Скала-Подільська. Ч.1.: Вулицями містечка
В неділю рано-пораненьку завітали в місце цікавеньке...
Люди до церкви,а нам хочеться жерти. Та певне,коли о 5-ій вже не спиш,а до 8-ої вже відвідуєш п*ятий населений пункт. Я відправився шукати кави у ранковому селищі(так,здивую,-знайшов),а мій напарник надав перевагу духовній їжі-почимчикував на службу до костелу.
Скала-Подільська,вона ж Скала-над -Збручем,доброго ранку!
Площа з "Хмелем"
Стара будівля школи
Вулиці оживали мляво,вельми мляво.Рух і шум (як виявилось-звучав запис органної музики) був лише біля костелу.
Ані транспорту,ані шуму і ти собі такий чвалаєш неспішним кроком посеред центральної вулиці,крутячи головою та посьорбуючи гарячу кавусю.Мені сподобалось.
Будинок навпроти костелу
Аптека в старенькому одинаку
Що одрау кидається в очі? Обідраність та непоодинокі надписи на фасадах(у вікнах)-"Продам".Песимістично?Хм,трохи,та до дідька вельми атмосферно,особливо,якщо заглибитись у двори,-там справжній будівельний рейвах:купи щебеню,піску.. А ці сходи: з вулиці-прямо у дім.. Я отак і зайшов в якийсь "недобиток",погуляв кімнатами,виглянув із вікна-виявляється я одразу за спиною Хмельницького знаходжуся. Пам*ятника,мається на увазі. З кавою в руці спостерігаю за таксистами внизу..
Вуличні фасади
Вуличні фасади-2
Дворові ремонти
Перша писемна згадка про Скалу - а колись вона називалася саме так - припадає на 1394 р.(?). Але і до тих часів тут, на місці древнього городища, існувало поселення навколо дерев'яної фортеці, зруйнованої внаслідок візиту головних тогочасних шкідників-мародерів - татар. В 1370-ті подільські князі Коріятовичі звели тут вже мурований замок - вони ж, згідно низки джерел, поставили тут і першу церкву.
В 1394-1395рр. замок, а разом з ним і місто, відвоював собі литовський князь Вітовт. Місто на той час було центром однойменного повіту. В 1443-р. Скалі перейшла до польського короля,тоді ж(?) їй надали Магдебургське право. В 1515р. замок та місто перейшли у власність кам'янецького старости С. Лянцкоронського, а в 1518р. отримало право на щотижневі торги та нічний ярмарок.
Місто активно розвивалося, було центром староства і мало статус королівського населеного пункту(отримує свою печатку).
Кам*яниця із "2" на фронтоні
Спокій недільного ранку
Не вистачає лавочок під каштанами
Турецько-татарські набіги відбувалися тут регулярно. Внаслідок одного з них, у 1516р., місто було спалене дощента. У 1539 р. крім татар прийшли ще й волохи, після чого спустошене місто зі зруйнованим замком довелося на рік звільняти від податків. Наступна навала,цього разу татарська,була в 1615р. За цей час фортецю встигли добряче укріпити: на місці старих укріплень з'явився новий замок бастіонного типу, побудований за модною тоді новоголандською системою і озброєний потужним артилерійським озброєнням. Доступ до замку бів відкритий лише з півдня - з трьох боків твердиню захищали скелі. Та все ж замок зруйнували!
А у 1620р. заглянули в містечко турки... Ну це просто фатум якийсь.
Польський народний дім / БК + бібліотека (1913р.)
Цвітуть каштани
І ще одне "Продаю"
Про історію замку, його пережитки та "недобитки",які залишились для нашого споглядання,розповім у наступній частині звіту,оскільки..ну ці кам*яниці мене просто причарували!
Так,звісно,нічогісінького в них надзвичайного чи й навіть цікавого,та все ж. Напевне настрій сприяв).
У 1648р. Скала піддалася козакам Хмельницького під проводом М.Кривоноса, після чого з неї був вигнаний польський гарнізон.Замок був значно поруйнований, коли в ньому у 1657 - 1658 рр. перебувала залога трансільванського князя Д’єрдя ІІ Ракоці,який на той час разом із українськими і шведськими військами воював проти поляків.
А 1672р. до стін знову підійшли турки. Скала остаточно пала - відновитися колишній твердині вже не вдалося.
Будівля на розі
Фото
Монумент пам*яті
Зенітка
Турки з часом відійшли, але лиха доля місто не полишала. У 1770р. містом пройшлася чума, а за 15 років колишнє князівське місто було переведене до категорії заштатних містечок.
Колишній магістрат(?)
Барак(?)
Пошта
Іудейська громада у Скалі була досить помітною. Нині можна почути легенду, начебто перед початком війни євреї промишляли контрабандою золота "за Збруч", тобто на радянський бік. Перевірити ці байки навряд чи можливо, адже слідом за "совітами" прийшли німці. Скальські євреї були винищені. На поч. 1920-х в місті проживало трохи більше 4 000 людей. Протягом 1941-1943рр. було вбито понад 1,5 тис.(?) євреїв - третина всього населення міста. Нині про них нагадує хіба що старий цвинтар-кіркут та пара синагог. Старі божниці були радикально перебудовані та пристосовані для потреб консервного заводу,нову (поч.20ст.) можна побачити біля ринку - нині це триповерховий житловий будинок.
Типове Скало-Подільське
Селищна рада +Ко
Не "будинок-корабель",та все ж..
На час передачі Тернопільського округу росіянам (1809р.) власником Скали був граф С. Коссаковський. Коли ж Тернопілля повернулося до складу Австрії (1815р.), власником містечка став шляхтич В.Ґолуховський, який успадкував більшість маєтностей Коссаковського. Новий господар не відновлював стару занепалу резиденцію, яка була на території замку, а збудував нову на протилежній, південній околиці міста. Біля неї він наказав завести парк, який існує досі на площі майже 26 га й налічує понад сотню видів дерев і чагарників.
Ґолуховські володіли Скалою над Збручем до вересня 1939р.
Архітектура давнього містечка
Синагога “Beth Am” (поч.20ст.)
Божниця-житбуд
Наразі Скала-Подільська, маючи чисельні пам'ятки давнини, цікаву історію та дивовижну природу - стоїть звіддаля від туристичних маршрутів. Переважно через абсолютну занедбаність. Історичний центр навіть чимось нагадує декорації до історичного кіно.. Багато “австрійських” будинків взагалі стоять пусткою. Ті ж, де ще живуть люди, здебільшого потребують термінового ремонту.
Далі буде..
Емм... Щось давнє
Монумент Б.Хмельницькому (1954р.) з булавою й угодою
