Це кому що більше до вподоби: чи сотні паломників,шум,сонце,сидіння на траві та співання пісень або ж тиша,майже цілковите безлюддя,спокій та... ще тиша. Я бував тут у різні пори,тож можу порівняти.Взимку приїхав вперше,реально-сподобалося. Атмосфера для самозаглиблення та роздумів присутня,панорами та ефектні фото без зайвих об*єктів -також,тому цілком відповідально можу радити відвідати це місце саме в таку пору.
Писемних свідчень про точну дату заснування монастиря не знайдено, однак в архівних документах поч. XIV ст. Унів зазначається як відомий духовний центр Галичини. Відомо, що до сер. XV ст. Унівським монастирем опікувалися князі роду Гедиміновичів. Згодом Унів перейшов до спадкового володіння княжого роду Лагодовських.
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу (15ст.-19ст.)
Будинок митрополита (1818р.)
Після татарського нашестя 1549р. ктитором монастиря став Олександр Ванько Лагодовський (опікувався монастирем до 1574 р.). За переказом, зенедужавши на хворобу ніг, Ванько побачив у сні Богородицю, яка порадила йому шукати неподалік у лісі цілюще джерело. Чудесно зцілившись, шляхтич дає обітницю відродити знищену обитель. В XVI ст розпочалося будівництво мурованої оборонної церкви над джерелом, а згодом - чотирьох наріжних веж та мурів.
Окремо від будівель чоловічого монастиря на Чернечій горі була жіноча Преображенська обитель. У 1763 р. її вирішили ліквідувати, церкву і дзвіницю розібрали.
На сьогодні зберігся надгробок Лагодовського (оригінал зберігається в Олеському замку).
В оточенні зеленої сторожі
Церква Блаженних Леонтія та Климентія (2007-2008рр.)
Храм у риштуванні
Після смерті архимандрита Ісаї Балабана в 1620 р. розпочалися збройні напади поляків на обитель. Весна 1648 р. принесла надію на звільнення від польського панування. Однак з військами Хмельницького у Галичину прийшли татари,які восени 1648 р. знищили монастирські села, багато людей взяли до полону.
Сніжно-сніжно, біло-біло
Каплиця та північна оборонна вежа комплексу
Спокійнішим стало життя в Унівському монастирі після 1655 р., а повна стабілізація пов’язана з родом Шептицьких. Валаам Шептицький перший з унівських діячів прийняв унію 1 липня 1700 р. - відкрито у Львові як представник Унівського монастиря. Наступником Валаама став його племінник Атанасій Шептицький.
Відбулася реставрація та перебудова церкви та монастиря, відновлено друкарню, у якій було видано понад 60 найменувань друкованої продукції. XVIII ст. - доба найбільшого розквіту монастиря.
Зимове
Надгробок О.Лагодовського в оточенні дзвонів та розп*ять
Галерея
Нелегкі часи настали після входження краю до Австрійської імперії. Було закрито багато монастирів, в тому числі й Унівську обитель(1790 р.), яку митрополит Михайло Левицький перебудував під свою резиденцію, тим самим врятувавши від цілковитого знищення. В 20-их рр. XIX ст. ліквідували рови та вали, розібрали наріжні вежі при східних мурах. На місці південної стіни постав величавий палац. Звідси М. Левицький правив єпархією 40 років, і тут він похований 1858 р.
Келії (18ст.-19ст.)
Центральний вхід у корпус
Відродити чернече життя в Уневі припало Андреєві Шептицькому. Унівську обитель він передав ченцям Студійського Уставу і невдовзі надав статус Лаври. Кількість ченців швидко зростала, було створено самодостатнє господавство, діяв сиротинець, сформувалася величезна бібліотека, виходив друком щомісячник “Ясна путь”. У 30-х роках відкрито іконописну майстерню, найважливішими роботами якої стали розписи інтер’єру храму та зовнішніх стін монастиря.
Храм на реставрації
Церква Успіння Прсв.Богородиці (16ст.)
Святиня оборонного типу
Встановлення радянської влади стало справжньою трагедією для Унівської Лаври. Монастир перетворили на концентраційний табір для репресованих монахів, а відтак на психлікарню. Унікальні фрески замалювали олійною фарбою. Образи, іконостас та монастирську бібліотеку спалили. Багаття з ікон та книжок влаштували просто в Успенському храмі. Архимандрит Климентій був заарештований у своїй келії під час вечірньої молитви, звинувачений у «зраді батьківщини» і засуджений до 25 роки ув’язнення. Через чотири роки, у 1951 р. Климентій Шептицький помер.Інтер*єр церкви Успіння Прсв.Богородиці
Інтер*єр церкви Успіння Прсв.Богородиці-2
Лише в після розпаду СРСР Лавру повернули церкві. У 1991 р. сюди повернулися монахи-студити.
Залишки в’їздної брами та середньовічні оборонні укріплення
Фото
Відомо, що Унівський монастир був добре укріплений і мав могутню в’їзну браму. Про її існування до недавнього часу можна було лише здогадуватися, оскільки жодні писемні джерела про це не згадують. І ось влітку 2002 р., цілком випадково, внаслідок земельних робіт, було виявлено залишки в’їздної брами та середньовічні оборонниі укріплення. Брама знаходиться за 50 м. південніше від сучасних митрополичих палат. Розкопками відкрито лише східну частину цієї великої будівлі. Також було виявлено гармату типу «фальконет», яка застосовувалась у ХVІ-ХVІІІ ст., бл. 50-ти кам'яних ядер різного калібру, кам’яну кулю з металевим гаком для метання, арбалетну стрілу, металеві наконечники від списів тощо. Більшість цих знахідок тепер знаходиться в музеї Унівської Лаври.
Фото-2
Фото-3
Неподалік Унівської Лаври є два особливих святих місця - пагорби Чернеча гора та Короната. На першому розташований монаший цвинтар, окремі хрести та надгробки якого датуються ще XVII ст. Також на Чернечій горі відкрито городище ІХ ст. Володимирів град, від якого збереглися так звані Володимирові вали. Під час нічних чувань напередодні свят, у яких беруть участь прибулі до монастиря прочани, на Чернечу гору традиційно прямує молитовний похід із запаленими свічками.
"Коридорчик зі смаколиками"
Каса на довіру