Смереківка,давній Віцинь
Їхав у Смереківку із Дунаєва. Так,це реально,хоча й не вельми приємно. Особливо навесні,коли асфальт сходить разом із снігом,а там де про таке досягнення цивілізованого світу й не чували, доводиться просто місити грязюку,в надії не застрягнути наглухо,бо ж кіньми тоді тягнути прийдеться,чи трактором(автівку,не мене)). А ще, цілком ймовірно, вас тут можуть запитати : " А хто тобі сказав ту фотографувати? Для чого?!" ну і подібного типу вже відомі нам (вам) фрази. Але то таке,бо крім цього у селі є вельми симпатична церква (костел у минулому),цікавенький палац,та,я впевнений,приємні люди.
Панорама
Фасад храму
Перша згадка про поселення датується 3 жовтня 1389р.,- тоді король Владислав ІІ Ягайло надав село у власність шляхтича Миколая з Гологір (Гологорів). В сер. ХVI cт. селом володів львівський архієпископ.
Після 1890 р. маєток придбав Мирослав Едер, а його доньки Марія і Броніслава були останніми власницями Віциня(таку назву мало раніше село).
Дзвіниця
Костел Непорочного Зачаття (1926р.)
Церква Покрови Прсв.Богородиці з дзвіницею
Василіян у Віцинь запросив Ян ІІІ Собєський у 1695 р., а привілей їм видали у 1703 р. Фундаторами монастиря були шляхтичі Собеські (с. Віцинь входило до складу так званого «Поморянського ключа», яким володіли Собеські). Спочатку кляштор належав до Унівської архимандрії.
Після закриття монастиря у Литвинові до Віцинського перенесли чудотворну ікону Святого Онуфрія.
Фото
Тильна сторона костелу-церкви
У 1771-1778 рр. в Віцині будується мурована церква,яка згодом згоріла в 1846 р.Руїни храму ігумен Ганкевич продав мазурам на розбирання.Образ Св. Онуфрія перенесли в монастир у Краснопущі.
На місці колишнього монастиря виникла польська колонія.
Цегляна водонапірна
Палац Едерів (поч.19ст.;1907р.)
В 1907 р. в селі почалася реконструкція та розширення споруди старої садиби,якою тепер володіли Марія та Бронислава Едер. Проект перебудови створив архітектор Л.Велтзе. Від старої будівлі палацу в результаті залишилося небагато- середня частина, а бічні крила прибудували в процесі розширення.
Навколо палацу був парк, у якому росли липи Собєського. Палац-школу продали за 705 тис.грн.
Бічне крило із портиком
В одному із бічних крил-фельдшерсько-акушерський пункт
Палац встиг випробувати себе у ролі школи,а може раніше він виконував ще якусь функцію,та зараз його чекає нове невідоме майбутнє,оскільки приміщення продали у червні 2020р. Для зацікавлених-сюди.
Тильна сторона палацу
Будівля із майбутнім(?)
