Весняне: печери та квіти
Депресивненький якийсь такий квітень. Холодно,сіро,тривожно.. Переглядав знимки з минулих років,-яким він був тоді. Виявляється,що навіть торік,вже у 20-их числах я спокійнісінько гуляв у футболці. Ах так, сьогодні ж лише 15-те,ще цілий тиждень до 20-их)! То й надибав,що вибиралися ми в цей період у цікавеньку місцину,в якій вже бували у 2015-му ( тут і ось).
Цього разу наш "десант" поповнився юними бійцями,які із захопленням бралися штурмувати все нове і цікаве. Тобто,практично ВСЕ).
Неймовірно зелено й співочо!
Буковий ліс
Спочатку вирішили підкріпитись,а тоді вже й у міні-похід. Хтозна,скільки часу він займе,дивлячись на наше неспішне пересування.
Місце розташування гроту я описував у попередній розповіді,опис та історію-також,тому цього разу обмежусь фоточками.
Веретільниця
Букові вертикалі
Урочище Прийма
Слідом за нами на скелі прибула ще одна сімейна команда,а після них-молодь. Місцина не залишається забутою,принаймі у такі сонячні теплі дні.
Невеличкий грот біля основного масиву
Невеличкий грот біля основного масиву-2
Квітнуть,бо ж весна
Що б сказали неандертальці,побачивши як їхню оселю штурмують невідомі? Я думаю,щось типу "@(%*&^" , плюс активна жестикуляція).
Печера-грот Прийма-1
Вхід у верхній ярус
Природні колони-підпори
Тішить,що у гроті та навколо нього відсутнє сміття, неприємна новинка-випалені дерева,неподалік від скелі..
Відмітки "печерих" людей
Панорама Розвадівського вапнякового кар*єру
Над урвищем
За час напого перекусу із лісу виїхало 3-4 мотоблоки(а чи один і той же) із причіпами,навантаженими деревиною.Легально? А до нас підходив лісник із просьбою не смітити на природі (ги,не знає,що ми іноді ще й чуже сміття прибираємо). Хотів запитати його про вирубку та вивіз лісу,та не було бажання псувати собі (і йому) такий чудовий день.
Вапнякові брили
Рябчик шаховий,він же дикий тюльпан
Весняні першоцвіти
Опісля подалися до рябчиків.Не тих що птахи,а тих,що тюльпани. Дикі.
Фото
Більшість вже відквітла
На жаль,практично усі квіти вже стояли висохлі й підв*ялі,-хто відквітнув,а кому стало зле від диму та вогню (місцями на поляні виднілися сліди спаленої трави). Нам залишалося відшуковувати їх по цілому полі.
Згодом компанію нам склали ще одні весняні романтики).
Занесені в Червону книгу!
Темно-фіолетові, а ще бувають білі
Рябець шаховий
Загалом всі залишились задоволені та в міру втомлені (ну,хтось тай поспав у автівці) і з наміром приїхати сюди колись ще разок-другий,направились додому..
Засинають під стукіт вагонів
Фото
Фото-2
Цього разу наш "десант" поповнився юними бійцями,які із захопленням бралися штурмувати все нове і цікаве. Тобто,практично ВСЕ).
Неймовірно зелено й співочо!
Буковий ліс
Спочатку вирішили підкріпитись,а тоді вже й у міні-похід. Хтозна,скільки часу він займе,дивлячись на наше неспішне пересування.
Місце розташування гроту я описував у попередній розповіді,опис та історію-також,тому цього разу обмежусь фоточками.
Веретільниця
Букові вертикалі
Урочище Прийма
Слідом за нами на скелі прибула ще одна сімейна команда,а після них-молодь. Місцина не залишається забутою,принаймі у такі сонячні теплі дні.
Невеличкий грот біля основного масиву
Невеличкий грот біля основного масиву-2
Квітнуть,бо ж весна
Що б сказали неандертальці,побачивши як їхню оселю штурмують невідомі? Я думаю,щось типу "@(%*&^" , плюс активна жестикуляція).
Печера-грот Прийма-1
Вхід у верхній ярус
Природні колони-підпори
Тішить,що у гроті та навколо нього відсутнє сміття, неприємна новинка-випалені дерева,неподалік від скелі..
Відмітки "печерих" людей
Панорама Розвадівського вапнякового кар*єру
Над урвищем
За час напого перекусу із лісу виїхало 3-4 мотоблоки(а чи один і той же) із причіпами,навантаженими деревиною.Легально? А до нас підходив лісник із просьбою не смітити на природі (ги,не знає,що ми іноді ще й чуже сміття прибираємо). Хотів запитати його про вирубку та вивіз лісу,та не було бажання псувати собі (і йому) такий чудовий день.
Вапнякові брили
Рябчик шаховий,він же дикий тюльпан
Весняні першоцвіти
Опісля подалися до рябчиків.Не тих що птахи,а тих,що тюльпани. Дикі.
Фото
Більшість вже відквітла
На жаль,практично усі квіти вже стояли висохлі й підв*ялі,-хто відквітнув,а кому стало зле від диму та вогню (місцями на поляні виднілися сліди спаленої трави). Нам залишалося відшуковувати їх по цілому полі.
Згодом компанію нам склали ще одні весняні романтики).
Занесені в Червону книгу!
Темно-фіолетові, а ще бувають білі
Рябець шаховий
Загалом всі залишились задоволені та в міру втомлені (ну,хтось тай поспав у автівці) і з наміром приїхати сюди колись ще разок-другий,направились додому..
Засинають під стукіт вагонів
Фото
Фото-2