектора Я.Деламарса. Насичені багатим архітектурним декором фасади та інтер`єр костелу є яскравим зразком високого барокко.
Ратуша+ялинка
На початку XVI ст.у місті було збудовано нову одноповерхову ратушу з невисокою вежею i годинником(стара,деревяна згоріла у 1498р).Ратуша була одноповерховим будинком з глибокими підвалами та невисокою квадратною вежею, яка мала годинник та завершувалась флюгером з гербом міста у вигляді оленя з стрілою в шиї. В 1637 році і ця ратуша згоріла під час пожежі. Від неї залишились лише міцні підвалини і глибокі пивниці, які містили колишній зал тортур і тимчасову в`язницю.
Ратуша+Богородиця
На місці згорілої ратуші в 1638-1668 роках було споруджено двоповерховий будинок з високою вежею. Ратуша була викінчена в 1668 році, сорокаметрову вежу було закінчено в 1670 році - спорудили восьмигранний третій ярус з ліхтарем і на ньому помістили годинник.
У 1760 році на вежі з південного боку встановлено образ Матері Божої, подарований польським священиком Валентином Дудкевичем в 1660 році. В 1877 році цей образ замінено на інший - виготовлений з мідної бляхи. Він простояв до 1939 року, тобто до приходу радянської влади. У 1997 році на цьому місці встановлено гіпсову фігуру Матері Божої.
Ратуша+Шевченко
У 1844 році проведено реконструкцію ратуші. Добудовано вхідні портики, замінено місце входу, влаштовано нові фасади у стилі віденського класицизму. Від старої споруди залишився портал з написом "1606" і зображенням чоловічих портретів в кроснах і митрах, відреставрований в 1920 році. Він є пам`яткою ренесансної скульптури XVII ст.
У 1885 році на місці зламаного старого годинника встановили новий, куплений у празького годинникаря Гейнца. Він діє і до сьогодні .
Ратуша+ялинка-2
Сучасна ратуша-будівля кам'яна, в плані прямокутна, коридорної системи. Основний квадратний в плані триповерховий об'єм має розміщену в центрі сходову клітку, освітлену верхнім світлом. Західний і східний фасади акцентовані одноярусними трьохарочными портиками. Приміщення першого поверху перекриті хрестовими, циліндричними і парусними склепіннями. Висотним елементом будівлі є трьохъярусна, квадратна в плані вежа з південної сторони. Її верхній восьмигранний ярус з годинниками завершений восьмигранним ліхтарем.
В даний час самбірська ратуша виконує свою пряму функцію.
Будівля повітового суду(1909р)/Дрогобицький державний педагогічний Університет
За перiод австрiйського панування (1772-1918) Самбiр прикрасився новими будовами, бо декретом цiсаря Йосифа II вiд 26.06.1778 року мiсту було надано титул "Вiльного королiвського мiста". В Самборi розмiщувався Окружний суд. Дирекцiя вiддiлу регулювання гiрських потокiв Галичини i iн. У 1890-1894 рр. було споруджено велику двоповерхову кам'яницю для гiмназiї (тепер школа N 2 i гiмназiя), у 1904 роцi закiнчено будову для державної чоловiчої вчительської семiнарiї.
Камяниці на площі Ринок:
а)
а2)
б)
в)
У місті збереглися цікаві камяниці та вілли,так що прогулянка його вуличками аж ніяк не здається нудною.
Неідентифікована будівля
Храм
Храм Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ) (1991-2011рр)
Пiд час Першої свiтової вiйни 1914 -1915 рр. мiсто було пiд окупацiєю царських вiйськ. Московськi окупанти завдали мiсту великої шкоди. Було знищено бiблiотеку (понад тисячу томiв) товариства "Просвiта", а в будинку "Просвiта" влаштовано стайню для офiцерських коней.
Військовий госпіталь
Камяниця напроти госпіталю(будинок управління фінансами)
Пiсля розвалу Австро-Угорської монархiї, 1 листопада 1918 року в Самборi створено уряд Захiдно-української народної Республiки (ЗУНР)але,17 травня 1919 року мiсто окупували польськi вiйська. Вiдновилася колонiзацiя i полонiзацiя.
26 вересня 1939 року, в результатi пакту Рiбентропа-Молотова, Галичину зайняла Червона армiя. Розпочалися арешти, вивози, рокуркулення...
Вiд 29 червня 1941 р. по 1944 р. продовжувалася нiмецька окупацiя Самбора, потiм знову понад 54 роки -- бiльшовицького режиму..
Колишні вілли на вул.Стебельського:
а)
б)
в)
На сьогодні у місті гармонійно(і не зовсім) поєднується минуле і сучасне,нове і старе,історія та сьогодення...
Аптека
Ще трохи архітектури:
а)
б)
в)
Кіт в чоботях
Будинок науково-технічної творчості
Будинок науково-технічної творчості
Міський родильний будинок/Приміщення музею "Бойківщина"
А зараз ознайомимось з історією найвищої, найвеличнішої і найстарішої споруда міста - костел Івана Хрестителя - пам`ятка архітектури XVI ст. загальнодержавного значення.
Костел Іоана Хрестителя
На фасаді костелу знаходиться напис "1530". Вважається, що саме в цьому році розпочато будівництво святині. Спорудили її на місці дерев`яного костелу, заснованого в 1370 році. Існує думка, що костел переобладнали з української церкви, яка знаходилась в князівському городищі. У 1402 році дружина Спитка Ельжбета перебудовує цю церкву на костел, який згорів в 1498 році під час нападу татар.
Костел Іоана Хрестителя
Власне після цього в 1530 році разом з будівництвом міських мурів починають зводити новий мурований костел оборонного типу. Завершення робіт, пов'язаних із зведенням склепінь (архіт. Ю. Тарновчик), відноситься до 1573-1574 рр. Під час пожежі 1637 р. звалилася вежа, обрушилися склепіння, вціліло лише бічне приміщення. До 1642 р. костел був повністю відновлений. При наступній пожежі 1846 р. згорів дах і були пошкоджені склепіння над хором, після чого споруду відновлюють. У 1886-1888 рр. встановлені металеві грати на карнизах, велися роботи по оформленню інтер'єра головного нефа: виконані розписи (худож. Я. Табінський). У 1889 р. відреставровано бічне приміщення, в 1893 р. - притвор. У 1923 р. на готичних вікнах встановлені вітражі, в 1929 р. розписаний хор. В кінці ХХ ст. біля костелу споруджено плебанію.
Костел Іоана Хрестителя
Костел Іоана Хрестителя.Святого "припняли" щоб не полишав території храму?
При костелі діяла польська парафіяльна школа, яка працювала під керівництвом плебана. З 1668 року школою після реформи почав керувати ректор. У 1715-1727 роках на місці старої шкільної будівлі виставили нову муровану споруду, яка збереглася до сьогодні. Зараз в ній знаходиться Музей "Бойківщина".Також при костелі функціонував шпиталь, який проіснував до початку ХІХ ст., тобто до побудови над Дністром міської лікарні на місці королівського замку (тепер Центральна районна лікарня). Будівля шпиталю не збереглася.
Костел Іоана Хрестителя.Інтерєр
Костел базилікального типу, трьохнефний з масивною вежею на західному фасаді. Побудований з цегли і каменя. Складається з квадратного в плані четырехстолпного основного об'єму, подовженого хору з гранованої апсидою і квадратної вежі. З північної сторони хору знаходиться приміщення. Між вежею і північним нефом влаштована напівкругла вежа, що включає кам'яні сходи, що ведуть на хори і верхні поверхи. Стіни укріплені контрфорсами. Неф і хор покриті єдиним дахом, чотирьохярусна вежа (четвертий ярус восьмигранний) завершена куполом з ліхтарем.
Костел Іоана Хрестителя.Інтерєр
Пам'ятник зведений в два етапи. До першого відноситься хор з бічним приміщенням, до другого - основний трьохнефний об'єм. У архітектурі ранньої частини, що відноситься за часом до 1530-1565 рр., збереглися елементи готичного стилю. До них відносяться зірчасті склепіння хору з кам'яними нервюрами, стрільчяті вікна і арки, готичні двері бічного приміщення, перекритого циліндричним зведенням. Циліндричне зведення з распалубками головного нефа і хрестові в бічних нефах зведені після пожежі 1637 р. До цього часу відноситься і ліпний декор на зведенні головного нефа. Притвор перекритий циліндричним зведенням, другий ярус вежі на рівні хору - хрестовим. В архітектурі пам'ятника сполучені риси готики і ренесансу.
Костел Іоана Хрестителя.Інтерєр
Інтерєр храму досить розкішний і красивий.
Костел Іоана Хрестителя.Інтерєр
В даний час костел є діючим і належить римо-католицькій громаді Самбора.
Костел Іоана Хрестителя
Памятник жертвам сталінізму(2000р)
Памятник жертвам сталінізму(2000р)
У Самборі також знаходиться один із найстаріших кірхутів Галичини.Ну,що тут було кладовище тепер і не скажеш-місцеві косять на полі траву,а поряд дітлахи ганяють у мяча..Але він все таки був-доказом цього(для мене)є декілька віднайдених старих,вгрузлих у землю і зарослих травою мацев..
Старий занедбаний кірхут
З часом напевне і ці надгробки "поглине"земля,тому що слідів хоч якихось робіт щодо їх збереження не видно...
Мацеви
Мацеви
Мацеви
Мацеви
Церква на кладовищі(не кірхуті!)
Далі буде
Першою друкованою згадкою про мiсто вважається 1241 рiк. Цього року загiн ординцiв спалив i сплюндрував тодiшнє мiсто Самбiр (теперiшнiй Старий Самбiр), а уцiлiлi мешканцi знайшли притулок, а згодом i пристанище у добре укрiпленому посадi Погонич, який ховався у лiсових хащах на березi Днiстра. Втiкачi розбудували його i вiд тодi цей посад став називатися Новим Самбором, а пiзнiше просто Самбором. З того тривожного року й починається лiточислення мiста.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Династiї польських королiв i магнатiв володiли Самбiрщиною вiд 1349 року аж до 1772 року, коли розпалося Польське королiвство. У 1390 роцi польський король Владислав Ягайло подарував Самбiрщину своєму приятилевi кракiвському старостi Спитковi з Мельштина. Спитко надав мiсту Самбору магдебурзьке право (13 грудня 1390 року). Пiсля загибелi Спитка у битвi з татарами пiд Ворсклою 12.09.1399 року Самбiрщиною володiла вдова по Спитковi, Єльжбета. У 1415 року Самбiрщина повернулася у володiння польських королiв, якi часто вiддавали мiсто i околицi в заставу рiзним магнатам за позички грошей.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Самбір здавна мав свій герб, який і до сьогодні зберігся - це золотий олень, що біжить по зеленій траві праворуч (вліво від спостерігача) зі стрілою в шиї. Він символізує з одного боку непрохідні довколишні ліси, а з другого - миролюбне місцеве населення, яке постійно перебувало під загрозою нападу ворогів. Герб міста є одним з найдавніших в Україні, який використовувався без змін майже 500 років.Сучасний герб Самбора був прийнятий 17.04.2003 р. на сесії міської ради(з шиї оленя "витягнули" стрілу).
"Портал"
Місто багате на історичні памятки ,однією з церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі споруджений 1738 р. за кошти Іллі та Олени Комарницьких, -українських магнатів. Збудований у стилі українського бароко, храм має форму хреста,з однією банею,галереєю та 10-ма вікнами.У 1865 році було змінено конструкцію церкви: за вівтарем добудували дугоподібну захристію,головний вівтар перенесли та встановили іконостас з царськими вратами.У 1894-1895 рр. церкву було розписано всередині. Автором багатьох стінних образів був К. Устиянович.
Упродовж XIX - у першій половині ХХ ст. у церкві ще декілька разів проводили реконструкцію та ремонт. У 1935 р. під час ремонтно-реставраційних робіт під головним вівтарем було відкрито підземелля, в якому покояться тлінні останки фундаторів церкви Іллі та Олени Комарницьких, їхньої дочки Софії та Перемишльсько-Самбірського єпископа Атанасія (Шептицького), який помер у 1777 р. в с. Страшевичі біля Самбора.
Проводилися реставраційні роботи в церкві і в радянські часи, зокрема в 60-х та 80-х рр.
Каплиця
Протягом двох століть (за винятком незначного періоду на початку Першої світової війни та радянських часів) у храмі Різдва Пресвятої Богородиці зберігається ікона Матері Божої, яка плакала кривавими сльозами упродовж дев’яти місяців і 1727 р. була проголошена чудотворною.В 1996 р. її реставрували в майстерні Львівського музею історії релігії. Крім неї церква зберігає ще одну реліквію - мощі св. Валентина, якого стратили у 269 р. за те, що попри заборону римського імператора Юлія Клавдія ІІ таємно вінчав закоханих. Автентичність мощів (фрагмент черепа та кілька кісточок) підтверджує документ Папи Римського від 1759 року.
З 1814 року є згадка про дзвiницю, що бiля церкви. У 1893 роцi дзвiницю вiдремонтовано i покрито бляхою замiсть гонтiв. У 1908 роцi проведено реконструкцiю дзвiницi i домуровано її висоту.
Костел святого Станіслава і монастир Бернардинців +дзвіниця Богородицького храму
В XV-XVI столiттях мiсто розросталося та вдосконалювало свої обороннi споруди. Найбiльше причинився до укрiплення мiста староста Кшиштоф Одровонж-Шидловський. У 1530 роцi вiн укрiпив центр мiста мурами, валами i ровами. Обороннi мури було розiбрано у 1784 роцi. Важливим адмiнiстративним центром мiста був княжий замок на мiсцi де тепер Замкова площа. Замок був дерев'яний i згорiв пiд час нападу татар 1498 року i уже не вiдбудовувався. В серединi XVI ст. було споруджено новий мурований т.зв. королiвський замок на Блiху (тепер там мiська лiкарня). Вiд цього часу зберiгся т.зв. "мисливський будинок" в якому тепер обладнано лiкарняну церкву (посвячено 02.04.1996 року) св.Пантелеймона.
Костел святого Станіслава і монастир Бернардинців
Другою важливою памяткою Самбора є костел святого Станіслава і монастир Бернардинців.Монастир бернардинів будувався з 1471р. по 1476р.
Цікавою є історія побудови самого костелу. Будовою керував архітектор Ян Шосе з Дрогобича. Це викликало невдоволення у місцевих майстрів і вони вирішили помститися. Коли почали зводити склепіння, зловмисники до цементного розчину додали мила в такій кількості, щоб споруда деякий час могла ще стояти. Після спорудження склепіння і даху костел віддали до вжитку. Через чотири тижні, в неділю, після служби, якраз коли всі люди вийшли з костелу, склепіння обвалилося. Але, на щастя, ніхто не постраждав. Винних швидко знайшли і покарали, а костел знову відбудували.
Костел являв собою північне крило комплексу будівель монастиря. Мурований, складався з прямокутної нави з 4-ма арками і вужчого від неї пресвітерія з 3-ма арками. З півночі до нави прилягала тієї ж довжин, але вужча і нижча, прямокутна каплиця Св. Анни з входом від північної сторони.
Нава і пресвітерій були перекриті зіркоподібними склепіннями, каплиця - хрестово-ребровими і трипідпорними. В наві лише два вікна з півдня, в пресвітерії - шість з півночі і сходу, в каплиці - три.
Костел святого Станіслава/Концертний зал органної та камерної музики
Монастирський будинок складався з трьох крил, причому південне крило було висунуте поза межі правильного чотирикутника в східному і західному напрямах. Цей будинок мав монаші келії, кімнати для людей, які мешкали при монастирі, кімнати для приїжджих, велику бібліотеку, приміщення для служби. При монастирі велася хроніка Самбірщини. Яка доля спіткала бібліотеку та хроніку (вона нараховувала кількадесят томів) - точно не відомо, можливо, що вони знаходяться в монастирі бернардинів в Кракові.
Костел святого Станіслава/Концертний зал органної та камерної музики
Спочатку монастир був оточений валом з дерев`яним частоколом. На певній відстані одна від одної знаходились дерев`яні вежі. Брама була зі сходу. На заході монастир межував з публічною дорогою та королівським млином (зараз на тому місці склозавод). На півночі знаходився міський вал. Монастир був внесений в оборонну систему міста і становив одноосібний пункт оборони.
Всі будівлі монастиря в 1498 році були спалені татарами. Тому в 1514 році бернардини приступили до будови нового монастиря й костелу на взірець оборонної твердині з міцними мурованими стінами. Всі будівлі оточили міцними високими кам`яно-цегляними мурами, які мали нерегулярний хід, пристосований до форми території монастиря. Їз західної сторони знаходилась брама, а з півдня - чотирикутна в плані вежа з хвірткою.
Єзуїтський колегіум
5 лютого 1786 року цісар Йосиф ІІ скасував орден отців бернардинів, все його майно перейшло на користь держави. В приміщеннях монастиря розмістилися суд та в`язниця. В 1905 році всі монастирські будівлі знесли для побудови приміщення повітового суду та в`язниці (збудовано в 1909 році). За радянської влади в цьому приміщенні розміщувалась військова частина, а зараз там знаходиться філія Дрогобицького педагогічного університету. Є припущення, що стіна понад Млинівкою принаймні в нижній частині є оригінальним оборонним муром монастиря.
4 жовтня 1847 року австрійський уряд дозволив заснування (оновлення) у Самборі нового ордену бернардинів, яким віддали костел єзуїтів, а на помешкання для монахів вибудували нову кам`яницю між дзвіницею Церкви Різдва Пресвятої Богородиці і костелом, який назвали бернардинським. В нових приміщеннях монастир проіснував до 1939 року.
Зараз у костелі діє концертний зал органної та камерної музики(з 1987р,після реставрації).
Єзуїтський колегіум
Щодо костелу єзуїтів,який у 1847р віддали бернардинцям-будувався він з 1709 по 1751рр як костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії,також будувалась колегія(1749).У 1756 році закінчилося будівництво наріжної кам`яниці для гуманітарної гімназії. Монастир єзуїтів був найбагатшим в місті.У 1773 році папа Климентій розпустив орден єзуїтів, а все їхнє майно в Самборі було сконфісковане австрійською владою, яка всі монастирські будівлі використала для своїх потреб: у монастирі та колегії розмістили циркулярний уряд, згодом староство, за Польщі там була повітова поліція, в наріжній кам`яниці - гімназія, згодом виділова школа, в приміщенні костелу - військові магазини. У 1847 році,як вже згадувалось- влада віддала єзуїтський костел новому ордену бернардинів, і він став називатися костелом Св. Станіслава бернардинського монастиря.
Ратуша
У 1823 і 1861 рр. комплекс реставрувався. З 1953 року і до сьогоднішнього часу в приміщеннях монастиря знаходиться училище культури.
Споруда костелу Св. Станіслава бернардинського монастиря тринавова, базилікального типу, орієнтована головним входом на північ. Обабіч крухти головного входу розташовані дві двоярусні вежі, завершені фронтонами. Вівтарна частина сполучена з корпусом келій. Будівництво здійснювалось за проектом архітектора Я.Деламарса. Насичені багатим архітектурним декором фасади та інтер`єр костелу є яскравим зразком високого барокко.
Ратуша+ялинка
На початку XVI ст.у місті було збудовано нову одноповерхову ратушу з невисокою вежею i годинником(стара,деревяна згоріла у 1498р).Ратуша була одноповерховим будинком з глибокими підвалами та невисокою квадратною вежею, яка мала годинник та завершувалась флюгером з гербом міста у вигляді оленя з стрілою в шиї. В 1637 році і ця ратуша згоріла під час пожежі. Від неї залишились лише міцні підвалини і глибокі пивниці, які містили колишній зал тортур і тимчасову в`язницю.
Ратуша+Богородиця
На місці згорілої ратуші в 1638-1668 роках було споруджено двоповерховий будинок з високою вежею. Ратуша була викінчена в 1668 році, сорокаметрову вежу було закінчено в 1670 році - спорудили восьмигранний третій ярус з ліхтарем і на ньому помістили годинник.
У 1760 році на вежі з південного боку встановлено образ Матері Божої, подарований польським священиком Валентином Дудкевичем в 1660 році. В 1877 році цей образ замінено на інший - виготовлений з мідної бляхи. Він простояв до 1939 року, тобто до приходу радянської влади. У 1997 році на цьому місці встановлено гіпсову фігуру Матері Божої.
Ратуша+Шевченко
У 1844 році проведено реконструкцію ратуші. Добудовано вхідні портики, замінено місце входу, влаштовано нові фасади у стилі віденського класицизму. Від старої споруди залишився портал з написом "1606" і зображенням чоловічих портретів в кроснах і митрах, відреставрований в 1920 році. Він є пам`яткою ренесансної скульптури XVII ст.
У 1885 році на місці зламаного старого годинника встановили новий, куплений у празького годинникаря Гейнца. Він діє і до сьогодні .
Ратуша+ялинка-2
Сучасна ратуша-будівля кам'яна, в плані прямокутна, коридорної системи. Основний квадратний в плані триповерховий об'єм має розміщену в центрі сходову клітку, освітлену верхнім світлом. Західний і східний фасади акцентовані одноярусними трьохарочными портиками. Приміщення першого поверху перекриті хрестовими, циліндричними і парусними склепіннями. Висотним елементом будівлі є трьохъярусна, квадратна в плані вежа з південної сторони. Її верхній восьмигранний ярус з годинниками завершений восьмигранним ліхтарем.
В даний час самбірська ратуша виконує свою пряму функцію.
Будівля повітового суду(1909р)/Дрогобицький державний педагогічний Університет
За перiод австрiйського панування (1772-1918) Самбiр прикрасився новими будовами, бо декретом цiсаря Йосифа II вiд 26.06.1778 року мiсту було надано титул "Вiльного королiвського мiста". В Самборi розмiщувався Окружний суд. Дирекцiя вiддiлу регулювання гiрських потокiв Галичини i iн. У 1890-1894 рр. було споруджено велику двоповерхову кам'яницю для гiмназiї (тепер школа N 2 i гiмназiя), у 1904 роцi закiнчено будову для державної чоловiчої вчительської семiнарiї.
Камяниці на площі Ринок:
а)
а2)
б)
в)
У місті збереглися цікаві камяниці та вілли,так що прогулянка його вуличками аж ніяк не здається нудною.
Неідентифікована будівля
Храм
Храм Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ) (1991-2011рр)
Пiд час Першої свiтової вiйни 1914 -1915 рр. мiсто було пiд окупацiєю царських вiйськ. Московськi окупанти завдали мiсту великої шкоди. Було знищено бiблiотеку (понад тисячу томiв) товариства "Просвiта", а в будинку "Просвiта" влаштовано стайню для офiцерських коней.
Військовий госпіталь
Камяниця напроти госпіталю(будинок управління фінансами)
Пiсля розвалу Австро-Угорської монархiї, 1 листопада 1918 року в Самборi створено уряд Захiдно-української народної Республiки (ЗУНР)але,17 травня 1919 року мiсто окупували польськi вiйська. Вiдновилася колонiзацiя i полонiзацiя.
26 вересня 1939 року, в результатi пакту Рiбентропа-Молотова, Галичину зайняла Червона армiя. Розпочалися арешти, вивози, рокуркулення...
Вiд 29 червня 1941 р. по 1944 р. продовжувалася нiмецька окупацiя Самбора, потiм знову понад 54 роки -- бiльшовицького режиму..
Колишні вілли на вул.Стебельського:
а)
б)
в)
На сьогодні у місті гармонійно(і не зовсім) поєднується минуле і сучасне,нове і старе,історія та сьогодення...
Аптека
Ще трохи архітектури:
а)
б)
в)
Кіт в чоботях
Будинок науково-технічної творчості
Будинок науково-технічної творчості
Міський родильний будинок/Приміщення музею "Бойківщина"
А зараз ознайомимось з історією найвищої, найвеличнішої і найстарішої споруда міста - костел Івана Хрестителя - пам`ятка архітектури XVI ст. загальнодержавного значення.
Костел Іоана Хрестителя
На фасаді костелу знаходиться напис "1530". Вважається, що саме в цьому році розпочато будівництво святині. Спорудили її на місці дерев`яного костелу, заснованого в 1370 році. Існує думка, що костел переобладнали з української церкви, яка знаходилась в князівському городищі. У 1402 році дружина Спитка Ельжбета перебудовує цю церкву на костел, який згорів в 1498 році під час нападу татар.
Костел Іоана Хрестителя
Власне після цього в 1530 році разом з будівництвом міських мурів починають зводити новий мурований костел оборонного типу. Завершення робіт, пов'язаних із зведенням склепінь (архіт. Ю. Тарновчик), відноситься до 1573-1574 рр. Під час пожежі 1637 р. звалилася вежа, обрушилися склепіння, вціліло лише бічне приміщення. До 1642 р. костел був повністю відновлений. При наступній пожежі 1846 р. згорів дах і були пошкоджені склепіння над хором, після чого споруду відновлюють. У 1886-1888 рр. встановлені металеві грати на карнизах, велися роботи по оформленню інтер'єра головного нефа: виконані розписи (худож. Я. Табінський). У 1889 р. відреставровано бічне приміщення, в 1893 р. - притвор. У 1923 р. на готичних вікнах встановлені вітражі, в 1929 р. розписаний хор. В кінці ХХ ст. біля костелу споруджено плебанію.
Костел Іоана Хрестителя
Костел Іоана Хрестителя.Святого "припняли" щоб не полишав території храму?
При костелі діяла польська парафіяльна школа, яка працювала під керівництвом плебана. З 1668 року школою після реформи почав керувати ректор. У 1715-1727 роках на місці старої шкільної будівлі виставили нову муровану споруду, яка збереглася до сьогодні. Зараз в ній знаходиться Музей "Бойківщина".Також при костелі функціонував шпиталь, який проіснував до початку ХІХ ст., тобто до побудови над Дністром міської лікарні на місці королівського замку (тепер Центральна районна лікарня). Будівля шпиталю не збереглася.
Костел Іоана Хрестителя.Інтерєр
Костел базилікального типу, трьохнефний з масивною вежею на західному фасаді. Побудований з цегли і каменя. Складається з квадратного в плані четырехстолпного основного об'єму, подовженого хору з гранованої апсидою і квадратної вежі. З північної сторони хору знаходиться приміщення. Між вежею і північним нефом влаштована напівкругла вежа, що включає кам'яні сходи, що ведуть на хори і верхні поверхи. Стіни укріплені контрфорсами. Неф і хор покриті єдиним дахом, чотирьохярусна вежа (четвертий ярус восьмигранний) завершена куполом з ліхтарем.
Костел Іоана Хрестителя.Інтерєр
Пам'ятник зведений в два етапи. До першого відноситься хор з бічним приміщенням, до другого - основний трьохнефний об'єм. У архітектурі ранньої частини, що відноситься за часом до 1530-1565 рр., збереглися елементи готичного стилю. До них відносяться зірчасті склепіння хору з кам'яними нервюрами, стрільчяті вікна і арки, готичні двері бічного приміщення, перекритого циліндричним зведенням. Циліндричне зведення з распалубками головного нефа і хрестові в бічних нефах зведені після пожежі 1637 р. До цього часу відноситься і ліпний декор на зведенні головного нефа. Притвор перекритий циліндричним зведенням, другий ярус вежі на рівні хору - хрестовим. В архітектурі пам'ятника сполучені риси готики і ренесансу.
Костел Іоана Хрестителя.Інтерєр
Інтерєр храму досить розкішний і красивий.
Костел Іоана Хрестителя.Інтерєр
В даний час костел є діючим і належить римо-католицькій громаді Самбора.
Костел Іоана Хрестителя
Памятник жертвам сталінізму(2000р)
Памятник жертвам сталінізму(2000р)
У Самборі також знаходиться один із найстаріших кірхутів Галичини.Ну,що тут було кладовище тепер і не скажеш-місцеві косять на полі траву,а поряд дітлахи ганяють у мяча..Але він все таки був-доказом цього(для мене)є декілька віднайдених старих,вгрузлих у землю і зарослих травою мацев..
Старий занедбаний кірхут
З часом напевне і ці надгробки "поглине"земля,тому що слідів хоч якихось робіт щодо їх збереження не видно...
Мацеви
Мацеви
Мацеви
Мацеви
Церква на кладовищі(не кірхуті!)
Далі буде